РОЗ'ЯСНЕННЯ ЩОДО СТРУКТУРИ КНИГИ ТА БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВСТУП
Організація розділів. Розташуванню розділів у книзі автор надав певного значення. Але читач може читати їх у будь-якій послідовності. Тут не виникне ніяких не-зручностей. У більшості випадків відповідні посилання зорієнтують читача стосовно інформації в інших розділах.
Структура книги така.
В розділах І—IV йдеться про конституційну, адміністративну та юридичну структури, методологію правової системи, що грунтується на методах прецедентного права, принципах змагальності при досягненні судового рішення, про юридичну освіту та сутність професії юриста. В розділах VII— VIII висвітлюються проблеми процесуального права в цивільних та кримінальних справах. У IX розділі увага читачів привертається до найважливіших тем конституційного права. Розділи X—XV розкривають суть приватного та кримінального права.Структура розділів дуже різноманітна, найскладніший матеріал подається в кінці кожного з них. Отже, викладач, який не хоче перевантажувати своїх студентів, може зупинитися на будь-якому питанні і перейти до розгляду тем з наступного розділу.
Посилання на судові справи та інші джерела. У книзі багато посилань на першоджерела, тому вона може бути використана як довідник. У більшості випадків цитати з судової справи чи факти цієї справи розглядаються в тексті або наводяться в дужках після посилання на цитату.
Одна з причин того, чому цитуються судові справи, полягає в тому, шо загальна маса накопичених судових справ — «кейслоу»— є дуже важливою для загальної системи права СІЛА. Дехто може сказати, що ми занадто захоплюємося «кейслоу». Ну що ж, я не буду спростовувати це судження. Але навіть якщо абстрагуватися від прецедентної цінності судових рішень, посилання на них дуже корисні, тому що судові рішення у важливих судових справах, як правило, викладені енциклопедично, тобто обширно. Отже, читачі, ведучи пошук додаткової інформації з певної галузі правознавства, підтверджень відповідних правових норм, можуть знайти все це в посиланнях на ті чи інші судові справи, періодичні юридичні видання та авторитетні праці.
Крім того, іноземні студенти юридичних факультетів та юристи, які планують навчатися в Сполучених Штатах, але не знайомі з американською системою посилання на загальну масу накопичених судових рішень, можуть виявити бажання віднайти і дізнатися про основні судові справи, процитовані в книзі, щоб мати попереднє уявлення про те, чим вони будуть займатися.Та й у звичайного читача існують вагомі причини для посилань на відповідні судові справи. Фактаж судових справ можна використовувати як ілюстрації до правових концепцій або доктрин, про які йдеться в книзі, що допоможе зрозуміти текст. Більше того, судові рішення складаються не тільки з юридичних тверджень та
8
посилань на законодавчі акти. Детально знайомлячись зі справою, читачі можуть мати перед собою повну картину дій, що часто стає захоплюючою історією. Це сприяє кращому розумінню проблем, які виникають в СІЛА, їх коріння. Щоб переконатись у цьому, я пропоную вибрати справу, опис якої зацікавив читача, знайти в бібліотеці її текст і прочитати його.
Викладачам, які планують використовувати книгу як навчальний посібник, також рекомендував би опрацювати одну чи дві судові справи з кожної галузі і розглянути їх зі студентами на підсумкових заняттях. Взагалі варто зосередитись на останніх справах. Вони можуть розвиватися в такому напрямі, про який у книзі і не йдеться. Або ще така порада. Запропонуйте окремим студентам відшукати у бібліотеці та прочитати зміст рішення якоїсь судової справи, а потім за своїми враженнями зробити доповідь для всієї групи.
Про форму посилання і дослідження з юридичної тематики йдеться в останній частині II розділу. Однак для полегшення їх сприйняття необхідно дещо прокоментувати. Посилання на рішення з судової справи подається в такій послідовності: назва справи, номер тому, скорочена назва видання, номер сторінки, з якої починається зміст справи, а також назва суду та рік винесення рішень у дужках. Наприклад, візьмемо посилання на справу, вміщене в додатку A: Hoffman v.
