2. Процесуальні аспекти судового контролю
Вичерпання засобів адміністративного захисту. Як правило, позивачі, що постраждали від дій адміністративного органу, повинні отримати остаточне рішення останнього перед зверненням до судової інстанції .
Це означає, що коли до58 Див. Анотований кодекс законів СІЛА (U.S.C.A.), 5, § 701-706. '
Bowen v. Michigan Academy of Family Physicians, 476 U.S. 667, 670 (1986).
60 Див. Shaughnessy v. Pedreiro, 349 U.S. 48 (1955). Конгрес пізніше передбачив необхідність судового
контролю у справах з депортації.
61 Див. Lindahl v. Office of Personnel Management, 470 U.S. 768 (1985) (закон, який встаноаіює, що
рішення про визначення непрацездатності на Військово-морському флоті «остаточні і не підлягають
перегляду», не забороняє здійснювати певний судовий контроль з метою запобігання «неправомірному
тлумаченню належних правових актів», якими «аргументується сутність ухваленого адміністративного
визначення»).
62 Див. також United States v. Wunderlich, 342 U.S. 98 (1951) (рішення органу у суперечці шодо кон
тракту з урядом). Див., крім того, роботу Schwartz (виноска 1), § 8.6 (критикується відсутність контролю,
що спричиняє перетворення адміністративних органів у щось на зразок «закону у собі»).
63 Див. розділ XI, де обговорюються ці питання.
64 Див. Webster v. Doe, 486 U.S. 592, 603 (1988). Див. також справу Johnson v. Robinson, 415 U.S. 361,
366 (1974) (заборона контролю за справами про соціальну допомогу ветеранам не позбавляє права кон
тролювати дотримання конституційних положень). Однак див. Scalia /., розбіжність зі справою Webster
v. Doe, вище у цьому розділі.
65 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 704: McKart v. United States, 395 U.S. 185
(1969) (якщо процедура призову на військову службу не оскаржувалася в адміністративному порядку, то
подальші судові перевірки не дозволяються).
204 Розділ VI
позивача застосовувалися негативні дії з боку органу, він повинен спочатку використати усі засоби оскарження, можливість застосування яких надає адміністративна процедура.
Це робиться з метою ощадливого використання судових та адміністративних ресурсів, забезпечення автономності та відповідальності адміністративних органів шляхом надання їм можливості виправляти власні помилки і набути більшого авторитету, аби примусити сторони поважати процедуру адміністративного вирішення суперечок. Разом з тим можна не вдаватися до засобів адміністративного захисту, якщо їх використання буде марним, коли, наприклад, орган при прийнятті рішення керується чинним законодавством, а позивачу це не подобається, і він бажає оскаржити правову норму 66.Засоби започаткування перевірки. Ініціювати судову перевірку можна будь-яким шляхом. Як правило, потрібно подати заяву щодо судової перевірки протягом певного часу після винесення остаточного рішення . В інших випадках адміністративний орган повинен звернутися до суду для ухвалення власних примусових дій по справі, і тоді буде здійснено судовий контроль за цією справою. Таке часто трапляється при ухваленні рішень Національною радою з трудових відносин, котра повинна звертатися до Апеляційного суду за їх ухваленням . У деяких випадках судовий контроль здійснюється як захист від адміністративних примусових акцій та після подання апеляцій проти адміністративних рішень. Крім того, можна застосовувати процедуру накладання судової заборони або непроцесу-ального звільнення . Судове розпорядження про представлення заарештованого до суду для розгляду його справи використовувалось і у процесах з депортації, доки Актом про адміністративні процесуальні норми не було визнане право на судовий контроль за такими справами .
Процесуальна правоздатність. Людина, яка бажає здійснення судової перевірки адміністративних дій у федеральному суді, для оскарження цих дій повинна мати «процесуальне становище». Як правило, необхідно, щоб ця людина сама постраждала від дій адміністративного органу . Проте, коли потрібно провести судову перевірку, передбачену Актом про адміністративні процесуальні норми, висуваються ще й інші вимоги, а не просто встановлюється факт заподіяння шкоди.
Згідно з цим Актом судовий контроль здійснюється тільки у випадках, коли заподіяна позивачу шкода кваліфікується як шкода «в межах дії відповідного закону» 2. Це слід розуміти так, що шкода, котра оскаржується, була в межах компетенції органу, яка визначена відповідним законом, що врегульовує його діяльність.Вимога щодо проведення перевірки буде реалізована, коли особа, котра її ставить, може довести факт заподіяння шкоди, але не є стороною, якій ця шкода безпосередньо була завдана внаслідок дій адміністративного органу. Такі позивачі мають довести, що відповідні закони захищають їх від того типу шкоди, якої вони зазнали. Наприклад, коли Головний інспектор валютного обігу затвердив подання двох банків на продаж цінних паперів, банки не заперечували, а дилери та брокери фондового ринку, котрим загрожувала б конкуренція з боку банків, оскаржили цю
66 Див. Bethesda Hospital Assoc, v. Bowen, 485 U.S. 399 (1988) (адміністративний орган не може ухва
лити рішення про відшкодування збитків, чого домагалися госпіталі). Див. Schwartz, (виноска 1),
§§ 8.33-8.40.
67 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 42, § 405(g) (термін 60 днів для подання скарг
по справах з соціального забезпечення).
68 Див. Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 29, § 160(e), (f).
Судова заборона є наказом суду, шо забороняє відповідачу щось робити, або примушує його що-небудь здійснити. Непроцесуальне звільнення є заявою, що дії відповідача неправомірні. Більш докладно про це йдеться у розділі VII.
70 Див. Shaughnessy v. Pedreim ('виноска 60). Судове розпорядження про представлення заарештованого до суду розглядається у розділі VIII.
7' Процесуальна правоздатність визначається у розділі про конституційне право, де обговорюються аспекти судового контролю.
72 Анотований кодекс законів США (U.S.C.A.), 5, § 702. :
Адміністративне право 205
акцію. Суд встановив, що метою Акта про Національний банк, який обмежував брокерську діяльність банків щодо торгівлі цінними паперами, було запобігти конкуренції з ділерами цінних паперів. Саме про таку шкоду і було заявлено позивачами . Якщо б тільки суд визначив, що єдиною метою такої акції було запобігти збиткам банків через надмірне розширення їх функцій, тоді шкода, завдана їх конкурентам, була б поза межами компетенції адміністративного органу. В одній справі Федеральна поштова служба ухвалила рішення про дозвіл деяким приватним компаніям здійснювати доставку певної міжнародної пошти. Спілка поштових службовців оскаржила таке рішення, вважаючи його незаконним. Суд вирішив, що перевірка цього рішення на відповідність зоні інтересів дала негативний результат: забороняючи конкуренцію з Поштовою службою з боку приватних компаній, Конгрес прагнув забезпечити отримання цією службою достатніх надходжень, а не збереження робочих місць державним поштовим службовцям .