<<
>>

2. Розпорядчі наради суду перед початком слухання справи

З метою всебічного розгляду справи більшість суддів перед початком її слухання в суді проводять розпорядчі наради, на які запрошують всіх адвокатів. За Федеральними правилами, досудова нарада повинна сприяти використанню усіх можливих засобів позасудового вирішення спорів, запобіганню витратному досудовому слідству, поліпшенню судового розгляду шляхом застосування процедури повнішого розкриття фактів і документів, а також забезпеченню всебічної підготовки справи .

Питання, що обговорюються.

Досудові наради можна проводити необмежену кількість разів. Ті, що скликаються на початкових етапах слідства, зосереджуються на спробах вирішити спір без суду й на розкритті фактів і документів, у тому числі й на визначенні дати завершення процедури розкриття. Пізніші наради, зокрема остаточна досудова нарада, присвячуються прискоренню і спрощенню судового слухання справи, включаючи можливе укладання угод про неспростовні факти, щоб на слуханні не витрачати час на їх доведення. Що ж до спірних питань, які мають розглядатися на суді, то для їх вирішення сторони повинні обмінятися списком усіх свідків, яких вони бажають викликати на слухання, і копіями всіх документів, що

55 Див. Celorex Corp.v. Catrett, All U.S. 317 (1986).

56 Про підстави для призначення судового вердикту, перед винесенням якого присяжні отримують

від судді інструкцію, йдеться у розділі III.

Характерною ситуацією, коли можна призначити винесення рішення за спрощеним судочинством, є така: відповідач бажає перевірити позов, і наведені приклади це підтверджують. Але й позивач може порушити клопотання про винесення рішення за спрощеною судовою процедурою, якщо у відповідача непевна позиція або всі факти свідчать на користь позивача. 58 Див. FRCP 16(a).

234 Розділ VII

подаються на розгляд. Необхідно узгодити й припустиму для подання кількість доказів.

Після цього суддя вирішує долю свідчень і спірних питань, які залишилися після узгодження, щоб несподіванки не затримували хід слухання.

Роль судді. Активність судді протягом досудових нарад значною мірою залежить від його особистістних характеристик. Це виявляється у тому, наскільки активно він «підштовхує» сторони до позасудового примирення або сприяє вирішенню спірних питань. Взагалі федеральні судді досить активні. Така активність зумовлюється і скаргами на повільний розгляд цивільних позовів через незадовільну роботу адвокатів. Тепер американські судді — не ті пасивні арбітри, якими були колись . Але американські судді не повинні ініціювати розгляд тих спірних питань чи аргументів захисту, яких не подають сторони, на відміну від суддів деяких інших систем цивільного права .

Остаточний досудовий наказ. Після остаточної досудової наради суддя видає

«остаточний досудовий наказ». Кожен суддя робить це по-своєму. Як правило,

наказ містить перелік фактів і законів, які стосуються справи, але не суперечать один

одному (вони мають бути або узгоджені адвокатами сторін, або зафіксовані в досу

дових рішеннях), встановлює коло інших питань для розгляду, а також кількість

свідків і речових доказів для пред'явлення на слуханні. На слухання можна

викликати лише вказаних у досудовому наказі свідків і представляти лише затвер

джені ним і визнані судом доцільними й достатніми речові докази. В ході судового

розгляду справи не дозволяється застосовувати нових, не зазначених у досудовому

наказі юридичних аспектів, процедур, законів і теорій. Зміни в цей порядок можна

вносити лише для того, щоб «відвернути несправедливість» . . • .

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 2. Розпорядчі наради суду перед початком слухання справи:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -