Ж. Покарання, що застосовуються у справах по деліктах
Види збитків, що можуть бути відшкодовані, залежать від юрисдикції судового органу. Як правило, практикується два види відшкодування: компенсаційне і каральне . Позивач може подавати позов по одній і тій же справі як з метою карального, так і компенсаційного відшкодування.
1.
Компенсаційне покаранняКомпенсаційні відшкодування зазвичай провадяться одноразовою виплатою, а не шляхом періодичних виплат, як у більшості адміністративних справ. Елементи системи компенсацій у всіх штатах різні, єдиною метою компенсації є відшкодування позивачу фактичних збитків у грошовому еквівалентні. Компенсаційні платежі призначаються за матеріальні і нематеріальні збитки
Матеріальні збитки. Матеріальні збитки — це фактичні витрати, які поніс позивач у результаті завданої йому шкоди: ремонт чи заміна власності, витрати на лікування, неотримана заробітна плата тощо. Шкоду, завдану власності, витрати на медичне обслуговування чи неотриману зарплату відносно легко порахувати. Щоб визначити таку шкоду, потрібні експертні свідчення лікарів та економістів. Домо-господарка, якій було нанесено травму, найчастіше це — дружина, що не працює поза домом і піклується про дім, може подати позов про відшкодування збитків, понесених у результаті оплати послуг особам, що заміняли її.
126 Див. Tweedy v. J.C. Penny Co., 221 S.E. 2d 152 (Va. 1976).
127 Див. Martin v. City of Albany, 364 N.E. 2d 1304 (N.Y. 1977).
Restatement § 676 зазначає, що єдиною правомірною метою порушення цивільної справи може бути задоволення претензій, на підставі яких особу було притягнуто до судової відповідальності.
129 Правила судочинства передбачають застосування санкцій проти сторін судового процесу та
адвокатів, які займають необгрунтовані позиції у ході розгляду справи для досягнення неправомірних
цілей. Див. розділ VIII.
130 Див., як приклад, Czap v.
Credit Bureau of Santa Clara Valley, 86 Cal. Rptr. 417 (Cal. App. 1970)(позивач звернувся до суду через зловживання судовим процесом у випадку, коли компанія, яка надавала
кредити, загрожувала своїй клієнтці накласти стягнення на її власність, щоб примусити її сплатити борг
з фондів, які державні закони забороняють використовувати з такою метою).
131 Див. розділ VII.
132 Див. Dan B.Dobbs. Law of Remedies § 8.1 (West 193).
400 Розділ XI
До недавнього часу було загальноприйнятим правило, що платежі, які позивач отримав «побічними засобами», можуть і не використовуватися, щоб відшкодувати збитки, заподіяні відповідачем 1 . За «правилом побічних засобів» позивач, який був відсутнім на роботі якийсь час, може отримати відшкодування за неотриману зарплату, навіть якщо роботодавець заплатив йому відпускні через неспроможність працювати чи хворобу за частину чи за весь час, протягом якого він був відсутнім. Позивач може також отримати відшкодування медичних витрат , навіть якщо вони покривалися відповідною страховкою чи були зроблені безкоштовно 134. Оскільки це має вигляд надмірної компенсації, існує думка, що дії відповідача не повинні бути наживою для позивача чи його роботодавця, що передбачливо купили страховку. Сьогодні приблизно половина штатів прийняла закони, що змінюють чи відміняють правило таких джерел прибутків хоча б по деяких справах. Так, розмір компенсації зменшується на величину суми, яку отримав позивач від страхової компанії чи державної програми компенсації (як, наприклад, робітнича компенсація) .
Нематеріальні збитки. Основною частиною нематеріальних збитків є «біль і страждання». Тому в таких випадках відшкодування спрямовується на компенсацію позивачу відчуття фізичного болю і моральних страждань. Не тільки фізичні страждання, але й моральні муки через понівечення чи (в деяких штатах) очікування більш короткого життя, а також інші наслідки ушкодження можуть бути відшкодовані. Вважається також болем та стражданнями неспроможність відчувати радощі життя: неможливість без болю чи повна неможливість займатися сексом, грати на віолончелі, прогулюватися чи робити будь-які інші традиційні дії, що давали жертві радість у житті до ушкодження. Часто дуже важко знайти грошовий еквівалент таких втрат, тому вважається, що його краще всього визначати судом присяжних.