<<
>>

Б. Розірвання шлюбу 1. Анулювання шлюбу

У випадку, якщо пара отримала ліцензію і зареєструвала шлюб, але не дотримується інших вимог щодо дійсного шлюбу, одруження може бути анульовано. Анулювання — це законне визнання шлюбу недійсним.

Наслідки анулювання шлюбу відрізняються від наслідків розлучення.

Анулювання — це, по суті, визнання того , що шлюб так ніколи й не було взято, тому жоден з подружжя не одержує аліментів. Проте суд піклується, щоб цей недійсний союз не завдав шкоди кожній із сторін чи дітям. Тому тут, як і у випадку з розлученням, має місце розподіл прав і обов'язків з урахуванням наявності капіталів, боргів, дітей. Дії суду спрямовані на те, щоб відновити позиції сторін, що існували перед недійсним шлюбом. Закони майже усіх штатів передбачають, що усі діти, які народились у такому союзі, визнаються законнонародженими.

Оскільки розлучення стало досить поширеним явищем, соціально припус-тимим і його простіше отримати, то анулювань значно поменшало. Іноді анулювання здійснюється за релігійними мотивами. Наприклад, римсько-католицька церква не визнає розлучень, і будь-хто з її парафіян, розлучившись, не має права знову одружитись. Проте вона може дати релігійне анулювання шлюбу особі, яка вже отримала цивільне розлучення. Релігійне анулювання необхідне для того, щоб церква визнала наступний шлюб. Отже, законодавче та релігійне анулювання — цілком незалежні одне від одного. Держава не визнає релігійного анулювання.

2. Узаконене роздільне проживання

Одружені пари, з виникненням проблем у шлюбі, можуть обрати законне роздільне проживання. Воно може наступити або перед поданням заяви на розлучення, або на час між поданням заяви і розглядом питання про розлучення. Обидві сторони відповідають за утримання дітей протягом цього періоду. Подружжя можуть обрати законне роздільне проживання як засіб перевірки того, чи варто їм подавати на розлучення. Дехто взагалі бажає залишатись одруженим, але жити постійно окремо.

Як і у випадку з розлученням, ордер суду тут містить зазначення умов роздільного проживання, включаючи питання про майно та дітей. Відмінним є лише те, що сторони не можуть брати іншого шлюбу. Якщо пізніше сторони забажають розлучитись, то здійснюється це за окремою процедурою. Саме тому адвокати радять своїм клієнтам утримуватися від юридично оформленого роздільного проживання. Пари мають або подавати на розлучення, або жити роздільно без ордера суду, тому що в іншому випадку вони оплачуватимуть судовий збір і за оформ-

Див. розділ X.

289-340

434 Розділ Ш

лення роздільного проживання, і за розлучення. Багато адвокатів радять все ж таки

укласти формальну згоду про роздільне проживання, навіть якщо суд до цього не

залучається.

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме Б. Розірвання шлюбу 1. Анулювання шлюбу:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -