2. Повноваження присяжних під час судового розгляду цивільних справ
Відмінність між правом за законом і правом на справедливість. Поправка 7 до Конституції США «забезпечує» право на суд присяжних «у справах із загального права». Це дає змогу окреслити відмінності між правом за законом і правом на справедливість, інакше останнє розглядалося б лише в плані історичного інтересу.
Колись ці принципи визначалися двома окремими судовими системами: в Англії і в деяких місцевостях Сполучених Штатів існували суди загального права для розгляду справ суддями і суди справедливості («канцлерські суди»), де засідали «канцлери».
В цих судах використовувалися різні процедури. Суди загального права передбачали слухання справ з участю присяжних, які розглядали спірні питання. А в так званих судах справедливості канцлери вирішували справи одноосібно. Все це знайшло своє відображення у 7 поправці до Конституції. Отже, право проводити слухання в присутності присяжних зберігається лише при вирішенні справ із загального права, а не з права на справедливість .Вирішуючи питання, чи існує право на слухання справи присяжними, суд повинен послуговуватись принципом розмежування права за законом і права на справедливість, визначеного 7 поправкою. З цим не було проблем, коли справи розглядалися двома окремими судовими системами. Але тепер існує лише одна система і єдина уніфікована форма позову — цивільний позов» . Ситуацію ще більше ускладнює те, що за 200 років суди і законодавчі органи створили багато нових видів позовів, які виходять за межі дозволених судових наказів із загального права і встановлених форм судочинства за правом на справедливість, що виникли у XVIII ст., тому для визначення нових видів позовів використовується історичний підхід, за яким судам треба звертатися до старої судової практики і вирішувати, які судові процедури із загального права або права на справедливість слід застосувати в тому
Див.
раніше.Право на розгляд кримінальної справи судом присяжних гарантується тоді, коли відповідач фор-мально не заперечує проти цього. В разі цивільного позову стороні необхідно заздалегідь замовити слухання справи в суді присяжних. Див. FRCP 38. У більшості випадків слухання справи присяжними вимагає позивач у позові або відповідач у відповіді.
Поправка 7 стосується лише цивільних справ, шо розглядаються у федеральних судах, і не поширюється на суди штатів, які повинні дотримуватися статті про належну процедуру, передбаченої у 14 поправці. Про це йдеться у розділі VIII. Однак конституційні норми штатів, що встановлюють право на суд присяжних у судах штатів, роблять майже ідентичне розмежування між правом за законом і правом на справедливість.
Див. FRCP 1 та 2. У деяких штатах збереглися елементи двох систем судочинства: за законом і за правом на справедливість; тому залежно від справи суддя називається або «головою суду справедливості», або «суддею».
236 Розділ VII
чи іншому випадку 7. Здебільшого послуговуються загальним правилом тлумачення позову як судового переслідування «за законом», якщо йдеться про відшкодування грошових збитків, або як переслідування «за правом на справедливість» в інших випадках. При цьому виходять з того, що грошове відшкодування традиційно присуджувалося в судах загального права. Однак розгляд сучасного позову інколи призводить до наслідків, яких не передбачає традиція. Наприклад, у справі про порушення фідуціарних зобов'язань з питань фінансової відповідальності може бути призначено грошову компенсацію, хоч історично вона розглядалася в ракурсі права на справедливість . Подібним чином за позовами про поновлення права володіння незаконно відібраним приватним майном або про позбавлення власника майна, які історично розглядалися на підставі загального права, сьогодні можуть прийматися рішення про негрошову компенсацію. Ще один важливий аспект розмежування права за законом і права на справедливість — це визначення двох різних типів судових рішень, про які йдеться далі.
Склад присяжних у цивільних справах. У цивільних справах, що розглядаються у федеральних судах і судах штатів, 7 поправка дозволяє приймати рішення складом присяжних із семи осіб . На штати не поширюється обмеження 7 поправки, тому суди деяких із них самі вирішують, скількома голосами присяжних повинні прийматись рішення: всіма дванадцятьма (у дев'яти штатах), п'ятьма із шести (у шістьох штатах),
• -j • • • 70
а в п ятьох штатах для цього достатньо и шістьох голосів із восьми .