2. Правило «ясного значення» і історія законодавчого акта
Нещодавно Верховний суд наголосив на тому, що мова законодавчого акта може бути визнана ясною, коли вона однозначно формулює проблему , і що «відліковою точкою кожної справи, включаючи і створення законодавчого акта, є саме проблема мови» .
Він також застеріг, що надія на законодавчу історію як засіб72 Див. Schwegmann Brothers v. Calvert Distillers Corp., 341 U.S. 384, 395 (1951).
73 A Re-evaluation of the Use of Legislative History in the Federal Courts, 52 Colum. L. Rev. 125,134 (1952).
74 Tome v. Eisner, 245 U.S. 418, 425 (1918).
75 John M. Kernochan. Statutory Interpretation, An Outline of Method, 3 Dalhouse L.J. 333, 342 (1975).
76 Див. 242 U.S. 470 (1917).
77 Patricia Wald. Some Observations on the Use of Legislative History in the 1981 Supreme Court Term,
68 Iowa L. Rev. 195, 197 (1983). Суддя Вальд була Головним суддею апеляційного суду округу Колумбія.
78 Див. Stephen Breyer. The Uses of Legislative History in Interpreting Statutes, 65 S. Cal. L. Rev. 845, 846
(1992). Автор — прихильник вживання законодавчої історії, кого найчастіше призначали суддею Верхов
ного суду Сполучених Штатів, а також MacCormick & Summers at. 457—458. Дискусії з приводу «за» і
«проти» вживання законодавчої історії.
79 Див. American Tobacco Co. v. Patterson, 456 U.S. 63, 68 (1982).
80 Ernst & Ernst v. Hochfelder, 425 U.S. 185, 197 (1976).
60 РозділІІ
досягнення намірів Конгресу є «кроком, який потрібно робити обережно» 81. Водночас суддя Олівер Вендел Холмс (Oliver Wendell Holmes) підкреслив: «Нам важливо не те, що законодавець мав на увазі, а те, що означає законодавчий акт» 82.
Проте Верховний суд часом займав і іншу позицію. Так, у 1976 р. він одностайно замінив склад Апеляційного суду за його заклик дотримуватися правила «ясного значення» та відмову консультуватися з законодавчою історією 83.
На думку Верховного суду, мова законодавчого акта рідко буває такою ясною, щоб не було потреби щонайменше «зазирнути» до його історії і перевірити правильність його прочитання. Необхідність подібного «зазирання» не зникає навіть тоді, коли мова законодавчого акта зрозуміла: одне формулювання правила «ясного значення» говорить, що мова законодавчого акта має перевагу при «відсутності ясно вираженого протилежного законодавчого наміру»84. Так, Закон про громадянські права 1964 р. було інтерпретовано у справі Об'єднання сталеливарників Америки проти Вебера (United Steelworkers of America v. Weber) 85 таким чином, щоб дозволити засноване на різних расових приналежностях поводження з білими працівниками в ім'я виконання програми допомоги національним меншинам. Хоча цей законодавчий акт забороняв дискримінацію «за... расою». Звернення до законодавчої історії дало змогу розкрити мотиви такого рішення. Все це робилося для виправлення «очевидного расового перекосу серед традиційно сегрегованих категорій» найманих робітників.При зверненні до історії законодавчого акта встановлюється ціннісна ієрархія різних її етапів. З цього погляду неабияке значення мають доповіді законодавчих комітетів . Існують описи законопроектів, підготовлені законодавчими комітетами, які їх вивчали, слухали заяви та аргументи за і проти них і голосували за те, щоб надіслати їх до законодавчих зборів для голосування у відповідній палаті Конгресу. Доповіді комітетів вважаються важливими для інтерпретації законодавчих актів тому, що в них міститься інформація про ефективність пропонованих законо-проектів, на яку покладаються законодавці під час голосування щодо них 7.
Однакову цінність з доповідями законодавчих комітетів мають індивідуальні заяви законодавців, відповідальних за підготовку чи складання законопроекту . Такі заяви в законодавчих зборах Конгресу одразу після подання поправки до законопроекту, котрий внаслідок цього стає частиною остаточного варіанта закону, сприймають як цілком «зрозумілу спробу законотворення» .
Заяви законодавців у ході дебатів у законодавчих зборах Конгресу бувають переконливими, «хоча можуть і не мати такої ваги», як доповіді комітетів 9\ «Меншу вагу має і думка тих учасників обговорення, які не відповідають за підготовку та складання законопроекту» . «Побоювання і сумніви опозиції також не є повноцінним дороговказом при творенні законодавства»81 Piper v. Chris-Craft Industries, Inc., 430 U.S. 1, 26 (1977).
82 Oliver W. Holmes. The Theory of Legal Interpretation, 12 Harv. L. Rev. 417, 419 (1899), цитується за
S & ? Contractors v. United States, 406 U.S. 1, 14 n.l (1972).
83 Див. Train v. Colo. Public Interest Research Group, 426 U.S. 1 (1976). В одному випадку суд, здається,
відмінив звичайний порядок речей. Див. Citizens to Preserve Overton Park, Inc. v. Volpe, 401 U.S. 402 (1971).
84 Maine v. Thiboutot, 448 U.S. 1, 6 n.4 (1980).
85 Див. 443 U.S. 193 (1979).
86 Див. Lewisv. United States, 445 U.S. 58,63(1980); Wright v. Vinton Branch Bank, 300 U.S. 440,463-64
(1937)
Див. розділ I.
88 Див. Federal Energy Administration v. Algonquin SNG, Inc., 426 U.S. 548, 564 (1976); United States
v. International Union, 352 U.S. 567, 573-75 (1957).
89 Simpson v. United States, 435 U.S. 6, 13 (1978).
90 Див. Chandler v. Roudebush, 425 U.S. 840, 858 n.36 (1976).
91 Див. Ernst & Ernst v. Hochfelder, 425 U.S. 185, 203 n.24 (1976).
92 Див. Gulf Offshore Co. v. Mobil Oil Co., 453 U.S. 473, 483 (1981). Уніфіковане право, зокрема
Уніфікований комерційний кодекс (Uniform Commercial Code — UCC) має офіційні коментарі, написані
упорядниками. Вони можуть бути зразком опрацьованого тексту і часто містять приклади та посилання
на інші авторитетні джерела, такі, як попереднє прецедентне право.
Методологія права 61
Суддя Скалія вніс новий аспект у дебати про правило «ясного значення» та законодавчу історію, доводячи, що остання не може бути надійною підставою при прийнятті рішень, бо законодавці можуть маніпулювати її змістом. Існує багато можливостей включити речення чи посилання на справу в доповідь комітету або об'єднати зміни, що вносилися до законопроекту законодавчими зборами Конгресу. Це може робитися досить некоректно, незважаючи на принципову незгоду більшості законодавців. Але є значні шанси, що така діяльність матиме місце за вказівкою наймача-лоббіста через якусь групу, об'єднану особливими інтересами з метою вплинути на законодавство 93.
Значно менше посилань на історію законодавчого акта містять рішення судів штатів, які створюють законодавчі акти штатів. Причина полягає в тому, що історії законотворення на рівні штатів, звичайно, не публікуються і їх важче знайти та використати. Таким чином, скоріше за все суди штатів застосовують правило «ясного значення» або використовують інші аргументи для інтерпретації законодавчих актів, про які йде мова .