А. Підприємства
У Сполучених Штатах виробничі підприємства підпорядковуються перш за все законодавству штатів, за винятком окремих сфер, які врегульовуються федеральним законодавством.
Підприємства можна поділити на такі групи: структури, що базуються на особистій власності однієї особи, товариства з повною або обмеженою відповідальністю та корпорації.
Нещодавно з'явилася нова форма виробничих відносин -компанії з обмеженою відповідальністю. Виробничі підприємства мають багато спільного, але відрізняються формою власності, рівнем персональної відповідальності інвесторів за виконання виробничих обов'язків та ступенем складності їх структури 2.1. Особисте підприємство
Особиста власність означає одноосібне володіння підприємством. Вона є первісною організаційною формою виробничої діяльності, з якої починається утворення нових видів малого підприємництва. Це найпростіша щодо створення і управління діяльність. Вона економічно вигідна і нею займаються дрібні підприємці, бухгалтери, адвокати, які спеціалізуються на питаннях підприємництва, влас-ники невеликих магазинів роздрібної торгівлі тощо.
Утворити і налагодити діяльність особистого підприємства взагалі досить просто. Немає потреби в реєстрації документів в державних органах; можна обмежитись задоволенням вимог місцевої влади (міської або регіональної) про реєстрування назви такої структури, щоб уникнути шахрайства. Така реєстрація інформує населення, наприклад, про те, що Джон Сміт «має власність у вигляді магазину технічної апаратури».
1 Див. Richard А. Мапп & Barry S. Roberts. Business Law (West 199 L>; Kenneth W. Clarkston. West's Business Law (West 1989); Robert W. Hamilton. Fundamentals of Modern Business (Little, Brown & Co. 1989). Див. підручник для студентів юридичних навчальних закладів William A. Klein & John C. Coffee. Business Organization and Finance: Legal and Economic Principles (Foundation Press 1990); Harry G.
Henn and John R. Alexander. Law of Corporations (West 1983, 1988); Robert C. Clark. Corporate Law (Little Brown & Co. 1986); Robert W. Hamilton. The Law of Corporations in a Nutshell (West 1991); Lewis D. Solomon & Alan R. Pal-miter. Corporations: Examples and Explanations (Little Brown & Co. 1994).Правове врегулювання підприємницької діяльності 477
Власник має всі повноваження стосовно прийняття рішень, пов'язаних з його діяльністю. При цьому він може наймати працівників і передавати їм деякі управлінські повноваження, але власник зберігає за собою право повного управління. Діяльність особистого підприємства розглядається як окремий законний суб'єкт лише разом із власником. Таким чином, власник такого виробництва відповідає за всі свої борги персонально. Хоча і прибутки від діяльності надходять тільки йому і не потрібно нічого платити партнерам.
Ототожнення власника і його діяльності надає певні переваги при оподаткуванні. На відміну від корпорацій, особисте підприємство не розглядається Службою внутрішніх бюджетних надходжень (Internal Revenue Service — IRS), федеральним агентством оподаткування доходів населення як об'єкт окремого оподаткування. Тому на відміну від корпорацій, діяльність особистого підприємства сама по собі не підлягає окремому федеральному оподаткуванню. Податки та витрати на діяльність особистого підприємства свідчать про доходи власника.