б. Офіційна заява
Передбачено, що судді пояснюють свої рішення. Даючи такі пояснення, вони розуміють, що тим самим не лише вирішують справу, а й створюють право. Як результат, судці часто намагаються передбачити вплив своїх рішень на розгляд подальших справ.
Проте не всі заяви суддів стосовно правових принципів включаються до прецедентного правила, яке встановлюється під час вирішення справи. Заяви, які не мають істотного значення для вирішення даної справи, не впливають на розгляд справ у майбутньому й повинні ігноруватися при формулюванні пре-цедентного правила. Такі заяви називаються «dictum» чи «obiter dictum» 14 . Припустимо, що у справі № 1 (незаконна крадіжка човна та продаж краденого) суд постановив, що А, власник, не має права вимагати від С компенсації, бо В заволодів човном А обманним шляхом. Суд також міг би постановити, що виграв С,146 Ці ілюстрації взято з праці Lon Fuller. The Forms and Limits of Adjudication, 92 Harv. L. Rev. 353,
375-76 (1978).
147 Зверніть увагу, що таке правило ігнорує аргументацію, наведену в прецедентному судовому
рішенні. Наскільки аргументація судового рішення включається до сформульованого правила, залежить
від усталеної практики. Американський юрист включить її скоріше, ніж англійський. Див. Atiyah & Sum
mers, at. 124—125.
148 Буквально dictum означає «заява». Obiter dictum означає «заява, яку додали у процесі». Причина,
чому dictum не слід брати до уваги, полягає в тому, шо і суд, і сторони до початку процесу прискіпливо
вивчають питання, і під час процесу, звичайно, виникають питання, які не мають суттєвого значення.
Див. Cohens v. Virginia, 19 U.S. (6 Wheat.) 264, 399 (1821) (Marshall, C. J.).
72 Розділ II
який дістав човна з глибини озера. Ці припущення не потрібні для вирішення справи № 1 на користь А, і тому вважаються dictum.
По суті, dictum не має прецедентної цінності для майбутніх справ. Проте практика вимагає, щоб фахівець все ж таки звертав увагу на dictum.
Більшість юристів так і робить, намагаючись передбачити, як суд поводитиметься в майбутньому. Тому розсудливий юрист завжди ознайомиться з усією інформацією, яка може виявитися корисною. Це стосується й суддівських obiter dictum, особливо в тих випадках, коли думка переважної більшості суддів Верховного суду містить dictum.в. Складні прецедентні правила та неоголошені правила, що маються лише на увазі
Іноді трапляється, що суд, виносячи рішення у справі, не називає прецедент-ного правила, яке ця справа встановлює, проте воно зрозуміле з результату розгляду справи і заяви суду щодо фактів, наведених у ній. Припустимо, що справу № 2 (продавець заволодів човном за допомогою шахрайства, а потім продав його) суд вирішує на користь покупця. Він не аргументує свого рішення, а просто наводить відповідні факти, підкреслюючи, що покупець човна не здогадувався про шахрайство. Будь-яке прецедентне правило, яке встановлює ця справа, повинно включати елемент недостатності інформації, коли з контексту зрозуміло, що суд вважає такі відомості важливими.
Справа може встановлювати декілька прецедентних правил. Так, у справі № 1 (про викрадення човна) суд повинен також встановити, чи міг би справжній власник отримати певне відшкодування викраденого майна (окремо від відшкодування вартості майна). Прецедентне правило, встановлене цією частиною справи, виглядало б таким чином: «Власник викраденого майна, яке знайдено у іншого, може отримати право на особливе відшкодування (повернення майна), коли це майно можна належним чином упізнати, та особа, яка його переховувала, підпадає під юрисдикцію суду, що розглядає справу» .