<<
>>

3. Причини такого «ставлення» загального права до законодавчих актів

Загальне право дещо іронічно «ставиться» до законодавчих актів тому, що суди на основі загального права часто виносять рішення у справах за аналогією з попередніми рішеннями, та на основі загальноправових положень, про що йтиметься далі у цьому розділі.

Здається, не існує жодних логічних підстав для того, щоб законодавчі принципи не могли застосовуватися також для прийняття нових правил . Вважається, що таке ставлення суддів до законодавчих актів пояснюється великими повноваженнями законодавчої влади: кожна спроба суддів застосувати законодавчий акт до випадків, які не зовсім відповідають його суті, створює доповнення до законодавчого акта, не передбачене законодавцем. Коли б законодавець збирався запровадити певне правило, воно було б наведене у тексті законодавчого акта. Таким чином, суд, застосовуючи закон за аналогією до випадків, які прямо ним не передбачені, втручається у повноваження законо-давчої влади. Проте судді так само можуть вважати, що законодавча влада в таких ситуаціях рекомендує виносити рішення за аналогією з основними принципами відповідного закону. Законодавець не може передбачити всіх можливих випадків застосування певного законодавчого акта, і це не залежить від ретельності його роботи. Однак у будь-якому разі законодавець уповноважений виправити будь-яку юридичну помилку в інтерпретації законодавчого акта. Можна сказати, що

5z Основним положенням є § 1383, в якому зазначається: «Кожен громадянин несе відповідальність за пошкодження, спричинені ним або за власним бажанням, або через халатність чи необережність».

53 Схоже, що законодавча влада просто передасть свої повноваження створювати закони.

54 Див. Constitutional Complaint of Building Cooperative «X», BVerfGE 82, 6 (First Panel, April 30, 1990),

а також Harry v. Ville de Chahn-sur-Marne, S. 1878. II. 48 (французький Апеляційний Суд) (§ 1386 фран

цузького Цивільного кодексу, згідно з яким власник будинку несе відповідальність за будь-які пошкод

ження, спричинені руйнуванням його будинку, та інтерпретація цього положення, що за аналогією

визначає відповідальність власника підгнилого дерева, яке впало, спричинивши тілесні ушкодження

іншій особі) та D.

NeilMacCormick and Robert S. Summers eds. Interpreting Statutes: A Comparative Study 471—

472 (Dartmouth Publishing, Brookfield, Vermont 1991). Прийняття рішення за аналогією на основі

кримінальних чи податкових законодавчих актів є неприпустимим.

55 Ще в 1908 р. Роско Паунд ( Roscoe Pound) звернув увагу на відносини між загальним правом та

законодавчими актами і переконав суди СІЛА застосовувати законодавчі акти більш широко. Див. Roscoe

Pound. Common Law and Legislation, 21 Harv. L. Rev. 383 (1908), а також Harlan Fiske Stone, The Common

Law in the United States, 50 Harv. L. Rev. 4, 12-15 (1936) та Roger Traynor, Statutes Revolving in Common-Law

Orbits, 17 Cath. L. Rev. 401, 405- 409 (1968). 3 1941 no 1946 p. Стоун був головним суддею Верховного суду

Сполучених Штатів, Трайнор був головним суддею Верховного суду Каліфорнії.

56 Розділ II

відносини між загальним правом і законодавчими актами не дуже сприяють розвиткові правовоїсистеми .

Вплив історії. Відносини між загальним правом та законодавчими актами обумовлені не стільки логікою, скільки інстинктивною реакцією на роль законодавчих актів в історії розвитку системи загального права. Як уже зазначалося, цілісна система загального права була створена окремою порівняно невеликою групою впливових суддів. Цей процес тривав не більше 100 років57 Законодавчих актів у той час було обмаль. У загальному праві містилися найбільш «широкі та зрозумілі принципи», тому в законодавчі акти не було потреби включати якісь постійні норми . Замість цього законодавчі акти приймалися на основі ad hoc — тобто, вимог даної ситуації, що було зумовлено необхідністю приймати рішення, не передбачені чинним законодавством. Отже, судді, спираючись на загальне право, не зверталися за базовими нормами до законодавчих актів, та й законодавці не вважали за потрібне включати такі положення до законодавчих актів, які вони приймали.

