2. Співвідношення загального права і законодавчих актів

Перевага, яка надається законодавчим актам у Сполучених Штатах, не означає, що і в континентальній Європі вони використовуються так само. Навіть побіжне ознайомлення із збірником федеральних законодавчих актів чи законодавчих актів штатів свідчить, що законодавчі акти США є складнішими і більшими за обсягом, ніж середньостатистичний цивільний кодекс чи навіть «особливе законодавство», деяких країн із цивільним правом 5 .

Цивільне право і законодавчі акти. Під впливом Великої французької революції на всій території континентальної Європи почала формуватися ідея верховенства законодавчої влади, точніше, ідея винятковості законодавчої влади, суть якої полягає в тому, що єдиним законним джерелом права є законодавець. Законотворчі повноваження судової влади тут практично не визнавалися. Законодавці намагалися приймати такі закони, які б повністю регулювали усі аспекти того чи іншого питання. Однак, коли правова система через недогляд законодавців або складність прийнятих законів не охоплювала усі реальні ситуації, необхідні рішення приймали судді. Але їх повноваження обмежували, посилаючись на принцип винятковості та «всемогутності» законодавчої влади. Тому приймати такі рішення суддям доводилось під виглядом інтерпретацій чинного закону. Ось звідки з'явився гнучкий підхід до інтерпретації законодавчих актів. Крім того, передбачалося, що прийняті законодавчі акти повинні врегульовувати безліч різноманітних ситуацій як тепер, так і у майбутньому. А це змушувало вдаватися до найбільш загальних визначень.

Загальне право і законодавчі акти. В США існує визначене «ставлення» загального права до законодавчих актів. Воно відмінне від прийнятого у більшості країн цивільного права. Судді, спираючись на загальне право, розглядають законодавчі акти як такі, що містять специфічні норми права, які можуть застосовуватися тільки у чітко визначених випадках.

По-перше, суди в країнах цивільного права розглядають законодавчі акти як основу для створення нових нормативних положень. Наприклад, закон, який регулює розгляд позовів у Франції, було створено на базі лише кількох рядків

У цьому випадку цікаво буде провести паралель між Уніфікованим актом про відповідальність за якість продукції (Uniform Products Liability Act), який Департамент комерції Сполучених Штатів запропонував для прийняття штатами, та Актом про відповідальність за випуск неякісної продукції Федеративної Республіки Німеччини від 15 грудня 1989 p. (Product Liability Act — ProdHaftG). А для того, щоб переконатися, що у законодавчих актах США має місце певна плутанина , варто ознайомитись із Положенням про збереження чистоти повітря (Clean Air Act), особливо 42 U.S.C.Aoco. § 751 la, чи з будь-якою з частин Закону про національний річний прибуток (Internal Revenue Code), 26 U.S.C.A. § 1 тощо.

Методологія права 55

відповідної норми французького Цивільного кодексу . Судді Сполучених Штатів навряд чи знайдуть, а законодавці навряд чи напишуть загальні законодавчі положення, які можна було б використовувати для створення нових нормативних актів, як це робиться французькими судами на основі власного Цивільного кодексу 53. Звісно, існують загальні положення, на фунті яких можна було б створювати нові закони, але існують вони для суддів загального права.

По-друге, суди в країнах із цивільним правом можуть за аналогією звертатися

до законодавчих актів і використовувати їх у випадках, які прямо не передбачені.

Наприклад, недавно Федеральний конституційний суд Німеччини застосував

закон, за яким однакові права залишатись у квартирі надаються як дружині помер

лого квартиронаймача, так і його компаньйонові, до речі, чоловічої статі. Таким

чином, ідеться про необхідність і навіть обов'язок судів приймати рішення за ана

логією у подібних випадках . Американський же суд буде застосовувати закон до

тих випадків, на які поширюється дія цього закону , але не буде виносити рішення

за аналогією з цим законом у ситуаціях, ним не передбачених, тобто коли відносини

між співмешканцями менш офіційні. . ,