Ж. Позови проти чиновників адміністративних органів
За деяких обставин можна виносити рішення про відшкодування грошових збитків адміністративними чиновниками, що були спричинені їх несумлінними чи незаконними діями. Такі позови не суперечать принципу недоторканності державної влади, тому що вони висуваються проти конкретного адміністративного чиновника та не вимагають відповідальності уряду
Персональні позови проти окремих чиновників не є предметом суто адмі-ністративного права.
На юридичних факультетах США вони вивчаються, загалом, в курсі судових процесів з цивільних прав. Проте це питання порушується тут з двох причин. Перша — це те, що дозволяється висувати позови тільки проти чиновників виконавчих або адміністративних органів. Законодавці штатів та федерального рівня, як і інші чиновники, котрі здійснюють законодавчі функції, захищені недоторканністю від судових рішень про грошову компенсацію збитків . Судді та інші чиновники, котрі виконують судові функції — включаючи суддів з адміністративних справ — теж мають недоторканність . Законодавці та судді несутьДив. Patsy v. Florida International University, 457 (1982). Якщо федеральний позивач шукає адміністративного захисту у самому штаті, він може бути пов'язаний деякими фактами, встановленими на слуханні адміністративних справ у штаті; University of Tennessee v. Elliott, 478 U.S. 788 (1986).
150 Див. Ohio Civil Rights Commission v. Dayton Christian Schools, 477 U.S. 619 (1986) (федеральний суд
повинен утриматися від акцій у адміністративному слуханні справи про громадянські права у штаті проти
федерального позивача). Це є частиною «утримання Янгера», про що йшлося у розділі V.
151 Див. Scheuerv. Rhodes, Aid U.S. 232 (1974) (позов проти тодішнього губернатора Огайо та солдатів
Національної гвардії, які були викликані для заспокоєння заворушення студентів, під час якого студен
там було завдано тілесних ушкоджень, не забороняється 11-ю поправкою).
Див. Chemerinsky (виноска133), §§7.1-7.7.
152 Див. Tenney v. Brandhove, 341 U.S. 367 (1951) (законодавці штату та їх помічники користуються
правом недоторканності від відповідальності за акції, пов'язані з розслідуванням справ для комітетів);
Eastland v. U.S. Serviceman's Fund, 421 U.S. 491 (1975) (федеральні законодавці). Високопоставлені адміністративні чиновники або судді, які діють як «законодавці» по запровадженню законів, теж можуть користуватися правом юридичної недоторканності. Див. Supreme Court of Virginia v. Consumers Union, 446 U.S. 719 (1980). Юридична недоторканність звільняє не тільки від відшкодування збитків, але й від судової заборони.
153 Див. Stump v. Sparkman, 435 U.S. 349 (1978) (суддя штату, який незаконно ухвалив рішення про
стерилізацію неповнолітнього, був недоторканний у плані відшкодування збитків; навіть якшо прийнят
тя цього рішення не було дозволено законом, це судовий акт); Bulz v. Economy, 438 U.S. 478 (1978) (феде
ральний суддя з адміністративних справ має право на певний судовий імунітет як звичайний суддя).
220 Розділ VI
відповідальність по справах, пов'язаних з відшкодуванням збитків, тільки у межах виконання ними адміністративних функцій . Другою причиною обговорення у цьому розділі позовів про відшкодування збитків проти чиновників є те, що ці позови виконують важливу і часто не помічену функцію запобігання незаконним адміністративним діям. Ніщо так гарно не нагадує адміністративним чиновникам про необхідність діяти згідно з чинним законодавством, як загроза нести персональну відповідальність та відшкодовувати збитки за власні незаконні дії.
Позови проти чиновників штатів за порушення федеральних прав. Законодавство, в правовому полі якого врегульовуються позови проти адміністративних чиновників, первинно розроблялося у контексті позовів проти чиновників штатів, тому ми і зупинимось спершу на них . Федеральний закон 42 Анотованого кодексу законів США, § 1983, про який уже йшлося, дозволяє висувати позови проти чиновників штату в суді штату або федеральному суді, коли мають місце факти порушення федеральних прав.
