3. Неефективність змагального процесуа. Складність судового розгляду й шляхи підвищення його ефективності
Більшість критичних зауважень щодо змагальної системи, які почасти стосуються і проблеми контролю сторін за судовим процесом, спрямовані на повільність його перебігу. Хоч деякі моменти не забирають багато часу, сама процедура розгляду справи досить повільна й складна.
В разі необхідності негайно подати на розгляд суду усні чи інші докази практично неможливо довести певний факт, якщо відсутня одна із зацікавлених осіб; крім того, заслуховування усних свідчень за схемою «питання — відповідь» також відбувається повільно; не забуваймо, що непроста норма доказового права передбачає у деяких випадках подання протесту,— і при всьому цьому суддя повинен, не виявляючи особистої зацікавленості, стежити за тим, щоб ту й іншу сторони вислухали належним чиномСуд вислуховує все те, що хочуть повідомити сторони, й отримує свідчення про подію безпосередньо від її очевидців, що дає змогу розглянути справу під різними кутами зору й накопичити інформацію, необхідну для прийняття рішення. Всяка пропозиція про скорочення терміну розгляду справи з метою підвищення його ефективності повинна грунтуватися на переконанні в тому, що буде знехтувано справді зайву інформацію. До того ж існують більші цінності, ніж ефективність судового процесу. Верховний суд зазначає:
Запровадження ефективної і швидкої процедури вирішення правових питань і відображення її в Конституції є справою державного значення. Проте Конституція визначає, що ефективність і швидкість — не найважливіші чинники судового процесу. Можна сказати, що Білль про права, зокрема його стаття про вимоги до су-
Аргументи на захист практики розгляду істини як відносного поняття, що існує в судочинстві, можна знайти в психологічній літературі, яка переконує: те, що людина сприймає,— це скоріше особлива інтерпретація події, ніж її справжнє відображення. Див. David J. Schneider, Albert H. Hasdorf, Phoebe Ellsworth.
Person Perception (Addison-Wesley Pub. Co., Reading, Mass. 1979).117 Звичайно, те, що розгляд справи займає більше часу, залежить не від самої змагальної системи, а від існування можливості подавати справу до суду присяжних. Критичні зауваження стосовно присяжних розглядаються нижче.
Змагальна судова система та інститут суду присяжних 121
дового процесу, покликані захищати крихкі суспільні цінності, які можуть бути витіснені надмірною турботою про ефективність судочинства. Це характеризує уряд з найкращого боку .
б. Реформи останніх років
Останнім часом було вжито низку заходів, спрямованих на підвищення ефективності змагального процесу шляхом скорочення деяких його аспектів. 1983 р. федеральний суд обмежив подання нових свідчень у справі, запровадив серйозні санкції стосовно правників, які під час процесу діяли необгрунтовано, а ще раніше, 1979 p., було вирішено залучити до розгляду справ «суддів-магістратів» з метою посилення нагляду за перебігом процесів.Чимало з цих «антизмагальних» заходів свідчать про тенденцію останніх років згладити розбіжності в судочинстві між загальним і цивільним правом ] 19. Існують прецеденти й альтернативного розгляду суперечок .
Ефективність змагальної системи. Змагальна система істотно відрізняється від інших систем наявністю у ній контролю сторін над судовим процесом, правом осіб подавати або не подавати позов. Система слідства у кримінальному судочинстві, як правило, вимагає проведення процесу, незалежно від того, чи присутній на ньому захист. У змагальній системі є свої особливості. Якщо визнаний винним відповідач відмовляється від продовження судового процесу, справу закривають. Однак підсудний повинен розуміти, що він відмовляється від свого права спростувати факти, які засвідчують його вину . При розгляді ж кримінальної справи за таких самих обставин судовий процес продовжується. Розгляд цивільних справ простіший. Якщо не порушено інтересів неповнолітнього чи особи, яка потребує додат-кового захисту, сторони мають право будь-коли припинити судовий процес і владнати справу між собою.