Б. Непідходяще місце розгляду справи
Загальноправова доктрина «непідходящого місця розгляду справи» дає змогу судові відмовити у розгляді справи, якщо встановлено, що розгляд цієї справи в іншій судовій системі (іншого штату або країни) буде зручнішим і такий суд має більше підстав для вирішення цієї справи.
Перспективи розвитку доктрини.
Головне — це поставити доктрину непідходящого місця розгляду справи у конкретний контекст. Тоді й у відповідача з'являється можливість вибору в застосуванні принципу персональної відповідальності. Крім того, федеральна судова система і судові системи штатів повинні відповідати вимозі «місця вчинення дії», що забезпечує розгляд справи у межах цієї системи в місці, зручному для сторін і свідків. Федеральні суди і суди штатів можуть вільно вибирати найбільш підходяще місце для проведення слухання в межах системи 134. Таким чином, принципи персональної відповідальності та місця розгляду позову набувають «тунель-ного» ефекту: принцип персональної відповідальності обмежує вибір місця, де розглядатиметься справа, до конкретного штату, а принцип місця вчинення цієї дії звужує такий вибір ще більше. Для справ, які підлягають розглядові у федеральних судах, принцип місця вчинення дії зводить вибір до конкретного федерального округу, а для справ з юрисдикції штату — до конкретного графства у штаті. Іноді виникають ситуації, коли найзручніше місце для розгляду справи у певній судовій системі не визнається таким порівняно з місцем у іншій судовій системі (інший штат або інша країна). У цьому разі застосовується доктрина непідходящого місця, що дає змогу відхилити справу й передати її на розгляд до зручнішої судової системи .1 Див. FRCP 4(k)(2) з додатками від 1 грудня 1993 р. Це були зміни до правила, яке накладало на федеральні суди обмеження при розгляді позовів як з федерального законодавства, так і з законодавства штатів.
133 Див.
Omni Capital International v. Rudolf Wolff & Co., Ltd., 484 U.S. 97, 103 n.5 (1987) (вимога щодоточних конституційних обмежень персональної юрисдикції федерального суду). Конгрес наполягає на
процедурі вручення судового документа для певних категорій справ. Див. 28 U.S.C.A. § 1391 (справи
проти чиновників і представників уряду США); 28 U.S.C.A. § 2361 (позови про визначення права влас
ності, де кілька позивачів претендують на один грошовий фонд). Суд підтримав конституційність
юрисдикції у таких справах. Див. Suite Farm Fire & Cas. Co. v. Tashire, 386 U.S. 523 (1967). У цьому випадку
можна застосовувати обмеження належної процедури, викладені у відповідній статті 5-ї, а не 14-ї поп
равки, оскільки остання застосовується лише до судів штату. Див. розділ VIII.
134 Федеральні вимоги до місця розгляду позову викладено у 28 U.S.С.А. § 1391 і 28 U.S.C.A. § 1404,
де йдеться про можливість передачі справи до найбільш підходящого місця.
135 Можливим вирішенням проблеми непідходящого місця розгляду позову є його відхилення, а
не передача до зручнішого місця. Передача справ з однієї системи до іншої вважається порушенням суве-
250 ' Розділ VII
Принципи пошуків зручного суду й непідходяще місце розгляду справи. Ключ до розуміння принципу непідходящого місця розгляду справи полягає у певному парадоксі: позивач подає позов до незручної для нього судової системи саме з метою застосування більш сприятливих матеріально-правових або процесуальних норм. Потреба в пошуках «кращого» законодавства зростає, бо нещодавні зміни у правилах вибору правових норм розширили сферу застосування судами власних законів при розгляді справ .У Сполучених Штатах принцип непідходящого місця розгляду справи може застосовуватись як у міжштатних, так і в міжнародних справах. До того ж потреба у його застосуванні може виникнути як у федеральному суді, так і в суді штату. А що федеральні суди мають право передавати справу до інших округів по всій країні , то питання непідходящого місця розгляду постають у федеральних судах лише тоді, коли оспорюється юрисдикція суду іншої країни.
