є. «Підняття завіси корпорації»
Господарська самостійність корпорації, обмежена відповідальність її акціонерів повинні служити благородній соціально-економічній меті. Однак в окремих випадках суд може примусити корпорацію розкрити публічно свою діяльність, свою структуру.
Такі дії ще називають «підняття завіси корпорації». Законодавство щодо цього в різних штатах різне . Завжди можна легко переконати у необхідності підняття завіси. Проте успіхом така акція завершується рідко, крім випадків, коли структури корпорації використовуються з метою шахрайства, уникнення виконання передбачених законом обов'язків, а то й здійснення злочину. Якщо ж говорити про корпорації закритого типу, то можливостей для підняття завіси тут, як правило, досить мало.Формальні підходи. Суди Нью-Йорка приймають рішення про проведення перевірки корпорації навіть у випадку недотримання останньою певних формальностей, таких як розкриття діяльності до завершення процесу об'єднання в корпорацію, нехтування проведенням зборів директорами (правлінням), відсутність встановленого правила розподілу власності між акціонерами та корпорацією . Такий «формальний» підхід дає змогу інколи виявляти акціонерів та службовців закритих корпорацій, котрі дозволяють своїм близьким друзям та членам сімей займатися бізнесом неофіційно, ігнорувати вищевказані корпоративні формальності та плутати особисте і спільне майно.
Недостатньо капіталізована діяльність. В більшості штатів основна увага приділяється не формальностям, а «недостатній капіталізації», коли значні капітали компанії витрачаються марно, мало коштів спрямовується на основну діяльність і є небезпека зазнати великих збитків . Не слід думати, що стати банкротом це приватна справа корпорації, тут повинні враховуватись і громадські інтереси. За умов недостатньо капіталізованої діяльності неможливо буде компенсувати збитки потерпілому населенню, та й платники податків повністю нестимуть на собі тягар втрат, яких ніхто не компенсує.
Суди схильні захищати основний капітал, тобто підприємців-кредиторів, банкірів, а не просто потерпілих кредиторів. Справа в тому, що підприємець-кредитор, банк, може надати можливість компанії виконати авансові виплати .Фіктивні корпорації. Часто акціонери однієї корпорації є членами іншої, так само як одна компанія може володіти контрольним пакетом акцій іншої. Якщо дочірня компанія вважається «фіктивною» і нею керує основна компанія, корпоративністю дочірньої компанії можна знехтувати для нарощування обсягів діяльності основної компанії. Найбільш доречним це буде тоді, коли дочірня компанія займається ризикованим підприємництвом .
Теоретично підняття завіси стосується корпорацій як відкритого, так і закритого типів. Однак практика не знає випадків, коли б акціонери корпорацій, акції яких відкрито продаються, несли персональну відповідальність за зобов'язання корпорації. Навпаки, при піднятті завіси корпорації відкритого типу відповідальність, як правило, несли керівники підприємства, основні корпорації, які віддавали накази, або групи корпорацій, які діяли в економічному союзі .
Вибір закону при піднятті завіси корпорації. «Внутрішні справи корпорації», як правило, регулюються законом штату, на території якого вона створена, зареєстрована. Однак стосовно підняття завіси деякі суди вирішують ці питання за законом
61 Див. Henn and Alexander, §146. . ¦¦• . .." ¦ ¦¦ ; :
62 Див. Walkovsky v. Carlton, 223 N.E. 2d 6 (N.Y. 1966).
63 Див. Minton v. Cavaney, 364 P. 2d. 473 15 Cal. Rptr. 641 (Cal. 1961) (офіційна заява).
64 Див. Consumer's Coop. V. Olsen, 419 N.W. 2d 211 (Wis. 1988); Victoria Elevator Co. v. Meriden Grain Co.,
283 N.W.2d 509 (Min. 1979).
65 Див. Craig v. Lake Asbestos of Quebec, 843 F. 2d 145 (3d Cir. 1988).
66 Див. David Barber. Piercing the Corporate Veil, 17 Willamette L. Rev. 371,372 (1981).
490 Розділ XV
штату, в якому діє корпорація . Особливо це стосується штату, де створені вигідні умови для діяльності об'єднання. Хоча закони штату в повній мірі врегульовували підняття завіси, було створене ще й федеральне загальне право про підняття завіси. Воно застосовується у випадках визначення зобов'язань стосовно збереження оточуючого середовища під час банкрутств підприємств. Крім того, федеральні закони про охорону навколишнього середовища передбачають міру відповідальності «власників» та «підприємців». Деякі суди перекладають контроль за виконанням цього обов'язку на акціонерів або основну корпорацію, яка повинна передбачати витрати на очищення навколишнього середовища від токсичних відходів, не доводячи справу до підняття завіси. Все це свідчить про те, що акціонери, основна корпорація без ентузіазму «працюватимуть» з компанією, яка забруднює навколишнє середовище 68.