4. Одночасний судовий процес у суді штату і федеральному суді
Конкурентна юрисдикція може породити конфлікт між судом штату та федеральним судом, коли їх просять одночасно взяти на себе вирішення по суті однакового спору. Сторони намагаються не брати участі в двох судових процесах одразу, але якщо це трапляється, то перед федеральною владою постають складні питання.
Подвійний судовий процес є марнотратним, інколи він може призвести до несподіваного результату, тому що не існує заборони per se (саме по собі) провадити судовий процес в обох судах одночасно. Так що подвійні судові процеси — це побічний ефект нашого федералізму. Дійсно, Верховний суд ухвалив, що федеральні суди не повинні уникати подвійного судового процесу, за винятком особливих обставин .Повна віра і перевага. Згідно з вимогою «повної віри та переваги» суди штатів та федеральні суди повинні поважати остаточні рішення кожного. Тому у випадку одно-
99 Див.ВуП v. Blue Ridge Rural Electrical Cooperative, 356 U.S. 525 (1958).
100 Дт.Наппа v. Plmner, 380 U.S. 460 (1965), а також Friedenthal, Kane & Mi Her (виноска 15), §§ 4.1—4.3. Див. Stewart Organization, Inc. v. Ricoh Corp., 487 U.S. 22 (1988) (федеральний законодавчий акт, що дозволяє перенесення контрактних справ у відповідності з застереженням щодо вибору суду, навіть якщо застосоване право штату робить таке застереження непередбачуваним згідно з контрактним правом штату); Business Guides, Inc., v. Chromatic Communications Enterprises, Inc., 498 U.S. 533 (1991). 102 338 U.S. 294 (1949). Див. також Felder v. Casey, 487 U.S. 131 (1988).
Див. Moses H. Cone Memorial Hospital v. Mercury Construction Co., 460 U.S. 1 (1983).
190 Розділ V
часного судового процесу перше рішення контролює результат справи, основне питання, визначає, який із судів отримає першість прийняття остаточного рішення ! . Але виникає така проблема: яких заходів потрібно вжити федеральному суду чи суду штату, щоб запобігти прийняттю рішення в іншому суді.
Якими повноваженнями повинні бути наділені ці два суди, щоб утримати сторони від судового процесу в іншому зібранні.Заборони судового процесу. Федеральна судова система, як відомо, грунтується на принципі верховенства федерального права. Тому суди штатів не можуть забороняти федеральних судових процесів, аж поки не виникне загрози юрисдикції суду штату над реальною власністю, розміщеною на території штату . Водночас, починаючи з 1789 p., федеральний Закон про антисудову заборону не дозволяє федеральним судам в наказному порядку забороняти розгляд справ. Але тут не виникає глухого кута. Існують три важливі винятки у федеральному Законі про антисудову заборону. Федеральні суди можуть забороняти судові розгляди на рівні штатів, якщо це «виразно передбачено законом Конгресу, або виникла необхідність у допомозі його юрисдикції, чи захисту та виконання його рішень» . У випадку конфлікту юрисдикції, федеральні суди мають право заборонити судочинство штату. Однак останнім часом з'явилось декілька доктрин щодо «утримання» від таких дій. Вони обмежують федеральні суди у використанні силових методів проти судових процесів у штатах в трьох випадках.
Утримання «Янгера». Воно спрацьовує в ситуації, коли сторона вважає, що процес у суді штату заборонений федеральним законом, але не знає, що суд штату захищає її інтереси, базуючись на федеральному праві. Найчастіше це стосується кримінальних справ, де має місце захист федеральних конституційних прав. Як правило, суд штату, переслідуючи особу за антиправову поведінку, посилається на Поправку 1 про права на свободу слова. Потерпіла сторона має право вимагати від федерального суду заборони переслідування тому, що воно порушує її федеральні права 108. Але якщо сторона шукає «правди» у федеральному суді, засноване на принципах федералізму утримання Янгера вимагатиме, щоб федеральний суд «утримався» на користь суду штату. Тоді ця сторона змушена буде покладатися на суд штату, щоб захистити будь-яке з федеральних прав. Єдиний випадок, коли можна задіяти федеральний суд, трапляється лише тоді, коли особа переконала Верховний суд США про надання certiorari, після того як усі апеляції до штату вже вичерпані. Доктрина Янгера поширюється на деякі цивільні справи, але не на всі .
