<<
>>

3. Подання доказів

Після виголошення попередніх заяв настає найважливіша частина судового процесу: справу представляють адвокати сторін, тобто подають докази від сторін. Послідовність така: позивач (або обвинувач у кримінальному процесі) першим викладає «справу позивача».

Це ще називають «державним обвинуваченням», або «державним обвинуваченням від імені штату». Коли позивач (чи обвинувач) дав свідчення, захист може запропонувати винесення «підказаного вердикту» на підставі свідчень позивача . В кримінальній справі така пропозиція робиться після подання доказів обвинувачення. Часто це називають «клопотанням про виправдання» 44. Згадане клопотання стосується припинення справи на підставі того, що позивач (чи обвинувачення) не може надати доказів, достатніх для винесення присяжними вердикту на його користь. Якщо ця пропозиція відхиляється, адвокати обвинуваченого викладають «версію захисту». Відтак адвокати позивача отримують можливість представити «спростування доказів захисту». На цій стадії обвинувачений зазвичай вносить другу пропозицію про винесення спрямованого вердикту чи рішення про виправдання на підставі всіх свідчень.

Адвокати сторін несуть відповідальність як за виклик свідків до суду, так і за подані документи. Взагалі з цією метою адвокат порушує клопотання перед судовим секретарем про надання ордера, необхідного для виклику свідка до суду, так званої «повістки про явку до суду» . Адвокати знають, яких свідків і які докази слід використати в суді, бо вони вивчили справу як з неофіційного боку (наприклад, розмова зі свідками, допомога приватних слідчих), так і з офіційного (досудовий процес, або «розслідування»). У цивільній справі кожна сторона конфлікту може примусити будь-яку особу, що має інформацію про справу, дати «письмові свідчення під присягою» в офісі адвоката чи в інший спосіб отримати необхідні відомості й документи. Під час попереднього розслідування можна навіть ще задовго до судового процесу примусити супротивну сторону й свідків цієї сторони розкрити те, що їм відомо. У ході розслідування адвокати заслуховують усіх свідків, яких буде викликано до суду .

У кримінальній справі розслідування обмежено більше.

Від обвинувачених взагалі не вимагають розкриття інформації, яка стосується їхньої справи, до початку судового процесу . Відповідно до Конституції, обвинувачення зобов'язане подавати захистові можливі виправдальні докази в кримінальних справах, однак підсудний у СІЛА не має повного доступу до слідчих записів обвинувачення. Матеріали кримінального переслідування складаються із записів та звітів поліцейських, які мають свідчити у цій справі. Обвинувачення повинно надавати стороні підсудного для перегляду будь-які записи, використані свідком під час підготовки до свідчення.

Викладаючи свої докази, адвокати мають на меті три основних моменти: подання показань свідка, пред'явлення документів та інших речових доказів, висунення і відведення заперечень доказів. Порядок перебігу цих дій подано нижче.

У федеральному суді ця пропозиція називається клопотанням про вирішення судом питання права. Federal Rule of Civil Procedure (FRCP) 50(a).

44 Див. Federal Rule of Criminal Procedure (FRCrP) 29(a).

Взагалі судовий секретар видає адвокатам бланки повісток для виклику свідків. Нещодавня зміна в правилах, які застосовуються у федеральних судах, дозволяє самим адвокатам у цивільних справах видавати повістки для виклику свідків до суду. 46 Див. розділ VII.

Це забезпечується правом проти самозвинувачення, гарантованим 5-ю поправкою. Але такі факти, як алібі чи психічна хвороба, повинні розкриватися завчасно. Крім того, обвинувачені в кримінальній справі мають надати обвинуваченню зразки почерку чи крові для перевірки. Див. розділ VIII.

Змагальна судова система та інститут суду присяжних 99

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 3. Подання доказів:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -