КОНСТИТУЦІЯ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ [складена 1787 p., ратифікована 1789 p.] ^ ^[ПРЕАМБУЛА]
Ми, народ Сполучених Штатів, з метою утворення більш досконалого Союзу, утвердження правосуддя, охорони внутрішнього спокою, організації спільної оборони, сприяння загальному добробуту і забезпечення нам та нашим нащадкам благ свободи установлюємо й запроваджуємо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки.
СТАТТЯ І.
[Законодавча влада]Розділ 1. [Повноваження законодавчої влади, надані Конгресу]. Всі встановлені тут повноваження законодавчої влади належать Конгресові Сполучених Штатів, який складається з Сенату і Палати представників.
Розділ 2. [Палата представників]. [1. Вибори членів та строки]. Палата представників складається з членів, що обираються щодва роки населенням кожного з штатів, причому виборщики кожного з штатів повинні відповідати тим самим вимогам, які встановлені для виборшиків найбільш численної палати Законодавчих зборів штату.
[2. Вимоги до членів]. Не може бути представником той, кому не виповнилося двадцять п'ять років, хто не був протягом семи років громадянином Сполучених Штатів і не є на момент виборів жителем того штату, де його обирають.
[3. Розподіл представництва]. {Представники і прямі податки розподіляються між окремими штатами, що можуть вступити в цей Союз, пропорційно до чисельності їх населення, для визначення якої до кількості всіх вільних людей, включаючи осіб, зобов'язаних кому-небудь службою на декілька років, і виключаючи індіанців, які не сплачують податків, додаються три п'ятих від усіх інших осіб}' '. Такий облік населення здійснюється протягом трьох років після першої сесії Конгресу Сполучених Штатів, а потім через кожні десять років у порядку, який буде визначено спеціальним законом. Від кожних тридцяти тисяч жителів не може бути обрано більш як одного представника, але кожен штат повинен мати хоча б одного представника. До здійснення такого обліку населення штат Нью-Хемпшір має обрати трьох представників, Массачусетс — вісьмох, Род-Айленд і колонія Провіденс — одного, Коннектикут — п'ятьох, Нью-Йорк — шістьох, Нью-Джерсі — чотирьох, Пенсільванія — вісьмох, Делавер — одного, Меріленд — шістьох, Вірджинія — десятьох, Північна Кароліна — п'ятьох, Південна Кароліна — п'ятьох і Джорджія — трьох.
[4.
Вакансії]. Коли відкриваються вакансії у представництві від якого-небудь штату, його виконавча влада повинна призначити вибори для заповнення цих вакансій.[5. Спікер палати; право імпічменту]. Палата представників обирає ' ' свого спікера та інших посадових осіб, і тільки вона одна має право оголошувати й провадити імпічмент.
' Виноски та текст у квадратних дужках [ ] слугують для пояснення і додаються автором. Текст у фігурних дужках { } скасовано або змінено поправкою, як це пояснюється у супровідній виносці.
И Спосіб розподілу представників між штатами було змінено 14 поправкою, § 2. Податки на прибутки незалежно від розподілу було запроваджено 14 поправкою. Посилання на «інших осіб» стосується рабів. Див. розділ І.
[31 Слово «choose» («обирати») в оригіналі має вигляд «chuse». Так воно писалося у XVIII ст.
526 Додаток А
Розділ 3. [Сенат]. [1. Склад, вибори та строк перебування на посаді]. {До складу Сенату Сполучених Штатів входять по два сенатори від кожного штату, яких обирають на шість років Законодавчі збори відповідних штатів; кожен сенатор має один голос} ^4].
[2. Ступеневі строки та вакансії]. Одразу після того, як сенатори зберуться після свого першого обрання, вони повинні розділитися на три по можливості однакові групи. Місця сенаторів першої групи стають вакантні по закінченні другого року, другої групи — по закінченні четвертого року і третьої групи — по закінченні шостого року, так щоб третина переобиралася кожні два роки; {якщо через відставку або з іншої причини вакансії відкриються під час перерви між сесіями Законодавчих зборів того чи іншого штату, його виконавча влада може зробити тимчасові призначення аж поки наступна сесія Законодавчих зборів заповнить ці вакансії}' '.
[3. Вимоги до сенаторів]. Не може бути сенатором той, хто не досяг тридцятирічного віку, не був упродовж останніх дев'яти років громадянином Сполучених Штатів і не є на момент обрання жителем того штату, де його обирають.
[4. Віце-президент як Голова Сенату].
Віце-президент Сполучених Штатів є Головою Сенату, але може голосувати тільки в тому випадку, коли голоси розділяться порівну.[5. Посадові особи]. Сенат обирає інших своїх посадових осіб, а також Голову pro tempore у випадку відсутності Віце-президента або виконання останнім обов'язків Президента Спо-лучених Штатів.
[6. Право Сенату здійснювати судочинство у справах імпічменту]. Сенат має виняткове право здійснювати судочинство у справах імпічменту. Під час засідання з цією метою сенатори присягають або дають урочисту обіцянку. Якщо судять Президента Сполучених Штатів, головує Головний суддя. Жодна особа не може бути засуджена без згоди двох третин присутніх сенаторів.
[7. Наслідки присуду у випадках імпічменту]. Присуд у випадках імпічменту обмежується лише усуненням з посади і позбавленням права обіймати та використовувати будь-яку почесну, відповідальну чи прибуткову посаду на службі Сполучених Штатів. Проте у подальшому все одно особа, визнана винною, підлягає розслідуванню, звинуваченню, суду і покаранню відповідно до закону.
Розділ 4. [Вибори до Конгресу та сесії Конгресу]. [1. Вибори до Конгресу]. Час, місце і порядок обрання сенаторів та представників визначаються в кожному штаті його Законо-давчими зборами; проте Конгрес може у будь-який час видати закон, що встановлює або змінює такі правила, за винятком правил про місце обрання сенаторів.
[2. Сесії Конгресу]. Конгрес збирається не рідше одного разу на рік, а його сесії починаються {в перший понеділок грудня, якщо законом не буде визначено іншого дня} ' '.
Розділ 5. [Право кожної палати на самоврядування]. [1. Вимоги кожної палати до своїх членів, правомірності їх обрання; кворум] Кожна палата вирішує питання, що стосуються результатів виборів, повноважень та правомірності обрання її членів, і більшість кожної з палат складає кворум, необхідний для ведення справ; але присутня меншість може переносити засідання з одного дня на інший та має право застосовувати щодо відсутніх членів передбачені кожною палатою заходи впливу з метою забезпечити відвідування ними засідань.
[2.
Регламент засідань; покарання та виключення членів]. Кожна палата може встановлювати регламент своїх засідань, карати своїх членів за порушення порядку та двома третинами голосів виключати їх зі свого складу.[3. Протокол та голосування]. Кожна палата веде протокол своїх засідань і періодично публікує його, за винятком тих розділів, які, згідно з її рішенням, мають таємний характер; відомості про голоси «за» і «проти», подані членами тієї чи тієї палати з якого-небудь питання, за бажанням однієї п'ятої всіх присутніх записують до протоколу.
[4. Згода кожної з палат на відкладення засідань]. Під час сесії Конгресу жодна з палат не може без згоди другої палати відкласти свої засідання більш ніж на три дні або призначити їх не в тому місці, де повинні засідати обидві палати.
Розділ 6. [Винагорода й недоторканність; несумісні посади]. [1. Винагорода й недоторканність]. Сенатори та представники отримують за свою службу винагороду, яка встановлюється законом і виплачується із скарбниці Сполучених Штатів. У всіх випадках, окрім державної зради, тяжкого кримінального злочину й порушення громадського порядку, вони не можуть бути заарештовані під час їх присутності на сесії відповідної палати, а також
' Абзац у фігурних дужках був змінений 17 поправкою. Речення у фігурних дужках було змінене 17 поправкою. Матеріал у фігурних дужках був змінений 20 поправкою.
Додаток А ' 527
по дорозі до палати чи з неї; за висловлювання та суперечки в палатах вони не можуть бути притягнені до відповідальності у будь-якому іншому місці "'.
[2. Несумісні посади]. Жоден сенатор чи представник не може бути призначеним протягом часу, на який його обрано, на будь-яку цивільну посаду на службі Сполучених Штатів, якщо цю посаду створено або пов'язану з нею платню збільшено у названий період, і жодна особа, що обіймає будь-яку посаду на службі Сполучених Штатів, не може бути членом тієї чи тієї Палати, поки перебуває на цій посаді.
Розділ 7. [Законодавчий процес].
[1. Розгляд у палаті законопроектів щодо збирання доходів]. Усі законопроекти про збір державних доходів складаються в Палаті представників, але Сенат може пропонувати поправки до них і брати участь у їх обговоренні, як і щодо інших законопроектів.[2. Прийняття законопроектів обома палатами та подання їх Президенту]. Кожний за-конопроект, ухвалений Палатою представників та Сенатом, перш ніж стати законом, подається на розгляд Президентові Сполучених Штатів; якщо він схвалює законопроект, то підписує його, в супротивному разі повертає законопроект зі своїми запереченнями до тієї палати, яка його запропонувала, а вона, повністю внісши ті заперечення до свого протоколу, переглядає законопроект. Якщо після такого нового розгляду законопроект буде схвалено двома третинами голосів палати, він разом з запереченнями Президента передається до другої палати, яка також переглядає законопроект, і останній у разі прийняття його двома третинами голосів цієї палати стає законом. Але в усіх таких випадках обидві палати застосовують поіменне голосування, та імена осіб, що голосували «за» або «проти» законопроекту, заносяться до протоколу засідань відповідної палати. Якщо Президент не поверне законопроект протягом десяти днів (не рахуючи неділь) після того, як він був йому поданий, зако-нопроект стає законом так само, як коли б Президент підписав його; законопроект не стає законом лише в тому разі, коли його неможливо було повернути до Конгресу через те, що останній переніс свої засідання.
[3. Подання постанов та резолюцій]. Усі постанови, резолюції або рішення, для яких необхідна згода Сенату й Палати представників (за винятком рішень про перенесення засідань), подаються Президентові Сполучених Штатів і тільки після його схвалення набувають чинності; у разі несхвалення вони повинні бути знов затверджені двома третинами голосів Сенату й Палати представників, згідно з тими правилами та умовами, які встановлені щодо законопроекту.
Розділ 8. [Права Конгресу]. Конгрес має право:
[ 1.] встановлювати та збирати податки, мита, податі та акцизні збори для того, щоб спла-чувати борги і забезпечувати спільну оборону та загальний добробут Сполучених Штатів; причому всі мита, податі та акцизні збори мають бути однаковими на всій території Сполучених Штатів;
[2.] робити позики від імені Сполучених Штатів;
[3.] регулювати торгівлю з іноземними державами, між окремими штатами та з індіанськими племенами;
[4.] встановлювати однакові правила щодо натуралізації та однакові закони щодо банкрутства на всій території Сполучених Штатів;
[5.] карбувати монету, регулювати її вартість та вартість іноземної монети, встановлювати одиниці мір і ваги;
[6.] встановлювати покарання за підробку державних цінних паперів та грошей Сполучених Штатів, що перебувають в обігу;
[7.] створювати поштові служби та поштові шляхи;
[8.] сприяти розвиткові наук і ремесел, забезпечувати на певний строк авторам та винахідникам виключне право на їх твори та відкриття;
[9.] створювати підлеглі Верховному суду судові органи;
[10.] визначати та карати морський розбій, тяжкі злочини, скоєні у відкритому морі, та інші порушення міжнародного права;
[11.] оголошувати війну, видавати каперські свідоцтва та дозволи на репресалії і вста-новлювати правила стосовно арештів на суші та на морі;
[12.] набирати й утримувати війська; проте жодні грошові асигнування з цією метою не повинні робитися більш ніж на дворічний строк;
[13.] створювати й утримувати флот;
[7]
27 поправка змінила цей розділ, додавши речення щодо винагороди членам Конгресу.