Jones (Гофман проти Джонс), 280 So. 2d 431 (Fla. 1973). Це означає, що справа знаходиться в 280 томі, у виданні West's Southern Reporter, 2 n Series, починається на сторінці 431, і це є вирок Верховного суду Флориди 1973 р. Якби справа вирішувалася в Апеляційному суді Флориди, який є проміжним у штаті, то абревіатура в дужках була б такою: «Fla. App.». Справи Верховного суду США містяться в офіційному виданні США United States Reports (U.S.), отже якщо ви бачите абревіатуру U.S., то це означає, що йдеться про Верховний суд США.Окремі штати часто видають офіційні збірники судових рішень відповідного штату. Однак до книги посилання на них не увійшли, тому що іноземні бібліотеки з правознавства і звичайні бібліотеки в США майже не мають таких видань. Повне посилання на офіційні збірники рішень Верховного суду США робиться лише під час першого цитування. Це є майже універсальною практикою серед юристів та суддів.
У додатку А наводиться приклад вирішення загальної судової справи та текст Конституції США, а також представлені структура федерального уряду, судової системи та схема залу суду.
Книги, з яких використано цитати. Перше посилання на будь-яку книгу в кож
ному розділі, як правило, доповнюється інформацією про більш спеціалізовані
книги з цієї тематики. Більшість цих книг входить до фонду «великої п'ятірки»
видавництв освітньо-юридичної літератури: West Publishing Co., Aspen Law and
Business Publications (попередні видання Little, Brown and Co., Foundation Press,
Matthew Bender and Co., Michie Co.). Повні адреси цих видавництв є в додатку Б.
Тому, цитуючи будь-яку книгу з «великої п'ятірки», я даю тільки назву видавництва.
Щодо інших праць, які є в звичайних бібліотеках, то з метою спрощення їх пошуку
вказується назва видавництва і місце видання. ; Ч
Велика кількість багатотомних трактатів адресована спеціалістам, юристам-практикам, експертам з різних галузей правознавства, про які йдеться в цій книзі. Я не називаю ці трактати тому, що вони занадто деталізовані, містять інформації більше, ніж бажає знати мій читач, як і збірки судових справ під загальною назвою «Судові справи та коментарі».
Вони, до речі, є найпоширенішими освітницькими виданнями з питань юриспруденції, хоча і не дають цілісного уявлення про правову систему. Вони розроблені для студентів юридичних факультетів, які вивчають правові дисципліни. Судячи із назви, ці збірки формуються переважно з судових справ. Там, звичайно, немає однозначних чітких відповідей на питання, як це ми звикли бачити в традиційних підручниках. Вони передбачають певну підготовку слухачів і покликані стимулювати дискусію в класі. Для читача-«дилетанта» такі збіркисудових справ — досить складні джерела інформації. З їх допомогою дуже важко сформувати загальне уявлення про законодавчу систему США .
Тому я обмежився цитуванням з книг двох видів: з однотомних трактатів та посібників для студентів юридичних факультетів. Перші написані видатними вченими, спеціалістами з тієї чи іншої галузі права. Такі автори,особливо не вдаючись в деталі, викладають суть проблеми. Студенти використовують такі публікації, готуючись до іспитів або для з'ясування незрозумілих питань у процесі навчання. їх також використовують викладачі та юристи-практики для своїх досліджень у тих галузях права, де вони не є спеціалістами. Звичайно, такі трактати містять багато посилань на судові справи та інші видання. Це дає додаткову інформацію, спонукає до подальших досліджень. Зразком такого трактату може бути «Hornbook Series» видавництва West Publishing, хоча й інші юридичні видавництва випускають щось подібне. Серед різноманітних посібників для студентів юридичних факультетів звертаю вашу увагу на основні: «Nutshell Series» та «Black Letter Law Series» видавництва West Publishing, «Examples and Explanations» видавництва Little, Brown та «Understanding the Law» видавництва Matthew Bender.
