2. Каральне відшкодування
Природа визначення та обгрунтування карального відшкодування. Каральне відшкодування призначається тільки за певну грубу поведінку і направлено на те, щоб покарати правопорушника і запобігти повторенню такої поведінки 136.
Воно призначається разом із компенсаційним покаранням. Для його застосування позивач повинен довести умисел чи, в деяких судах, безрозсудливість, бажання або безпричинність поведінки. Розмір карального відшкодування звичайно визначається присяжними чи суддею у справах без участі присяжних. Каральні відшкодування, як правило, призначаються при умисних злочинах, але іноді і у справах про відповідальність за виріб, де виробник знав про брак у виробі і можливість серйозного ушкодження через нього здоров'я чи спричинення смерті і все ж таки свідомо вирішив не виправляти брак. Наприклад, у справі Грімшоу проти Форд Моторе Корп (Grimshaw v. Ford Motors Co.) жінка була серйозно обпалена, коли машина, на якій вона їхала, спалахнула від удару ззаду. Докази показали, що відповідач знав про такий брак машини до того, як вона була представлена на ринку, але вирішив не виправляти брак. Суд присяжних визнав суму у 2 500 000 доларів США як компенсаційне відшкодування і 125 000 000 як каральне відшкодування. Остання цифра була пізніше зменшена до 3 500 000 доларів США судом через велику різницю між компенсаційним і каральним покаранням.133 Див. там же, § 3.8.
134 У багатьох випадках позивач не має медичної страховки. На відміну від багатьох інших країн,
у США немає розгалуженої системи безкоштовної охорони здоров'я.
135 Див. Dobbs (виноска 132). Деякі з цих законодавчих актів визнані неконституційними. Див. Den
ton v. Con-Way Southern Express, Inc., 402 S.E. 2d 269 (Ga. 1991).
136 Див. Dobbs (виноска 132), § 3.11.
137 174 Cal. Rptr. 348 (Cal. App. 1981). ¦- • •.¦-.::¦:• -. . rv, ¦ ¦•¦.-.,
Деліктне право 401
Частота призначення карального відшкодування.
Всупереч поширеній думці, каральне відшкодування застосовується дуже рідко. Наприклад, в окрузі Кук (що включає в себе місто Чікаго) кількість справ, у яких було призначено каральне відшкодування, в середньому за 1960— 1970 pp. становило 1,8 і 2,8 — за 1980—1984 pp. Протягом цілого 25-річного періоду, з 1960 по 1984 рік, тільки у 50 справах були застосовані каральні покарання. У Сан-Франциско ця величина навіть менша: 0,2 справи на рік у період з 1960 до 1980 pp., і 1,2 на рік — з 1980 по 1984 pp., всього — 10 справ за 25 років. Також всупереч поширеному переконанню, розміри каральних покарань не «космічні». Протягом тих же 25 років середній розмір покарання коливався від 1000 до 43 000 доларів США, а у Сан-Франциско - від 17 000 до 63 000 ш.Конституційні заперечення. В останні роки Верховний суд став більш чуткішим до конституційних заперечень щодо компенсаційних виплат. Він заперечив думку, що такі виплати порушують 8 поправку, якою було заборонено застосування надмірних штрафів, і встановив, що поправка поширюється тільки на кримінальні справи чи інші, в яких ці гроші перераховуються до державного бюджету . Одне із заперечень було процесуального характеру, а саме вказувало на те, що присяжним надано занадто багато свободи дій у вирішенні питання про виплату та розмір ка-рального покарання. Суд у справі Тихоокеанської Страхової Компаній' Загального Страхування Життя проти Хасліпа (Pacific Mutual Life Insurance Co. v, Haslip) постановив: процес визначення розміру штрафу вимагає, щоб присяжні отримали певні роз'яснення щодо такого розміру, але підтримав той розмір виплати, який було визначено у тій справі. Справа по Хасліпу була порушена внаслідок недобросовісної відмови страхової компанії покрити витрати за медичним страхуванням. Суддя вказав на те, що свідчення стосовно фінансового стану позивача виключені із доказів, шо присяжні отримали інструкції щодо природи та призначення каральних покарань і що суди загальної юрисдикції, а також апеляційні суди мають контролюючу силу і можуть переглянути питання про такі виплати .
