3. Структура судового процесу і забезпеченняпротистояння поглядів процесуальних супротивниківпри розгляді справи
Мета протистояння — змагання сторін. Уже сам факт подання сторонами протилежних версій і тлумачень доказів призводить до їх зіткнення перед тим, хто, виконуючи пасивну функцію, приймає рішення.
Але це протистояння — не просто побічний наслідок упередженості тлумачень. Воно — важлива складова змагальної процедури. Виклад сторонами несуголосних поглядів служить як протидія передчасному винесенню рішення, про що вже йшлося раніше. В доповіді ABA зазначається: «Подання і аргументи адвокатів утримують справу, якою вона є, у призупиненому стані між двома протилежними її тлумаченнями. Доки справу належним чином не класифіковано, ще є час для вивчення всіх її особливостей та нюансів».Структура змагального протистояння. Наголошуючи на значенні «призупинення» справи при зіткненні, слід нагадати, що змагальний судовий процес передбачає чітку систему забезпечення почерговості у викладенні точок зору сторонами. Як р<се зазначалося, кожна ланка судового процесу має свої позовну й відповідацьку частини, і вони виступають одна за одною. В межах єдиного судового процесу «пряме опитування» свідка особою, шо надає докази, негайно змінюється «перехресним опитуванням» з боку опонента. Наслідком цієї альтернативної структури є те, що після будь-якого аналізу доказу, запропонованого однією із сторін, навіть якщо він має переваги, одразу ж висловлюється протилежна точка зору. Зіткнення протилежних поглядів на справу підтримується до моменту засідання присяжних, бо напутнє слово присяжним містить короткий виклад кожною стороною основних тверджень — спершу позивача, потім — відповідача.
«Безпосередність» протистояння доказів і аргументів. Ще однією важливою рисою змагального судового процесу є посилення і підтримка зіткнення доказів: перевага надається безпосередньому усному доказові, а не «опосередкованому» доказові чи аргументові. Правила представлення доказів здебільшого виключають письмові та інші вторинні докази свідка як «чутки», тому сама особа — першоджерело доказів — повинна з'явитися до суду й свідчити.
Хоч чутки та інші вторинні докази відхиляються переважно з тієї причини, що вони не такі надійні, як усні свідчення з перших рук, не є збігом обставин, що конфліктні «безпосередні», усні свідчення з перших рук викликають значно гостріше протистояння, ніж письмові свідчення . Більше того, ненадійність свідчення з чужих слів пов'язана з ефектом безпосередності змагального зіткнення: його ненадійність випливає якраз із того, що особу, яка зробила заяву, не піддавали перехресному опитуванню стосовно правдивості цієї заяви.Цей останній пункт показує, чому активний судовий розгляд доказів проблематичний навіть тоді, коли особа, яка приймає рішення, або суд присяжних залишаються пасивними. Присяжні взагалі бажають усе робити правильно. Присяжні, незалежні від сторін, не можуть дати їм неупередженої поради, тому вони особливо чутливі до будь-яких вказівок судді стосовно того, чи правильний обрано шлях для винесення рішення у справі. «Розв'язанням» проблеми появи упередженості може стати відсутність публіки на стадії судового розгляду, коли збираються «сирі» факти, а публічно представляється лише «оброблена» версія фактів. Це не стосується системи США, яка вимагає, шоб усі судові розгляди були публічними. Більше того, це не усуне несправедливості по відношенню до сторін, адвокатів, свідків чи будь-кого, хто бере участь у закритому судовому процесі.
1 John Merry/nan. The Civil Law Tradition 114 (2d ed.) (Stanford 1985). Зазначимо: надання переваги усному свідченню пов'язане з тим, що чим&іо присяжних були неписьменними й не могли прочитати письмових показань.
88 Розділ III
Той факт, що свідчення подають і перевіряють самі сторони, загострює безпосереднє зіткнення протилежих точок зору. Питання до свідка не фільтруються суддею чи іншою державною офіційною особою, а ставлять їх свідкам адвокати сторін. У більшості випадків найнапруженіший момент зіткнення протилежних поглядів на свідчення настає тоді, коли після прямого опитування сторони її адвокатом цю ж сторону перехресно опитує адвокат процесуального супротивника.
У змагальному процесі не лише приділяється значна увага змістові усних свідчень, а й враховується те, як дають показання свідки.
Не виключено і цілком можливо, що той, хто з'ясовує певні факти (суддя чи присяжні), візьме до уваги не-вербальні докази правдивості показань, які може розкрити поведінка свідка під час опитування. На цій обставині постійно наголошують апеляційні суди. Під час судового процесу свідчення стенографуються, тому апеляційні судді мають змогу ознайомлюватися з точними висловлюваннями свідків. Навіть маючи докладні стенографічні записи, апеляційні суди при відмові відхилити вирок суду першої інстанції зазначають, що суддя і присяжні перебувають у кращому становищі, тобто їм видніше, якими є ці свідчення, бо вони самі бачили й чули свідків, а апеляційний суд знайомиться зі справою лише «заочно» .Стисле слухання. Гостре зіткнення протилежних точок зору зумовлене й безперервністю та концентрованістю судового процесу. Всі докази вивчено й збираються особи, які повинні представити їх, і нарешті винести рішення у справі (суддя, сторони, присяжні, адвокати й свідки). Суд триває безперервно, аж до остаточного винесення вироку. Зіткнення думок виявляється не так гостро, якщо судовий процес безперервний, а слухання відбуваються протягом кількох тижнів чи місяців. Стислий судовий процес полегшує роботу присяжним, які втомлюються, забувають уже почуте, якщо їх відволікають на кілька годин у різні дні упродовж тижнів. Справи, проваджені одним суддею, також концентровані й безперервні, але не лише для зручності — за цим стоїть певна мета. Як зазначають судді, вони, заслуховуючи факти, часто відчувають себе «у підвішеному стані» між протилежними точками зору. Так само й присяжні. Відповідно до теорії змагальності чимало суддів на слуханнях, що відбуваються без присяжних, отримують якнайменше інформації з картотеки справ. Це сприяє уникненню передчасних висновків і дає змогу процесуальним супротивникам діяти з максимальною ефективністю .