528 Додаток А
[14.] видавати правила щодо керування й організації сухопутних та морських сил;
[15.] збирати народне ополчення для запровадження в життя законів Союзу, придушення повстань та відбиття нападів;
[16.] вживати заходів щодо організації, озброєння та дисциплінування народного ополчення і щодо керування тією її частиною, яка використовується на службі Сполучених Штатів, зберігаючи за відповідними штатами право призначати офіцерів і навчати народне ополчення згідно зі статутними правилами, затвердженими Конгресом;
[17.] користуватися у всіх випадках винятковою законодавчою владою у будь-якому окрузі (площа якого не перевищує десяти квадратних миль), що за згодою Конгресу стане місцем перебування уряду Сполучених Штатів, а також здійснювати подібну владу на всіх територіях, придбаних за згодою Законодавчих зборів штату, які стануть місцем перебування уряду, для побудови фортів, казенних складів, арсеналів, доків та інших необхідних споруд;
[18.] видавати всі закони, що будуть необхідні для здійснення як вищезазначених прав, так і всіх інших прав, які надає ця Конституція урядові Сполучених Штатів, його органам та посадовим особам;
Розділ 9.
[Заборонні повноваження][1. Ввезення рабів]. {Конгрес до тисяча вісімсот восьмого року не може забороняти переміщення або ввезення тих осіб, кого будь-який з існуючих нині штатів вважатиме за доцільне допустити, проте таке ввезення може обкладатися податком або митом, які не повинні перевищувати десяти доларів за кожну особу}[8^.
[2. Припинення дії habeas corpus]. He може бути припинена дія habeas corpus, якщо тільки цього не вимагатиме громадська безпека у випадку заколоту чи вторгнення;
[3. Закони про конфіскацію майна та закони ex post facto]. He можуть прийматися законопроекти про позбавлення громадянських та майнових прав і будь-які закони ex post facto.
[4. Заборона прямих податків]. Не дозволяється обкладати подушним або іншими прямими податками інакше, ніж відповідно до перепису або згаданого вище обліку населення ^.
[5. Заборона податків чи мита на вивезення товарів зі штату]. Не можуть накладатися податки чи мита на предмети, які вивозяться з будь-якого штату.
[6. Заборона надання переваги портам та обкладання митом суден]. Не повинна віддаватися перевага портам одного штату перед портами іншого за допомогою будь-яких торговельних або фінансових розпоряджень, а судна, які пливуть у будь-який штат або з нього, не повинні примушуватися до заходу в порт іншого штату й там розвантажуватися чи платити мито.
[7. Асигнування; звіти]. Жодні видачі грошей зі скарбниці не можуть здійснюватись інакше, ніж згідно з визначеними законом асигнуваннями; а докладні звіти про державні доходи та видатки мають час від часу публікуватися.
[8. Заборона надання дворянських титулів або винагороди посадовим особам Сполучених Штатів іноземними державами]. Сполучені Штати не надають жодних дворянських титулів, і жодна особа, що обіймає будь-яку оплачувану чи почесну посаду на службі Сполучених Штатів, не може без згоди Конгресу прийняти той чи інший дарунок, винагороду, посаду чи титул від будь-якого короля, принца або іноземної держави.
Розділ 10. [Обмеження для штатів]. [1. Обмеження повноважень і прав]. Жоден штат не може укладати угоди, входити до союзів або конфедерацій; видавати каперські свідоцтва та дозволи на репресалії; карбувати монету; випускати кредитні білети; дозволяти виплату боргів будь-чим, окрім золотих та срібних монет; приймати законопроекти про позбавлення громадянських та майнових прав, закони ex post facto або закони, які порушують зобов'язання за угодами, а також надавати дворянські титули.
[2. Пункт про імпорт — експорт]. Жоден штат не може без згоди Конгресу обкладати митом чи зборами імпорт і експорт товарів, за винятком випадків, коли це необхідно для здійснення законів штату про нагляд, причому чистий прибуток від усіх зборів та мита, накладених штатом на імпорт і експорт, надходить на користь скарбниці Сполучених Штатів, а всі закони такого роду підлягають перегляду і контролю Конгресу.
[3. Обмеження повноважень]. Жоден штат не може без згоди Конгресу встановлювати будь-які тоннажні збори, утримувати в мирний час війська чи військові кораблі, домовлятися або укладати угоди чи заставні договори з іншим штатом або з іноземною державою, а також
[8) Конгрес належним чином заборонив подальше ввезення. Та частина цієї статті, яка виправдовує рабство, змінена 13 поправкою.
[9] Цей пункт, разом з п. З § 3 статті І було скасовано 14 поправкою.
Додаток А * 529
вступати у війну, якщо тільки він не зазнав нападу або не перебуває у такій безпосередній небезпеці, коли зволікання неприпустиме.