Не так давно у справі ООО «Хонда Моторе Компані» проти Оберга (Honda Motors Сотр., Ltd. v.
Oberg) суд видав конституційну заборону штату Орегон робити будь-який судовий перегляд рішення присяжних щодо розміру виплат.Як приклад можливості процесу визначення розміру виплати в якості карального покарання суд у справі Хасліпа схвалив виплату у розмірі 800 000 доларів США, як каральне відшкодування, і 200 000 доларів США — компенсаційне покарання. За співвідношенням карального і компенсаційного покарання це була пропорція 4:1 і 200:1 — співвідношення карального відшкодування і витрат, виплачених готівкою. Це була надмірна сума штрафу, яку штат міг накласти за страхове шахрайство. Суд зазначив, що така пропорція «може бути близькою до розміру конституційної правильності». Однак в одній із справ, яка розглядалась в 1993 p., сума штрафів, затверджена судом, становила 10 мільйонів доларів США, як каральні покарання і 19 000 доларів США, як компенсаційні покарання, що є пропорцією 526:1
З іншого боку, повинна бути певна система перегляду загальносудових та апеляційних рішень щодо розмірів каральних покарань, а процес визначення
138 Див. Mark A. Peterson. Civil Juries in the 1980 s: Trends in Jury Trials and Verdicts in California and
Cook County, Illinois 12 (Rand Corp. 1987); Michael T. Saks. Do We Really Know Anything About the Behavior
of the Tort Litigation System - and Why Not? 140 U.Pa.L.Rev., 1147, 1254 - 1258 (1992).
139 Див. Browning — Ferris Industries ofVt., Inc. v. Keko Disposal, Inc., 492 U.S. 257 (1989).
140 Див. 499 U.S. 1 (1991).
141 Див. U.S. - 114 S. Ct 2331 (1994).
142 Див. TXO Productions v. Alliance Resourses Corp., U.S. _, 113S.Ct.2711 (1993). Наклеп щодо права
на власність — це навмисне правопорушення, коли позивач — власник майна зазнає збитків (звичайно
у формі втрати бізнесу) через те, що відповідач висловив припущення, шо позивач володіє майном не
законно. Ексцентричний суддя Верховного суду Західної Вірджинії, приймаючи рішення у цій справі про
сплату штрафних відшкодувань, зауважив, що у подібних випадках відповідачів можна поділити на «пра
вопорушників з поганими намірами», «нерозумних відповідачів» та «нерозумних відповідачів, які за
вдали незначних збитків, хоч їх дії могли спричинити набагато серйозніші збитки».
Див. TXO Productionsv. Alliance Resourses Corp., 419 S.E. 2d 870 (W.Va. 1992).
26 9-340
402 Розділ Л
розміру виплат і досі є незрозумілим. Точка зору суду щодо цього у справі Оберга, останній справі, викладена з попередженням, що каральні покарання «становлять небезпеку свавільного позбавлення власності», і суд допустив можливість аргументації того, що виплати є надмірними. Серед спірних питань, що можуть виникнути, є питання, порушене у багатьох справах, щодо відповідальності за виріб: існує небезпека кількох покарань за одне і те ж правопорушення. В той час як компенсаційні відшкодування завжди обмежені розміром шкоди, завданої позивачу, каральні покарання у справах про відповідальність за виріб призначаються за умисні дії сто-совно цілого процесу конструювання і можуть базуватися на вартості всього процесу виробництва. Якщо 100 позивачів отримають компенсацію внаслідок карального покарання за брак у конструюванні і кожна виплата буде визначена у такому розмірі, щоб застерегти на майбутнє компанію від браку, то компанія буде покарана у 99 разів більше, ніж це потрібно.
3. Особливі виплати
У ситуаціях, коли розмір грошових збитків не відповідає завданим ушкодженням, суд може винести судову заборону чи віндикацію. Судові заборони видаються у справах про порушення кордонів власності і порушення громадського порядку і спрямовані на те, щоб відповідач не продовжував своєї шкідливої діяльності. Судова заборона виноситься, коли збитки важко встановити у грошовому обчисленні і існують підстави вважати, що порушення кордонів власності чи порушення громадського порядку будуть продовжуватися . Віндикація часто застосовується у справах про привласнення майна .