В. Поділ влади між гілками федерального уряду та її збалансованість
Поділ, «контроль і збалансованість» влади між трьома урядовими гілками — свідомий задум. Ця ідея бере свій початок у працях барона де Монтеск'є і Джона Локка, з якими делегати зборів були знайомі 1.
Однак у Сполучених Штатах цю ідею зрозуміли не як точний поділ самої влади, а як її поділ між різними гілками. За Медісоном, «необхідний поділ влади між кількома департаментами», зумовлений у Конституції, гарантуватиме, «що її складові частини внаслідок взаємодії контролюватимуть повноваження одна одної» . Як писав сучасник, Конституція засновує «окремі інституції, які поділяють владу» 33. Таким чином, тут доречніше розглядати27 Сучасне провадження справ з федеральних питань і різновиди юрисдикції докладніше розгля
даються в розділі V.
28 Часто вживане слово «Суд» як похідне від терміна «Верховний суд Сполучених Штатів» на письмі
подається з великої літери, на відміну від позначення судів інших категорій.
29 Див. статтю III, § 2, п. 2. Значення цього пункту і його можливе застосування як засобу контролю
за правом Верховного суду на здійснення судового нагляду розглядаються в розділі IX про конституційне
право. Право на здійснення судового нагляду, не зовсім чітко сформульоване в Конститушїдакож роз
глядається в розділі IX, як, зрештою, і подальші вдосконалення після 1789 р.
30 Див. статтю III, § 1 і статтю II, § 4. Сучасні колізії, пов'язані з довічним перебуванням на посаді,
й терміни перебування на посаді третейських суддів розглядаються в розділі VI. Звільнення федеральних
суддів з посади аналізується в розділі V.
31 Див. Montesquieu The Spirit of the Laws 151—152 (Nugent trans. 1949) (вперше було опубліковано 1748 p.)
(«там, де законодавча і виконавча влади об 'єднані під керівництвом однієї людини чи групи чиновників,
не може бути свободи»); John Locke. Second Treatise on Government: An Essay Concerning the True Origin,
Extent and End of Civil Government (1690), а також M.C.J.
Vile. Constitutionalism and the Separation of Powers64—67 (Oxford U. Press 1967) (розглядається роль Локка в розвитку цієї теорії).
32 Federalist № 51, див. вище.
33 Richard Neusiadt. Presidential Power: The Politics of Leadership 3 (Wiley & Sons 1960).
Урядова структура з історичного погляду 19
Конституцію як схему збалансованості влади, або, як її часто називають, систему «контролю і балансу».
З 1789 р. урядова структура і зв'язки між гілками влади еволюціонували. До деяких змін призвели постанови Верховного суду. Природне зростання країни, розвиток технологій, різні проблеми, з якими зіткнувся уряд, також не залишилися без наслідків. Ми розглянемо 4 основних удосконалення, що стосуються збалансованості й поділу влади: судовий нагляд, зростання влади Президента, роль адміністративних органів і сучасна дослідницька роль Конгресу.
1. Запровадження і активне застосування права судового нагляду
Аналіз основних положень Конституції 1789 р. показує, що конституційні «контроль і збалансованість» певною мірою забезпечують перевірку судової гілки влади законодавчою і виконавчою гілками в основному шляхом добору суддів і здійснення контролю за юрисдикцією федерального суду. Однак текст Конституції точно не визначає, як судова гілка повинна контролювати законодавчу й виконавчу влади. 1803 р. під час розгляду справи Марбері проти Медісона (Marbury v. Madison) було встановлено, що право судового нагляду (право Верховного суду перевіряти конституційність законів та дій інших двох гілок влади) притаманне Конституції .
Засади судового нагляду. Суд у Марбері, в особі головного судді Джона Маршал-ла, виявив, що в статті про верховенство положень Конституції і в ст. III про надання судової влади фактично йдеться про судовий нагляд. Це доводиться таким чином. По-перше, Конституція є законом, і його потрібно дотримуватись; справді, згідно зі статтею про верховенство, Конституція — верховний закон країни. По-друге, судді, наділені «судовою владою Сполучених Штатів» (ст.
III), мають право самі визначати, що є законом у справах, які вони розглядають. Отже, якщо в порушеній справі можна керуватися і законодавством, і Конституцією, то судді, зважаючи на ієрархію закону, викладену в статті про верховенство, повинні застосовувати конституційні положення і не брати до уваги положення даного закону. Суд у Марбері мав на увазі федеральний закон, але обгрунтування у справі Марбері було застосовано до законів штатів 1810 р. в справі Флетчер проти Пека (Fletcher v. Peck) .Активне застосування судового нагляду в наш час. На думку багатьох вчених, запровадження судового нагляду є не конституційним «удосконаленням після 1789 p.», а невід'ємною, хоч і не вираженою, частиною Конституції. Спершу принцип судового нагляду застосовувався нечасто. Протягом першого століття існування країни він був рідкістю. Але сьогодні це — основна сила в законодавстві й уряді, що серйозно впливає на баланс федералізму, поділ влади, а також на відносини між окремими особами і всіма рівнями уряду. З 1953 p., коли Головним суддею Сполучених Штатів став Ерл Воррен (Earl Warren), право судового нагляду застосовується найчастіше.
