А. Право на рівний захист з боку закону
Положення 14 поправки до Конституції про рівний захист законом громадян гарантує, що жоден штат не повинен «відмовляти будь-якій особі, що знаходиться під його юрисдикцією, в рівному для всіх захисті з боку закону».
Але цей пункт про рівний захист законом практично не застосовується до Федерального уряду. Так, у справі Боллінг проти Шеа (Boiling v. Share) Верховний суд визнав, що пункт 5 поправки, який вимагає дотримання належних правових процедур, містить компонент рівного для всіх захисту з боку закону, тобто накладає на Федеральний уряд такі самі обмеження, що й 14 поправка накладає на штати 1 . Відповідно критерії, які застосовуються до Федерального уряду, однаковою мірою можуть застосовуватися до штатів .Сучасна доктрина про право на рівний захист з боку закону представлена трьома рівнями судового нагляду, які служать для визначення, чи не порушує чинне законодавство або інші дії уряду пункт про рівний для всіх захист законом. Коротко суть класифікації судового нагляду можна викласти таким чином: (1) щоб довести, що закони чи дії уряду нехтують право на рівний для всіх захист з боку закону або право «певних верств» (насамперед національних меншин), суд застосовує жорстку перевірку того, що можна виправдати інтересами уряду; (2) щоб довести, що закон стосується бізнесу, економіки або питань добробуту і не зачіпає расових або фундаментальних прав, суд застосовує часткову перевірку і вимагає тільки від законотворчих органів детально обґрунтовувати свої доводи; і (3) щоб визнати закон, який проводить різницю за статевою ознакою, суд застосовує перевірку «середнього рівня» і вимагає, щоб прийняття такого закону відповідало найважливішим інтересам уряду. Ці три рівні судового нагляду розглядаються більш детально в трьох наступних підрозділах.
1. Жорстка перевірка на дотримання фундаментальних прав, яка застосовується до законодавства
Після проведення жорсткої перевірки закон, що має «сумнівні контури» або дискримінаційний характер щодо фундаментальних прав, буде визнано неконституційним, незважаючи на те, що він відповідає інтересам уряду.
Але при цьому необхідно зважати на «результати» і «засоби»: результат, якого треба досягти, повинен бути дуже важливим, а засоби, вибрані для його досягнення (класифікація законодавчого акта, що розглядається, і відповідно вибір рівня його перевірки), повинні бути такими, що спричиняють найменші обмеження прав певних верств або фундаментальних прав узагалі. Інтереси уряду при цьому виражені доситьДив. розділ VI (правові процедури) і розділ VIII (кримінально-правові процедури).
138 Див. 347 U.S. 497 (1954). Це рішення Суду, як відомо, не є простим трактуванням тексту
Конституції. Але при цьому Суд продемонстрував бажання не відхилятися від тексту.
139 Див. далі (різні програми затверджених дій).
318 Розділ IX
чітко, але коли існують альтернативні засоби їх досягнення, що можуть меншою мірою обмежувати права певних верств або фундаментальні права, їм буде надана перевага .