Утримання «Пульмана».
Ця форма утримання застосовується, коли федеральний судовий процес відхиляє закон штату як неконституційний, оскільки відхилений закон нечіткий і може інтерпретуватися судом штату у спосіб, що зачіпає природу федерального конституційного відхилення. Звичайно, в процесі такого з'ясування з права штату усувається федеральний конституційний дефект, або закон визнається недійсним. До такого утримання звертаються навіть тоді, коли якась дія суду штату не завершена, і ще можуть бути зроблені прояснення стосовно прав штату.ін¦ ітіi'Li'
104 Див/розділ VII. Єдиним винятком з цього правила є федеральний процес за позовом habeas cor
pus. Державний в'язень, засуджений судом штату, може розраховувати на нове слухання справи у феде
ральному окружному суді через зазначені обставини. Про habeas corpus йдеться у розділі VIII.
105 Див. Donovan v. Dallas, 377 U.S. 408 (1964).
106 Див. 28 U.S.C.A. § 2283.
107 Дискусію з цих питань див. Erwin Chemerinsky. Federal Jurisdiction, 2d ed. §§ 11.1—14.4 (Little,
Brown & Co. 1994).
108 Вимога грунтується на 42 U.S.C.A. § 1983, про що йдеться в розділі VI.
109 401 U.S. 37 (1971).
Взагалі Younger застосовується лише до цивільних справ та адміністративної практики, коли виникає необхідність у застосуванні примусових засобів проти федерального позивача. Див. розділ VI. Виняток із доктрини «Янгера» можливий лише там, де може мати місце недовіри, до судового переслідування штату.
Судова система 191
Позивач повинен розпочати інший процес у суді штату задля того, щоб мати таке прояснення. Лише програвши справу, можна звернутись до федерального суду і відстояти свої федеральні конституційні права . Назва такого утримання походить від справи Пульман проти комісії Техаської залізниці (Pullman v. Texas Railroad Commission) . Як виявилося, в інструкціях Техаської комісії з питань залізниць має місце расова дискримінація працівників залізниці. Кращі робочі місця там зберігалися для білих. Чорношкірі залізничні вантажники кинули виклик цим інструкціям.
На їх думку, останні захищають неконституційну расову дискримінацію. Законодавство Техасу нечітко висловлювалося щодо правомірності таких інструкцій, однак воно дозволяло відхилити 'їх, виходячи з позавладного характеру комісії. Позивачам було рекомендовано звернутися до суду штату Техас і вирішити це питання на рівні штату. Якби позов був відхилений, вантажники могли б повернутися до федерального суду для поновлення їхньої справи. Утримання Пульмана не тільки надало штату можливість розв'язати проблему позивачів на базі права штату, а й підтримати гармонію між судами штату та федеральним судом.Утримання «Ріка Колорадо». Якщо існує паралельний судовий процес з одного питання і в суді штату і в федеральному суді, і в цьому випадку не може бути засто-сований ні Younger, ні Pullman, там можливе утримання «Ріка Колорадо» (Colorado River) . На жаль, ця форма утримання не досить чітко виписана. З одного боку, суд наголошує, що федеральні суди повинні утримуватися лише через особливі обставини. З другого — нижчі федеральні суди, як правило, не дотримуються цього принципу. Вони в таких випадках просто припиняють справи. У декількох випадках суд повинен був повернути судові рішення, утримуючись від використання своєї юрисдикції. Найголовнішим аргументом того, чому судді нижчого федерального суду так часто утримуються, є їх завантаженість справами. Як би там не було, а подвійний судовий процес не є пріоритетною ділянкою роботи суддів.
'ї .НА;.. ¦
?:: 'ОТ Щ.8 ОНЖ5П.БС ЖЯЛЙТ ROd'KHPHtiqf.Oq ,VK\hl> lUOH-'J V , М
ООіі і,
нішгщо у.ііі-'ііяно'яиа ч»оо с otr.oqiHOx СЇЇОНПКГЛІП ОІ;
І,
111 Див. England v. Louisiana Board of Medical Examiners, 375 U.S. 411 (1964).
112 312 U.S. 496 (1941).
113 Див. Colorado River Water Conservation District v. United States, 424 U.S. 800 (1976).