За 75 років (з 1789 по 1864 р.) Суд визнав незаконними лише два рішення Конгресу. За період з 1789 по 1953 р. (протягом 164 років) було тільки 76 анулювань. А з 1953 по 1991 р. (упродовж 38 років) Суд оголосив неконституційними 66 постанов Конгресу, це майже 2 справи на рік. Щоправда, хвиля судових справ здійнялася ще за часів «ліберального» суду Воррена (1953—1969); «консервативніший» суд Бургера (1969—1986) був не менш «активним» . Терміни перебування цих двох
34 5 U.S. (1 Cranch.) 137 (1803). ¦ ¦
35 10 U.S. (6 Cranch.) 87 (1810). (Неконституційний закон штату Джоржія). Про судовий нагляд
детальніше розповідається у розділі IX.
36 Як зазначають історики, за час існування Верховного суду його очолювали 14 осіб. Для короткого
ознайомлення з історією Суду, шо поділяється на 4 основних періоди, див. Daniel A. Farrer, William N.
Eskridge, Jr.
& Philip P. Frickey. Constitutional Law: Themes for the Constitution's Third Century 7-27 (West1993). Ця книга судових матеріалів містить чимало фактів і досліджень.
2»9-340
20 Розділ І
діячів на посаді головного судді приблизно однакові (16 років), але Бургер провів 34 справи з анулювання федеральних законів, а Воррен — лише 25. Суд Ренквіста (з 1986 р.) продовжив роботу в дещо повільнішому темпі — 7 федеральних законів за 6 років .
Подібна тенденція зачепила й закони штатів. За перші 100 років існування Конституції Верховний суд скасував 79 законів штатів, а в наступні 100 років — у 10 разів більше (840 законів). З цих 840 скасувань 398, або майже половину, було здійснено після 1953 р. Знову ж таки «консервативний» суд Бургера скасував більше законів штатів (192), ніж «ліберально-активний» Суд Воррена (150).
Цифри не можуть відтворити всієї історії. Але справедливим, з погляду якості й кількості, є те, що федеральні суди, зокрема Верховний суд, мають сьогодні більший вплив на життя громадянина СІЛА, ніж будь-коли раніше. Конституційні питання відіграють важливу роль у багатьох розділах закону. Епоха, що розпочалася 1953 p., вирізняється безпрецедентною увагою до конституційних питань взагалі й особистих прав і свобод зокрема. Деякі останні рішення Суду свідчать про менш поступливий підхід до певних прав. Однак, щоб повернутися до того становища, яке існувало до 1953 p., потрібні докорінні зміни
Небезпека зловживання правом нагляду. Хоч судовий нагляд загалом дістав підтримку, він не завжди служив прогресивним інтересам. Деякі «негативи» в історії закону демонструють небезпеку зловживання правом судового нагляду. Ми коротко розглянемо один з таких «негативів» — горезвісне рішення суду в справі 1857 р. Дред Скотт проти Сендфорда (Dred Scott v. Sandford) , яке полягало в тому, що Конгрес не має права скасовувати рабство. Отже, судовий старт стосовно використання права судового нагляду був не зовсім вдалим: справа Дред Скотт — лише друге анулювання федерального закону, а першим була справа Марбері проти Медісона .
Складнішим для Суду виявився і відносно недавній період з 1900 по 1937 р.
За цей час Суд не раз застосовував три основні положення: принцип «належної правової процедури» 5 і 14 поправок до Конституції СІЛА, обмеження права Конгресу регулювати торгівлю між штатами і доктрина проти делегування законодавчої влади, щоб відмовити Конгресові й штатам у праві запроваджувати прогресивні закони для регулювання бізнесу. Суд скасував закон штату Нью-Йорк про обмеження кількості робочих годин на тиждень для пекарів , федеральні закони про заборону дитячої праці , федеральні закони з регулювання промисловості за допомогою оподаткування й економіки внаслідок Великої депресії 30-х pp. 4, а також Нью-Йоркський закон про мінімальну заробітну плату для жінок .Вважаючи ці постанови постійною перешкодою для законодавчого обговорення серйозних соціальних і економічних проблем у житті країни, Президент
37 Ці статистичні дані взято з книги DavidM. O'Brien, Storm Center: The Supreme Court in American
Politics, 3d ed. 63 (W.W. Norton 1993). До підрахунків не входять факти анулювання Судом федеральних
законів, оскільки вони тотожні законові, застосованому в справі, що розглядалася. Не включено й рішень
федеральних судів нижчих рівнів, також уповноважених визнавати постанови Конгресу і закони штату
неконституційними, що вони й роблять при розгляді справ, які не доходять до Верховного суду.
