2. Остаточність (Collateral Estoppel)
Остаточність та її застосування позивачем і відповідачем. Цей принцип не забороняє подавати позови; його мета — запобігти повторному доведенню обставин і правових відносин, які вже було встановлено при розгляді інших справ, пов'язаних з даною справою.
Якщо певні аспекти справи або закону були розглянуті й сформульовані в остаточному чинному судовому рішенні, то вони не оспорюватимуться під час наступних судових процесів . Наприклад, А має патент і обвинувачує Б в порушенні патентних прав. Суд встановив, що патент А недійсний, тому виніс рішення на користь Б. Згодом А обвинуватив В у порушенні тих самих патентних прав. У цьому випадку В може скористатися правом остаточності й відхилитиДив. Restatement of Judgements, 2d (Інститут американського законодавства, 1982—1988).
97 Див. Restatement §§ 18—20.
98 Див. Restatement § 22.
99 Див. Restatement § 27.
16 9-340
242 Розділ VII
позов А. Питання про дійсність патенту А вже було вирішено, тому А не може вимагати повторного розгляду цього питання в суді. Так застосовується принцип остаточності в захисті прав відповідача 10°.
У деяких судових округах цей принцип застосовується позивачами при поданні позову. Наприклад, під час авіакатастрофи зазнали ушкоджень сто пасажирів. Якщо один з пасажирів подасть позов і виграє справу, то суддя або присяжні повинні зазначити, що саме через недбальство авіакомпанії сталася катастрофа. Всі інші пасажири також можуть подавати позови, застосувавши проти авіакомпанії принцип остаточності. Єдине, що доведеться доводити пасажирам під час розгляду справи, це серйозність їхніх ушкоджень
Взаємність у застосуванні принципу остаточності. Загальним обмеженням у застосуванні принципу неприпустимості повторного розгляду є вимога про «взаємність позбавлення права заперечення». Згідно з цією вимогою, якщо в першій і наступних справах беруть участь ті самі сторони, то під час розгляду другого й подальших позовів вони мусять користуватися тими визначеннями у спірних питаннях, які вже було зроблено в першій справі.
Тому в наведених нами прикладах (порушення патентних прав, авіакатастрофа) за правилом взаємності неможливо застосувати принципи остаточності, оскільки в другій справі з порушення патентних прав був інший відповідач, а в подальших справах з авіакатастрофи позивачами виступали інші особи. Принцип взаємності базується на тому, що особа не може бути пов'язана рішеннями в справах, у яких вона нічим не ризикувала. Тому пасажири, починаючи з другого, не можуть використати перемогу першого у справі проти авіакомпанії, адже якби авіакомпанія виграла процес, то вона не змогла б використати це судове рішення для того, щоб запобігти поданню позовів іншими пасажирами 102. Принцип взаємності не поширюється на рішення федеральних судів і не може бути підставою для запобігання встановленню обставин, які вже були визначені раніше, як про це сказано в другому Зводі (Restatement) судових рішень . Однак суди деяких штатів вимагають його застосування у тій чи іншій формі 104.Винятки з принципу остаточності. У чітко визначеній сфері застосування принципу остаточності також існують винятки. Щоб застосувати цей принцип при вирішенні справи, остання має бути «повністю і справедливо розглянута» Обміркуємо це питання докладніше. Якщо засоби процесуального захисту на першому суді були незадовільними або стороні щось перешкодило повністю вирішити спірне питання, то таку справу можна переглянути. Наприклад, рішення суду, який розглядає нескладні позови, де відсутні адвокати й забороняється подавати апеляції, не можуть мати остаточної сили. Крім того, цей принцип не застосовується в тих випадках, коли вирішені в попередній справі питання виникли знову у незвичайному і непередбаченому контексті; якщо застосування цього принципу матиме негативний вплив на права громадян; коли стандарти доказів у попередній справі були нижчими (тобто в першому випадку справа була цивільною, а в другому — кримінальною) або коли попередньо визначені спірні питання суперечать одне одному .
100 Див.
Blonder-Tongue Laboratories, Inc. v. University of Illinois Foundation, 402 U.S. 313 (1971).101 Див. Air Crash at Detroit Metropolitan Airport, 776 F.Supp.316 (E.D.Mich. 1991).
Фундаментальні вимоги додержання належної процедури захищають людину від обов'язковості
для неї рішення у справі, в якій вона не брала участі.
103 Див. Blonder- Tongue Laboratories, v. University of Illinois Foundation, 402 U.S. 313 (1971); Parklane Ho
siery v. Shore, 439 U.S. 322 (1979); Restatement § 27.
104 Див. Howell v. Vito 'sand Trucking and Excavating Co., 191 N.W.2d 313 (Mich. 1971) (відхилення одно
бокого застосування принципу остаточності).
105 Див. Restatement § 28.
106 Див. Restatement § 28 та § 29 (наводяться ці та інші винятки). Винятки, викладені у § 29, стосую
ться лише особи, яка бажає застосувати принцип остаточності й не брала участі в першій справі, як це
бачимо у прикладах про порушення патентних прав та авіакатастрофу.
Цивільне судочинство 243