Е. Складнощі судового розгляду справ
Конкуруюча, а часом і перехресна компетентність судів штатів і федеральних судів щодо розгляду заяв може породжувати ускладнення, знижувати ефективність судових рішень, а то й породжувати двозначну практику, яку жодна сучасна судова система не повинна терпіти .
Ми розглянемо два моменти, що виникають, коли федеральні суди виносять рішення стосовно питань штату, а суди штату виносять рішення з федеральних питань: (1) порядок апеляційного перегляду таких рішень; (2) яке законодавство, федеральне чи штату, застосовується у таких «змішаних» справах. Іншою особливістю часткового збігу юрисдикцій є можливість одночасного розгляду того самого спору і в суді штату, і у федеральному суді. Це питання ми також стисло розглянемо.1. Асиметрична апеляція вертикального федералізму
Мета правового врегулювання колізії правових норм — забезпечення альтер-нативного судового розгляду відповідно до правових позовів штату, а не створення іншого правового органу. Як уже зазначалося в розділі І, ще в 1789 р. Конгрес встановив, що федеральні суди, які розглядають правові питання позовів штатів, повинні дотримуватися матеріально-правових законів штатів 85. І навпаки, коли суди штатів розглядають такі позови на федеральному рівні, принцип верховенства вимагає, щоб вони дотримувалися відповідно федерального матеріально-правового закону. Тому суди штатів щоденно вирішують питання федерального права, а федеральні суди — питання прав штатів. Якщо суди штатів помиляються в питаннях федерального права, Верховний суд може переглянути рішення суду штату щодо федерального права 8 . Однак, якщо федеральний суд у випадку колізії правових норм щодо громадянства помиляється стосовно правових питань штату, то апе-ляції до суду з повноваженням остаточного рішення не існує. Апеляція до Верхов-
82 28 U.S.C.A. § 1441.
Федеральні суди уповноважені включати до справи деякі заяви (над якими вони мають юрисдикцію).
Див. 28 U.S.C.A. § 1367 та United Mine Workers v. Gibbs, 383 U.S. 715 (1966). Ця юридична концепція, що називається «додатковою юрисдикцією», випливає з економічних проблем та питань справедливості.84 Ці проблеми обговорюються у розділі VII.
85 Див. 28 U.S.C.A. § 1652.
Див. Martin v. Hunter's Lessee, ця справа згадувалася у розділі І. ¦-,ї.:к
Судова система 187
ного суду Сполучених Штатів не має сенсу, тому що він завжди заперечує право перегляду правових питань штату, які порушуються у федеральних судах чи судах штатів. Не застосовується також апеляція федерального суду до суду вищої інстанції. Для цього не існує механізму, тут все визначає принцип верховенства федерального права. Від федеральних судів очікують дотримання законів штату. Однак нормативні акти останніх не завжди чіткі, і це не дає змоги забезпечити кінцевий апеляційний перегляд. Тому федеральні суди інколи посилаються на зміст закону штату як на «найкращу здогадку».
Небезпека помилок федерального суду стосовно правових питань штату значно зменшується, якщо його судді є досвідченими юристами і займалися адвокатською практикою у тому штаті, в якому розташований федеральний суд, або працювали суддями у судах цього ж штату. Крім того, багато штатів розробили для федеральних судів процедуру «засвідчення» неясних правових питань штату верховним судом штату . Але така процедура не узаконена, та й існує вона не у всіх штатах. Іноді «засвідчення» не спрацьовує достатньою мірою. Справа в тому, що таке «засвідчення» не є обов'язковим для федерального судді. Він може чинити опір визнанню, посилаючись на необхідність допомоги у визначенні правового питання штату. Верховні суди штатів часто не погоджуються з абстрактним вирішенням юридичних питань. Інколи їхні конституції та закони не дозволяють займатися такою практикою. Або абстрактна відповідь відзначається своєю неясністю . В результаті виникають помилки у передбаченні того, як дане питання вирішиться в суді штату, особливо це стосується питання першого враження . Водночас суди штатів інколи дотримуються рішень федеральних судів з штатних правових питань першого враження, навіть коли вони технічно кваліфікуються лише як переконлива прецедентна основа .