1. Методи розслідування

Налічується п'ять різних методів розслідування. Хоч вони неоднакові у різних штатах, відмінності не є суттєвими, тому FRCP подають моделі цих методів. Усі вони придатні як для позивача, так і для відповідача, але лише деякі з них можуть використовувати свідки, які не представляють жодну із сторін.

Зняття свідчень під присягою.

Зняття показань здійснюється в конторі одного з адвокатів сторін. На процедурі присутній секретар суду або нотаріус, який засвідчує присягу свідка й складає для суду повний стенографічний звіт опитування. Потім адвокат опитує свідків так, як це робитиметься в суді. Будь-які зауваження до показань заносяться до звіту для врахування їх суддею, якщо сторона вирішить скористатися цими показаннями на слуханні.

Свідкам дозволяється свідчити з чужих слів . Однак на суді свідчення однієї процесуальної сторони може використати інша сторона на свою користь, оскільки всі аргументи вже прийняли обидві сторони. Показання свідка, який не представляє інтересів жодної із сторін, знімаються лише тоді, коли вони суперечать показанням свідків сторін . Однак FRCP передбачають можливість використання будь-яких свідчень для заміни свідчення особи, яка з якихось причин не змогла з'явитися до суду (померла, захворіла, не пам'ятає, що сталося, чи її неможливо знайти)

Зняття показань є важливим інструментом підготовки до суду. Воно дає змогу адвокатам віч-на-віч поспілкуватися зі свідком і з протилежною стороною задовго до початку процесу.

30 Див. FRCP 26—37, а також Arthur Т. von Mehren. Law in the United States: A General and Comparative View 75-82 (Kluwer 1988).

3' Розслідування проводиться також у випадках, коли використовуються письмові показання через неможливість свідка з'явитися на суд особисто.

32 Див. FRCP ЗО. Можливі й письмові свідчення, але вони використовуються не часто.

33 Див. FRCP 45.

34 Показання з чужих слів та інші обмеження свідчень викладено в розділі III.

35 Федеральні норми доказового права не дозволяють використовувати свідчення з чужих слів, які

суперечать свідченням сторін, як доказ, що стосується суті справи.

Див. FRE 804(b) (1). Однією з причин неявки свідка до суду для надання показань може бути його соціальне становище.

Цивільне судочинство 229

прискорює збір необхідних фактів, бо спонтанні відповіді свідка дають змогу адвокатові краще уявити хід подій. Але ця процедура вимагає грошових витрат, оскільки людині, яка стенографує відповіді й складає звіт, треба платити 37.

Письмове опитування. Це другий метод розслідування . Письмове опитування передбачає перелік запитань, на які сторони мають відповісти під присягою. Воно застосовується безпосередньо до процесуальних сторін. Кожна з них відповідає на запитання після консультації зі своїм адвокатом. На пізніших стадіях процесу письмові свідчення можна використовувати як докази, що стосуються суті справи, і для спростування свідчень іншої сторони. Перевага цього методу полягає в його дешевизні й простоті. Треба мати лише друкарську машинку й розуміння того, що описуєш. З іншого боку, письмові свідчення не є ефективним методом збирання інформації. Якщо під час усного опитування юрист може відразу прояснити незрозумілі моменти у відповідях, то письмові свідчення опрацьовує адвокат протилежної сторони, в якого є час і можливість обміркувати відповіді таким чином, щоб розкрити якнайменше корисної інформації.

Вимога надати документи й речові докази.

Наказ про проведення фізичного і психічного обстеження. Цей наказ застосо-вується тоді, коли виникає потреба перевірити фізичний чи психічний стан процесуальної сторони. Як правило, таку перевірку здійснює лікар протилежної сторони. Перевірка здоров'я — це досить делікатна справа, тому дозвіл на її проведення дає суд і лише за наявності вагомих підстав, якщо фізичний стан сторони справді-таки викликає сумніви . За правовими нормами, перевірка допускається лише тоді, коли її результати можуть суттєво вплинути на вирішення справи. Найчастіше до такої перевірки вдаються у зв'язку із заподіянням фізичних травм, коли відповідач хоче дізнатися, наскільки серйозних ушкоджень зазнав позивач. Перевірка фізичного і психічного стану поширюється лише на процесуальні сторони й не застосовується до свідків, які не представляють інтересів сторін, хоч надана ними інформація могла б вплинути на вирішення справи.

Вимога про визнання фактів. Цей метод розслідування передбачає вимогу про визнання фактів. Він останній у тому сенсі, що до нього звертаються тоді, коли всі інші методи вже вичерпано, а деякі факти залишаються нез'ясованими. Вимога про визнання фактів — це процедура, згідно з якою одна процесуальна сторона може надіслати іншій письмовий запит про визнання факту, який стосується справи Такий запит дає змогу сторонам узгодити суперечливі відповіді на запитання, що виникли в процесі розслідування. Сторона може відмовитися визнати факти, але якщо відмова недостатньо обгрунтована, їй доведеться компенсувати судові витрати на з'ясування цих фактів під час процесу. Якщо сторона не відповість на запит, то факти, про які йшлося, вважатимуться дійсними. Визнання фактів є завершальною стадією з'ясування питань у справі й стосується лише цієї справи.

Нещодавно внесені поправки дозволяють використовувати відеозапис як свідчення ( див. FRCP 30(b)(7).

38 Див. FRCP 33.

39 Див. FRCP 34.

40 Див. FRCP 35(a), а також Schlagenhauf v. Holder, 379 U.S. 104 (1964).

41 Див. FRCP 36.

230 Розділ VII