Усі ці видання різні за якістю та ясністю викладу. Кожне з них розраховане на певний рівень обізнаності читача. Однотомні трактати та посібники для студентів часто вимагають досить глибоких знань у пересічного читача. Недоліком деяких посібників, особливо оглядів, є те, що у них відсутні посилання на судові справи чи законодавчі акти.
Це може викликати роздратування у читача, який хоче уточнити юридичний принцип переглядом відповідних судових рішень або нормативних актів. Заслуговує на увагу «Examples and Explanations», оскільки тут читачеві подаються не тільки текстові матеріали, а й конкретні завдання для опрацьовування базових концепцій та їх варіацій. Однак такі книги часто не містять універсальної інформації, в них немає комплексного підходу, вони присвячені лише певним галузям права. Скоріше вони розраховані для додаткового читання з предмета, бо занадто деталізовані і вимагають певної підготовки. Це щось на зразок посібників «Nutshells» та «Outlines». Якщо ж говорити про «Understanding the Law», то ця праця написана в формі оповіді. Взагалі вона не така детальна і вичерпна, як посібник «Hornbooks», але більш ґрунтовна, ніж «Nutshells» або «Outlines».Багатотомні роботи, не названі в цій книзі, можна знайти в бібліотеці. Серед них три енциклопедії West's Guide to American Law: Everyone's Legal Encyclopaedia (West, 12 vols., 1983—85 and updated); Corpus Juris Secundum (West, 101 vols., updated with supplements); American Jurisprudence, 2d (Lawers Co-op, New York, з сучасними додатками). Перша розрахована на звичайного читача, тоді як друга і третя використовуються деякими юристами як базові для проведення поглиблених досліджень.
Доступ до правової інформації США через Інтернет. З часу першого видання моєї книги зросла кількість юридичних матеріалів про США, тиражованих Інтер-нетом. Тому в додатку Б читач знайде не тільки відомості про інші юридичні видання, а й Web-сторінки для отримання правової інформації. Більшість матеріалів тут зібрано за тематичним принципом, однак вони можуть бути знайдені і за допомогою ключового слова. Інтернет — джерело інформації, важливе, але обмежене. Тут містяться лише справи останніх років. Рідко можна знайти в цій системі судові рішення до 1990 р. Законодавчі акти не з усіх штатів надходять сюди. Навіть якщо потрібні матеріали існують, немає жодної гарантії, що вони перебувають в обігу.
Тому, приступаючи до ґрунтовного дослідження, краще отримати доступ до правознавчих фондів бібліотеки або до Westlaw чи Lexis — вдосконалених комп'ютерних бібліотек та баз даних.Незнайома термінологія. У книзі немає словника спеціальних термінів. Однак, коли спеціальний термін з'являється вперше, він береться в лапки і пояснюється далі в тексті або в виносці.
Навчання в правовій школі та використання збірок судових справ розглянуті в розділі IV.
10
Тут я значною мірою покладаюсь і на юридичні словники, які час від часу перевидаються. Традиційно вичерпним є Black's Law Dictionary, 6-е вид. (West 1990) (з транскрипцією). Менш обсяговими словниками є видання для студентів Black's Law Dictionary, адаптоване 6-е вид. (West 1991), Mellincoff's Dictionary of American Legal Usage (West 1992) та Bryan A. Garner, A Dictionary of Modern Legal Usage (Oxford U. Press, N.Y. 1987). Є кілька малих юридичних словників, які також можуть стати у пригоді.
Буду дуже вдячний за висловлені зауваження і пропозиції з приводу моєї книги. Всі вони будуть взяті до уваги. Цікаво було б знати, яку користь принесла ця книга. Чи додала вона Вам досвіду викладання? Чи збагатила Вас знаннями? Свої коментарі, будь ласка, надсилайте за адресою: William Burnham, Wayne State University Law School, 468 West Ferry, Detroit, Michigan 48202.
Електронна пошта за адресою: e-mail burnham a interserve. Com та телефон: 313-577-3928 або 313-577-2620 (факс).