Прикладом застосування принципу непідходящого місця є міжштатна справа (позивач із штату Мічиган посковзнувся і впав у ресторані штату Огайо). Він подав позов у суд штату Мічиган, бажаючи уникнути юрисдикції законодавства штату Огайо, що обмежує розмір відшкодування нематеріальних збитків, якого можна вимагати за фізичне ушкодження в цьому штаті .
Добре відомим прикладом за-стосування принципу непідходящого місця розгляду (в міжнародному контексті) є справа, пов'язана з аварією на хімічному підприємстві компанії Union Carbide в місті Бхопал в Індії. Замість пред'явлення позовів у суди Індії, де відбулася аварія і проживала більшість свідків, індійські позивачі подали позов у федеральний суд міста Нью-Йорк. Основною причиною цього були досить сприятливі матеріально-правові та процесуальні норми, які застосовувалися в цьому суді, зокрема процесуальні переваги щодо ліберальної процедури встановлення фактів і право на розгляд справи присяжними 139.Фактори непідходящого місця розгляду. Суд, вирішуючи питання про відхилення позову на підставі непідходящого місця розгляду, повинен враховувати багато факторів. Усі вони визначені й обговорені у справі Компанія Gulf Oil Corp. проти Гілберта (Gulf Oil Corp. v. Gilbert)1^. Однак Верховний суд пізніше обмежив право федеральних судів розглядати справу при застосуванні до неї принципу незручності. Він встановив, що можливість втрати стороною права користуватися сприятливими матеріально-правовими й процесуальними нормами через застосування принципу непідходящого місця «не повинна враховуватися при визначенні необхідності застосування цього принципу»141.
Враховуючи це, суд штату Мічиган мав би відхилити позов, про який йшлося вище, на підставі того, що його слід подати до суду штату Огайо. У міжнародній же
ренітету штату, якщо не узгоджено юрисдикцію штатів або відсутні відповідні закони. Таких узгодженостей і законів немає (на випадки передачі справ) між судами різних штатів і між федеральними судами та судами штатів.
136 Див. обговорення тенденцій у доктрині вибору законів далі у цьому ж розділі.
137 Див. виноску 134.
138 Оскільки ресторан у Огайо є частиною національної мережі таких ресторанів, то існує загальна
особова відповідальність. Багато судів штатів дозволяють використовувати принцип місця розгляду
справи за місцем проживання.
139 Див.
вище (розкриття фактів) і (право на слухання присяжними). Можна зазначити, щоприсяжні у великих містах, як, скажімо, Нью-Йорк, доброзичливіше ставляться до позивачів у справах
про тілесні ушкодження і, як правило, присуджують відшкодування у більших розмірах, ніж суди
передмість та сільської місцевості.
140 Див. 330 U.S. 501 (1947). Існують як «цивільні» адміністративні труднощі, з якими може
зіткнутися суд, так і загальна доцільність розгляду справи й «приватні» фактори, які стосуються перешкод
у доступі до свідчень, та інші практичні проблеми.
141 Див. Piper Aircraft Co. v. Reno, 454 U.S. 235, 247 (1981) (менший розмір присуджених збитків за
рішенням судів у Шотландії у справі про авіакатастрофу, яка там сталася, не є підставою для розгляду
справи у федеральному суді Пенсільванії). Це рішення стосується лише федеральних судів, суди штатів
можуть мати власні стандарти. Докладніше розповідається про принципи місця розгляду справи й
непідходяще місце у Friedenthal, Капе & Miller (виноска 1), §§ 2.15-2.17.
Цивільне судочинство 251
справі з аварії в Індії федеральний апеляційний суд відхилив позов, і його подали в Індії. Однією з підстав для цього було те, що майже всі свідки проживали в Індії, вся документація хімічного заводу велася мовою хінді, й справа, безперечно, повинна була розглядатися за індійськими законами . Зумовлені відмови у розгляді справи можуть використовуватися для розв'язання проблем, пов'язаних з визначенням персональної відповідальності й терміну давності . Тому федеральний суд у справі з аварією на заводі у Бхопалі передав цю компанію під юрисдикцію індійських судів і відмовив у застосуванні будь-яких законів про позовну давність.