Незважаючи на недвозначність положень цього закону, у якому чітко сказано про право подавати позов проти «будь-якої» особи, яка начебто діє у межах законодавства штату, але порушує федеральні права, Верховний суд спорядив § 1983 багатьма можливостями використовувати право недоторканності. Воно є таким у межах загального права, і Конгрес вважає доцільним використовувати його, незважаючи на широке тлумачення положень законодавчих актів. У параграфі йдеться про законодавчу та судову недоторканність. Інші її види передбачають недоторканність від карного переслідування , недоторканність свідків , а також імунітет муніципальних органів від рішень про штрафні санкціїУ випадках звинувачення адміністративних чиновників може йтися також про «недоторканність сумлінного виконання». Такий вид недоторканності звільняє чиновників-відповідачів від відповідальності, якщо вони виконують адміністративні або виконавські функції і якщо не чинять «несумлінних» дій, які можуть порушити права позивача159. Визначення несумлінності є абстрактним і не залежить від реальних намірів відповідача. Це питання розглядається в суто юридичному ракурсі, відповідно до того, який був стан права на час здійснення тих чи інших дій. Верховний суд встановив, що «кваліфікований критерій недоторканності надає багато можливостей для винесення помилкових рішень, захищаючи все, крім зовсім некомпетентних працівників та тих, хто умисно порушує закон» . Коли доведено вину, можуть виноситися рішення про відшкодування фактичних збитків. Рішення щодо штрафних санкцій можуть ухвалюватися, коли будуть доведені зловмисні мотиви або наміри чи груба необережність
Позови проти чиновників штатів за порушення законів штату. Право недоторканності у своєму повному обсязі може застосовуватися тільки тоді, коли позови, що висуваються проти чиновників штату, грунтуються на федеральному законодавстві. Якщо підставою для порушення позову проти чиновника штату є закон штату, тоді може застосовуватися тільки те право недоторканності, яке визначене у законах цього штату.
Набір таких прав у кожному штаті свій, але у деяких випад-154 Див. Davis v. Passman, 544 F.2d 865 (5th Cir. 1977), 442 U.S. 228 (1979) (конгресмен може нести відповідальність за статеву дискримінацію при наймі нових співробітників, тому що це суто адміністративні, а не законодавчі дії); Bums v. Reed, 500 U.S. 478 (1991) (обвинувач не користується імунітетом у випадку надання помилкових свідчень поліції, тому що це адміністративна акція, не пов'язана з представництвом уряду в суді).
Чітке тлумачення цього складного закону можна знайти у роботі Chemerinsky (виноска 133).
156
157 Див. Briscoe v. LaHue, 460 U.S. 325 (1983) (офіцер поліції — свідок).
158 Див. City of Newport v. FACT Concerts, 453 U.S. 247 (1981). Штрафні санкції по цивільних справах
розглядаються у розділі XI.
159 Див. Harlow v. Fitzgerald, 457 U.S. 800 (1982) (позов проти чиновників Міністерства оборони З
приводу примусового відведення позивача, який заявив про перевитрату коштів).
160 Hunter v. Bryant, 502 U.S. 224, 112 S.Ct.537 (1991).
161 Див. Smith v. Wade, 461 U.S. 30 (1983). '¦''-¦ - .: .
Див. Imbler v. Pachtman, 424 U.S. 409 (1976 ); Buckley v. Fitzsimmons, 113 S.Ct. 2606 (1993).
Адміністративне право 221
ках застосування цього права подібне до того, як це робиться на федеральному рівні162.
Позови проти федеральних чиновників. Законів (подібних до §1983) про можливість висувати позови проти федеральних чиновників за порушення Конституції або федерального законодавства не існує. Разом з тим Верховний суд у справі Бівенс проти шести невідомих, які назвалися агентами Федерального бюро з наркотиків (Bivens v. Six Unknown Named Agents of the Federal Bureau of Narcotics) використав приватне право на подання позову за збитки, завдані через несумлінність та порушення Конституції. Усі види недоторканності, визначені вище для чиновників штату, застосовуються і щодо федеральних чиновників ' 4. Якщо федеральні чиновники діють у межах посадової компетенції, позови проти них розглядаються як проти Сполучених Штатів у відповідності до Федерального акта про позови щодо цивільних правопорушень. Коли встановлено, що працівники федеральних органів діяли поза межами власних повноважень, позов проти них розглядається у судах штату відповідно до законодавства штату
162 Див. Prosser & Keeton (виноска 139), §132.
163 Див. справу 403 U.S. 388 (1971).
4 Унікальним для федерального контексту є те, що Президент абсолютно недоторканний у плані відповідальності за спричинені ним збитки у межах своєї компетенції. Див. Nixon v. Fitzgerald, 457 U.S. 731 (1982).
165 Див. Анотований кодекс законів СІЛА (U.S.C.A.), 28, § 2679.