Концептуальні впливи. Якщо законодавчих актів недостатньо для прийняття рішення з певного питання, можна скористатися положеннями загального права, адже законодавчі акти приймалися на підставі основних положень загального права.

Застосування законодавчого акта в системі загального права нагадує кинутий у посудину з водою камінь: камінь тоне й вода оточує його з усіх боків. Таким чином, якщо певний законодавчий акт не зовсім підходить для вирішення якоїсь справи, можна звернутися до відповідних положень загального права. Дійсно, раніше вся сфера загального права була «неосвоєною цілиною» для прийняття законодавчих актів. У результаті судді, працюючи в межах загального права, не відчували необхідності засновувати свої рішення на тих чи інших положеннях законодавства, по-різному тлумачили ці положення, намагаючись виводити нові правила або приймати рішення за аналогією з іншими законами.

Упередженість суддів. Іншим чинником, що впливає на співвідношення загального права і законодавчих актів, є упереджене ставлення суддів до законодавчих актів, які нібито втручаються у сферу загального права. Витоками цієї упередженості, безсумнівно, є особисті та політичні міркування. У минулому, наприклад, вважали, що у законодавчих актах взагалі немає потреби, оскільки загальне право вже містить відповіді на всі важливі юридичні питання. Судді не були в захопленні від спроб парламенту займатися законотворенням і розглядали такі спроби, як небажані та аматорські. Зокрема Фредерік Поллок (Frederick Pollock) вважав, що «парламент тільки погіршує законодавство і судді зобов'язані вживати заходів, щоб шкода від втручання парламенту була якнайменшою» 59. Звідси утвердився принцип: «необхідно ретельно контролювати зміни, які законодавчі акти вносять до загального права» . Парламент був незадоволений цим вузьким, суто юридичним, тлумаченням законодавчих актів. Вони, на його думку, повинні витлумачуватися більш звичною для законодавців мовою. Це, в свою чергу, викликало появу складних і специфічних законодавчих актів, які вже не піддавалися широким інтер-претаціям .

Спочатку у Сполучених Штатах ситуація з законодавчими актами не була такою складною. Отримавши у спадщину англійське загальне право у вигляді кон-

56 Особливу іронію можуть викликати відносини між загальним правом та законодавчими актами

у Сполучених Штатах, де положення Конституції інтерпретуються досить вільно, що нагадує підхід судів

континентальної Європи до власних кодексів.

Див. розділ IX.

57 Див. Dawson, at. 6.

58 Див. Norway Plains Co. v. Boston & Maine R. R., 67 Mass. 263 (1854) (Shaw, C. J.).

Sir Frederick Pollock. Essays on Jurisprudence and Ethics 85 (1882).

Jefferson B. Fordham & J. Russel Leach. Interpretation of Statutes in Derogation of the Common Law, 3 Vanderbilt L. Rev. 438, 440-441 (1950).

61 Див. Zweigert & Kotz, at. 273-278. . , -,..:

Методологія права 57

ституційних та інших законодавчих настанов, американські законодавці вільно змінювали його, приймаючи законодавчі акти «на зло» англійцям . Однак жорсткість системи законодавчих актів у загальному праві Сполучених Штатів панувала протягом століть, що давало підставу політично консервативним суддям вузько інтерпретувати прогресивне соціальне законодавство штатів . Американ-ські законодавці реагували на це переважно так само, як і парламент, уточнюючи і пояснюючи свої наміри.

Суди як в Англії, так і в Сполучених Штатах давно вже позбавилися ворожості щодо законодавчих актів. Однак теза про те, що право означає «загальне право з декількома законодавчими актами, доданими до нього», має в Сполучених Штатах чимало прибічників. І те, що нині, в епоху законодавчих актів,— якщо повернутись до порівняння законодавчого акта з каменем, а загального права з посудиною, наповненою водою,— у посудині більше каміння, ніж води, не змінює вихідної тези.

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 3. Причини такого «ставлення» загального права до законодавчих актів:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -