Е. Критичні зауваження до системи судів присяжних
Критичні зауваження до системи судів присяжних можна поділити на дві групи. Критики або вказують на відносну неефективність і значні витрати, пов'язані з розглядом справ у суді присяжних, або ставлять під сумнів здатність присяжних на-
Див.
розділи VIII, IV, де йдеться про захист. Обвинувачений має право користуватися послугами будь-яких експертів за рахунок держави. Див. Аке v. Oklahoma, 470 U.S. 68 (1988). 124 Див. розділ IV стосовно правознавчих послуг, які надаються бідним.Що стосується гонорару, то адвокат не отримує нічого, доки клієнт не виграє справу. .Лише тоді він дістає винагороду. Як правило, це третина суми, що стягується за рішенням суду. Адвокати зацікавлені у справах, які обіцяють значний заробіток. Вони погоджуються надавати захист, якщо йдеться про кілька тисяч доларів. Див. розділ FV.
126 Див. розділ VII.
Див. там же. ;
128 Griffin v. Illinois, 351 U.S. 12, 18 n. 16 (1956). Змагальна судова система та інститут суду присяжних 123
і леї
лежним чином вирішувати справи . Але остаточна відповідь на запитання, чи є сама ідея суду присяжних вдалою, має грунтуватися не стільки на ідеологічних, скільки на об'єктивних причинах. Взагалі суди присяжних у тій чи іншій формі повинні бути, бо це передбачено 6-ю та 7-ю поправками до Конституції. Однак розглянемо аргументи «за» і «проти» їх існування.
1. Витрати й неефективність суду присяжних
Відомо, що суди з участю присяжних мають давню історію. Федеральні норми доказового права містять чіткі правила, тому судове засідання забирає багато часу. Адвокати намагаються якнайдокладніше викласти свою точку зору, аби не залишалося сумніву, що присяжні їх зрозуміли. Однак присяжні — не професійні «вислу-ховувачі», як судді, тож вони швидше втомлюються під час процесу й частіше роблять перерви. Ясна річ, присяжні довше приймають рішення. Одне з досліджень судів Манхеттена в Нью-Йорку свідчить, що суд з присяжними забирає на 40 % більше часу.
Може скластися враження, що все це вкрай негативно позначається на ефективності правосуддя, але слід пам'ятати, що 90 % усіх справ через певні огріхи взагалі не доходять до суду, вони повертаються на дослідування, і лише 10 % справ усе ж потрапляють до зали суду й розглядаються присяжними. Автор дослідження про суди Манхеттена навіть склав своєрідну «ціну» витрат на забезпечення роботи присяжних у судах першої інстанції Нью-Йорка й показав, що правосуддя нічого не втратить, якщо розпустить суди присяжних і додасть по 1,6 судді для кожного процесу або примусить суддів працювати протягом двох тижнів під час тримісячної літньої відпустки.
Згадаймо, які переваги має суд присяжних, і зробімо висновок, чи це висока ціна. Сам автор дослідження на підставі наведених порівнянь зазначає, що «витрати на утримання присяжних занадто низькі» 13°.Зміни, що відбулися в процедурі досудового розгляду справи (про це згадувалося раніше), дають змогу ретельніше здійснювати контроль і заощаджувати час, який витрачає на розслідування суд присяжних.
Наслідком ретельнішого контролю за досудовим розглядом справи стало те, що сторони більше питань почали узгоджувати між собою, залишаючи присяжним менше роботи. Ефективність судового процесу зростає і тоді, коли справу подають на розгляд присяжним із спеціальним вердиктом, а не просто «звалюють» її на них без усяких вказівок, якщо не враховувати напучувань. Вердикт містить специфічні запитання, які допомагають орієнтуватися у справі й спрямовувати процес на винесення рішення Зазначимо, що суддя завжди може обмежити використання зайвих свідчень і навіть вилучити із справи посутні докази, щоб покласти край «невиправданим затримкам і гайнуванню часу на непотрібне пред'явлення сукупності доказів» 132.