5. Способи регулювання свободи вираження ідей
Попередні обмеження. Існує кілька способів, які застосовує уряд для регулювання вираження ідей. Частіше за все процес вираження ідей передбачити неможливо, але якщо він санкціонований, уряд може шукати шляхів його заборони в судовому порядку.
Можливе притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності за наслідки вираження ідей як один із способів компенсації295 Див. 391 U.S. 367 (1968).
296 Див. 491 U.S. 397 (1989).
297 Див. United States v. Eichman. 496 U.S. 310 (1990).
¦ 298 Див. також Tinker v. Des Moines School District, 393 U.S. 503 (1969) (заборона учням середніх шкіл носити чорні нарукавні пов'язки на знак протесту проти В'єтнамської війни була невиправданим регулюванням вираження ідей).
Конституційне право 343
заподіяної шкоди. Це стало суттю справи Ніа проти Міннесоти (Near v. Minnesota) 2".
У справі Ніа газета мала намір опублікувати статтю, яка звинувачувала мера та чиновників адміністрації міста в корупції. Суд штату наклав заборону на публікацію статті, констатувавши, що її зміст необгрунтований. Верховний суд скасував заборону. Він констатував, що коли факти статті не відповідають дійсності, службовці міської адміністрації можуть пізніше подати позов за наклеп. Навіть хибна публікація не може бути попередньо заборонена.
Взірцем попередніх обмежень стала справа Нью-Йорк Тайме проти Сполучених Штатів (New York Times v. United States) , яка постала через заборону публікації статті «Папери Пентагону». В ході розгляду справи суд визнав неконституційним рішення, що забороняло публікацію під час війни у В'єтнамі секретних урядових документів, які потрапили в пресу завдяки роздратуванню службовця департаменту безпеки. Суд відхилив аргументи уряду, що внаслідок такої публікації може виникнути загроза національній безпеці країни, а також, що розголошення секретних матеріалів може спричинити проблеми і нашкодити союзникам Сполучених Штатів.
Можливо, коли б це була спеціальна інформація про пересування військ або плани оборони ворога, заборона була б виправдана, оскільки її розголошення спричинило б ризик для життя солдатів. Таке обгрунтування було б на користь уряду.Суттєве обмеження свободи вираження ідей допустиме і в інших сферах. Наприклад, таке обмеження може бути безпосередньо спрямоване проти брутальності, оскільки її розповсюдження зовсім не є проявом свободи вираження ідей Однак при розгляді справ уряд повинен неодмінно надати обвинуваченій стороні можливість висловитися, щоб з'ясувати, чи відповідають матеріали, цензурність яких перевіряє Суд, вимогам 1 поправки302.
Оподаткування і конфіскація прибутків. Уряд обмежений у своїй можливості застосовувати грошові стягнення за промови, відштовхуючись від їх змісту. У справі Спілка письменників Арканзасу проти Регленда (Arkansas Writers'Project v. Ragland) Суд визнав неправомірною систему штрафів, які стягувалися за «тематичну спрямованість» публікацій, але не торкалися публікацій на релігійні, професійні, торговельні та спортивні теми. Відповідний закон був явно антиконституційним, навіть якщо не було доведено, що штат мав намір перешкоджати вираженню ідей через публікації тих категорій, на які накладаються стягнення. Суд також визнав антиконституційним закон штату Нью-Йорк, відповідно до якого Управління з компенсації жертвам крадіжок ставало власником усіх прибутків від публікацій кримінального жанру, автори яких були безпосередніми жертвами описаних крадіжок. У справі Саймен енд Шустер Інк. проти членів Управління з компенсації жертвам крадіжок штату Нью-Йорк (Simon & Schuster, Inc. v. Members of the N. Y. State Crime Victims Comm) Суд довів неправомірність цього закону на основі того, що він позбавляє гонорарів авторів кримінального жанру .
Правопорушення, здійснені приватними особами. 1 поправка забороняє уряду порушувати в судовому порядку справи за скаргами або позовами про відшкодування збитків, спричинених приватними особами.
У справі Нью-Йорк299 Див. 283 U.S. 697 (1931).
300 Див. 403 U.S. 713 (1971).
301 Див. Paris Adult Theatre v. Slaton, 413 U.S. 49 (1973).
302 Див. Kingsley Books, Inc. v. Brown, 354 U.S. 436 (1957); Freedman v. Maryland, 380 U.S. 51 (1965).
303 Див. 481 U.S. 221 (1987).
304 Див. 502 U.S. 105 (1991). Але див. Snepp v. United States, 444 U.S. 507 (1980) (per curiam) (визнано
чинним накладення урядом арешту на прибуток з книжок, авторами яких є колишні службовці СІА, за
навмисне порушення ними попереднього договору про працевлаштування для отримання дозволу на
відставку перед публікацією книги).
Ш Розділ ГХ
Тайме проти Саллівана (New York Times Co. v. Sullivan) Суд визнав, що наклеп та інші подібні правопорушення, здійснені громадськими діячами або службовцями адміністрації, торкаються суті 1 поправки, оскільки часто використовуються як засоби «охолодження» супротивників або відмови їх від участі в публічних дебатах. Звинувачення в наклепі, висунуті службовцями адміністрації або громадськими діячами, не будуть обгрунтовані, якщо позивач «досить чітко» не доведе, що висловлювання звинуваченого журналіста чи видавця свідомо хибні .
Надмірно широкі і нечітко сформульовані закони. Коли законотворчі органи формулюють кримінальне законодавство, воно має бути чітким. Якщо закон нечітко сформульований або занадто широкого змісту, тобто нерозбірливо охоплює деякі види діяльності, які можуть бути захищені 1 поправкою, то для обгрунтування його скасування, окрім порушення 1 поправки, можуть бути використані поняття — «надмірна широта змісту» і «нечіткість формулювань». Так, постанова адміністрації міста, яка забороняла стояти на тротуарах міста і «поводитися таким чином, щоб викликати роздратування перехожих», була визнана антиконституційною через надто широке тлумачення307. Хоча окремі види діяльності переслідуються законом, більшість з них може підпадати під захист 1 поправки.
Для скасування засобів, які використовує уряд для регулювання поведінки, Суд, поки він не спроможний визначити межі дозволеної поведінки, звертається до понять «невизначеність змісту» і «нечіткість».
Наприклад, до акції «спалення пра-пора» вдавалися кілька разів як до засобу протесту. Проте тільки у справі 1986 р. Джонсон проти Техасу (Johnson v. Texas) Суд дав чітку відповідь на питання, чи захищається така акція 1 поправкою. Він використав поняття нечіткості при тлумаченні змісту цієї поправки і відхилив звинувачення в зневажанні прапора, висунуті проти чоловіка, який носив прапор на сідниці штанів. Але суд виніс свій вирок, керуючись тим, що пункт звинувачення, сформульований як «зневажлива поведінка», був неприпустимо нечітким з точки зору вимоги дотримання належних правових процедур . Подібним чином Суд визнав, що правова норма, згідно з якою в аеропортах заборонено провадити будь-яку «діяльність, захищену 1 поправкою», має неприпустимо широкий зміст і вимагає вирішення питання, чи підлягає така діяльність захисту 1 поправки. Нарешті Суд у згаданій вище справі 1992 р. Громада свідомості Крішни вирішив питання, які з акцій вираження ідей в аеропортах підлягають захисту 1 поправки .