В. Суд
Процедура суду присяжних розглядалася у третьому розділі. Як уже зазначалося, цивільна та карна судові процедури досить схожі, хоча і мають певні відмінності. Однак відмінності досудової процедури цивільного та кримінального процесів впливають на суд.
Комплексний підхід до визначення фактів та свідчень цивільного процесу неприйнятний для кримінального 21. Якщо відповідач має право на озна-йомлення із свідченнями, що доводять його невинність, то інформацію прокурораАдвокат має право на отримання копій свідчень, які розглядалися на закритому засіданні присяжних.
18 Див. LaFave & Israel, 10 (виноска 1).
19 Див. 373 U.S. 83 (1963). Див. також United States v.Bagley, 473 U.S.667 (1985) та розділ III.
Див. частину II.
21 Наприклад, письмові свідчення під присягою можна брати тільки за виключних обставин, коли необхідно зберегти свідчення до суду. Див. FRCrP 15(a).
264 Розділ VIII
проти відповідача він не може отримати. Через конституційне право відповідача не давати свідчень проти^себе~прокурор має обмежені можливості брати у нього свідчення 22. Звичайно досудові свідчення відповідача — це та інформація, яку він надає на свій розсуд після повідомлення про його право зовсім не давати свідчень. Єдине свідчення, яке захист може подавати без запиту прокурора,— це результати власного розслідування. Оскільки судді, що беруть участь у судовому слуханні, менше поінформовані про свідчення сторін, на судовому слуханні карної справи може виникати більше несподіванок, ніж під час цивільного процесу .
Ч Прокурор на суді має довести кожний пункт звинувачення проти відповідача у межах очевидності його провини . Ще одна відмінність карного процесу від цивільного полягає у тому, що для карного процесу менш характерними є добровільні домовленості між сторонами, які б давали змогу уникати представлення на суді доказів з окремих питань справи та визнавати допустимість певних речових доказів. Такі домовленості характерні насамперед для цивільного процесу. Вони є результатом тиску з боку судді, який не хоче гаяти часу на перевірку недоречних доказів. Відсутність таких домовленостей у кримінальному процесі свідчить про те, що суддя повинен витрачати більше часу на необхідне обгрунтування допустимості доказів.