38 Провідні рішення Верховного суду про особисті права розглядаються в розділі IX, а рішення про
права підсудних і запідозрених у кримінальному злочині - в розділі VIII.
39 Див. 60 U.S. (19 How.) 393 (1857).
40 Див. вище.
41 Див. Lochnerv. New York, 198 U.S. 45 (1905).
42 Див. Hammer v. Dagenhart, 247 U.S. 251 (1918).
43 Bailey v.Drexel Furniture Co., 259 U.S. 20 (1922) (податок на дитячу працю); Hill v. Wallace, 259
U.S. 44 (1922) (податок на майбутні контракти, пов 'язані з пшеницею).
44 Див. A.L.A. Schlechter Poultry Corp. v. United States, 295 U.S. 495 (1935) (невідповідне застосування
влади до розвитку торговельного кодексу для промисловості); Railroad Retirement Board v.
Alton R. Co.,295 U.S. 330 (1935) (положення про пенсійну програму для працівників залізниці, яке перевищило право
Конгресу щодо торгівлі); Carterv. Carter Coal Co., 298 U.S. 238 (1936) (встановлення стандартів тривалості
максимального робочого дня у вугільній промисловості понад визначені статтею про торгівлю).
45 Morehead v. New York ex rel. Tipaldo, 298 U.S. 587 (1936).
Урядова структура з історичного погляду 21
Франклін Рузвельт разом з Конгресом 1937 р. розглянув можливість законодавчого «пакування своїми прихильниками» Суду, тобто надання Президентові права призначати додаткових суддів для зміни балансу сил. Інакше Президент мав намір просто нехтувати постанови Верховного суду. Але ні план «пакування Суду», ні не-хтування його рішень не стали в пригоді. Навесні 1937 р. один із суддів змінив свою думку, підтримавши економічні й соціальні доброчинні програми. Але протягом наступних 4-х років внаслідок смерті та відставки суддів Рузвельт призначив 7 нових суддів, які виступали за надання Конгресові більших повноважень .
Питання належної правової процедури, яке піднімалося в цей катастрофічний період з 1900 по 1937 p., повною мірою ілюструє суть кризи, що існувала в тогочасному судовому нагляді, й те, що тепер багато хто вважає продовженням проблеми. Теорія про належну правову процедуру набула розвитку наприкінці XIX ст., коли Суд почав тлумачити 14 поправку до статті про належну судову процедуру, до якої входить поняття «свобода», як таку, що включає «свободу угоди». У справі Лохнер проти Нью-Йорка (Lochnerv. New York) Суд довів, що закон Нью-Йорка про обмеження кількості робочих годин пекарів до 60-ти на тиждень суперечить положенню про правила судового процесу. Суд дійшов висновку, що цей закон висів непомірним тягарем «над свободою господаря і робітника співпрацювати за домовленістю» . Не погоджуючись з таким станом речей, суддя Олівер Вендел Холмз стверджував, що Суд, послуговуючись поняттям «свобода» в тому сенсі, в якому її розуміла більшість суддів, нав'язував штатам своє бачення правильності економічної політики. Посилаючись на популярну книгу англійського філософа XIX ст., прибічника соціальної політики невтручання, цей суддя саркастично заявив: «14-та поправка не пускає в хід соціальні статті містера Герберта Спенсера» .
Суд раз у раз озирається на період до 1937 p., який дав чимало важливих уроків, корисних і сьогодні. Свіжим випадком, що привів до перегляду історії того періоду та її значення для ролі Суду, було рішення Суду (1992 р.) дотримуватись своєї постанови про аборти, прийнятої 1973 p., незважаючи на значний опір громадськості . З епохи Лохнера випливає: оскільки Суд є однією з небагатьох інстанцій, які контролюють політичні сили, він не може допустити, щоб його рішення істотно відрізнялися від домінуючої думки в країні. Зрештою, влада і вплив Суду полягають не в примусовому, а в добровільному шануванні його рішень суспільством. Незва-жаючи на випробування епохи Лохнера, справедливим буде зазначити, що Суд повернув собі престиж і моральну владу, втрачені в період до 1937 р. Активне застосування судового нагляду — характерна ознака урядової структури, яка сьогодні повністю визнається.