<<
>>

3. Об'єднання позовів та сторін

Об'єднання позовів. Процедура об'єднання позовів є дуже демократичною. Позивач може об'єднати всі позови, які він порушує проти відповідача, навіть тоді, коли вони не пов'язані між собою.

Таким чином, різні позови, зокрема про недбальство, порушення умов контракту чи наклеп, що мали місце за різних обставин і в різний час, можуть об'єднуватися в одній справі або розглядатися окремо . Але коли одна і та ж ділова операція чи обставина передбачає можливість застосування кількох процедур стягнення і методів захисту, тоді позивач повинен об'єднати їх в одну справу без права роз'єднувати пізніше. Наприклад, позов про сувору відповідальність, недбальство й порушення гарантій, в якому йдеться про збитки, завдані внаслідок користування неякісним товаром, має розглядатися в одній справі 20.

Об'єднання сторін. Процедура об'єднання сторін має певні обмеження, але вона також досить демократична. Позивачі можуть самі об'єднуватися або об'єднувати в одному позові кількох відповідачів, якщо всі претензії стосуються тих самих ділових операцій чи обставин і мають спільне законодавче обгрунтування. Якщо справа складна, що унеможливлює її розгляд протягом одного процесу, суд приймає рішення розглянути справу під час кількох процесів .

З іншого боку, коли рішення необхідно винести в кількох справах, їх можна об'єднати в один процес, а за певних обставин — навіть на стадії досудового розгляду 22.

Механізми об'єднання комплексних справ. Існують ще два механізми об'єднання справ. Механізм так званої «третьої сторони» запроваджено федеральним законом, який передбачає, що сторона, яка утримує гроші чи майно, що є спірними у справі, може депонувати їх у суді й приєднати до них усіх позивачів. Суд вирішує, хто з позивачів має право на ці гроші, й об'єднує всі позови, які стосуються цих грошей. Зручність цього механізму полягає у тому, що він дає змогу розглянути в одній справі кілька позовів і звільнює депозитарія від необхідності захищати спірне майно в кількох судових процесах.

Наприклад, такий механізм застосовується тоді, коли страхова компанія не може визначити, хто з претендентів має право на страхову премію .

18 Див. FRCP 11 з поправками, які набули чинності 2 грудня 1993 р. Процес розслідування описано далі.

19 Див. FRCP 18(a).

20 Це випливає з принципу неприпустимості повторного розгляду справи, що вже розглядалася (res

judicata). Цей принцип докладно описано далі у цьому розділі.

21 Див. FRCP 20(a) та (b), 42(b).

22 Див. FRCP 42(a) i28U.S.C.A. § 1407. У складних випадках об'єднання позовів на стадії досудового

розгляду відповідно до правових норм здійснює Судова рада з питань справ, що належать до юрисдикції

різних регіонів. Рада вирішує, де і коли об'єднувати справи. Як правило, вона виносить рішення у спра

вах, пов'язаних з масовими катастрофами. Див. Air Disaster at Lockerbie, Scotland, 709 F.Supp. 231 (Jud.

Pan. Mult. Lit. 1989).

Конгрес надав чинності Федеральному законові про порушення особою справи з метою визначення прав третіх осіб (на спірний предмет або щодо виплати належних грошових сум), значно демократизувавши і спростивши комплексну судову процедуру.

Цивільне q/дочинство 227

Другий механізм об'єднання комплексних справ називається «груповим позовом». Скажімо, один з представників групи людей, які постраждали з вини відповідача, порушує позов від їх імені . Такий механізм застосовується тоді, коли подавати окремі позови недоцільно через затратність судової процедури, як, наприклад, при скарзі споживачів на фармакологічну фірму, що завищила ціни на свої ліки. До групового позову вдаються під час розгляду дискримінаційних та антиконституційних дій уряду або окремих компаній, скажімо, в разі расової дискримінації з боку приватної компанії в питаннях найму на роботу . Груповий позов застосовується також у випадках масових цивільних правопорушень, внаслідок яких чимало людей зазнали тілесних ушкоджень. Але здебільшого кожна особа подає свій власний позов .

Груповий позов подається одним чи кількома представниками групи у вигляді скарги, яка реєструється як груповий позов. Щоб позов набув статусу групового, суддя повинен переконатися, що представник чи представники адекватно представляють інтереси групи, від імені якої порушується справа. Для правильного прове-дення судового процесу в умовах відсутності більшості позивачів важливо також, щоб група була належно представлена кількісно. Якщо групі не вдається забезпечити належне представництво в суді, Верховний суд повідомляє, що рішення суду не буде чинним " . Коли груповий позов передбачає розподіл грошових коштів, процедура вимагає повідомляти про це кожну особу, щоб вона могла подати власний позов, якщо забажає цього .

Всі розрахунки між учасниками групового позову мають бути ухвалені суддею.

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 3. Об'єднання позовів та сторін:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -