Г. Жінки й представники меншин в юриспруденції
В останні роки помітно зросла кількість представників расових меншин, а також жінок, які займаються юриспруденцією. 1960 р. жінки становили 3,5 %, а представники темношкірого населення лише 1 % загальної кількості правників, то сьогодні вони становлять відповідно 22 % і 3,3 %.
Припущення, що ці цифри й надалі зростатимуть, має під собою реальний грунт, якщо зважити на нинішній склад студентів правничих шкіл: із них 42,4 % — жінки і 12 % — темношкірі громадяни. Становище осіб цих категорій в юриспруденції останнім часом поліпшилося, але ще дається взнаки давній стереотип: фах юриста — це професія лише для чоловіків і білого населення . Хоч серед правників з'являється чимдалі більше жінок і представників расових та етнічних меншин, чимало великих фірм наймають на роботу в основному білих чоловіків англосаксонського походження. Представники темношкірого населення, євреї, особи латиноамериканського походження, а також вихідці із сімей імігрантів, які приїхали до Сполучених Штатів у першій половині XX ст., працювали переважно як приватні юристи або в дрібних чи середніх фірмах. Ситуація з працевлаштуванням представників меншин і жінок значно поліпшилася протягом останніх 25 років. Найсуттєвішою причиною цього було прийняття 1964 р.110 Справи Keller v. California (розгл. далі в цьому ж розділі) й Nollan v. California Coastal Commission, 483 U.S. 825 (1987), (розгл. в розділі XII) були представлені у Верховному суді юристами консервативної Тихоокеанської юридичної організації.
11! Див- Edward J. Linlejohn and Leonard S. Rabinowitz. Black Enrollment in Law Schools: Forward to the Past?, 12 T.Marshall L. Rev. 415 (1987) — огляд історії і тенденцій прийому представників меншин до правничих шкіл. Якщо вам потрібні підтвердження того, шо останнім часом відбулися зміни, див. Carrie Menkel-Meadow. Excluded Voices: Excluded Voices in the Legal Profession Making New Voices in the Law, 42 U.Miami L.
Rev. 29 (1987).Правничий фах 161
Конгресом США закону про громадянські права, спрямованого проти расової, статевої або етнічної дискримінації при працевлаштуванні, просуванні по службі. Цей закон передбачає створення рівних умов праці для службовців у всіх приватних закладах, у приватному бізнесі, а також забезпечує право на подання позову й отримання грошової компенсації від роботодавців, які порушили закон . Цілком справедливо, що сьогодні представники расових і етнічних меншин є працівниками й партнерами великих корпоративних фірм.
Дискримінація жінок — це складніший випадок . До останньої чверті XIX ст. у багатьох штатах жінки не мали права на юридичну діяльність. У своїй промові суддя Верховного суду в справі Бредвелл проти штату Імінойс (Bradwell v. Illinois), що розглядалася 1873 p., підтримавши позицію штату, заборонив жінкам вступати до адвокатури, бо через «природну особисту несміливість і делікатність, притаманні особам жіночої статі, вони непридатні до юридичної діяльності» . Декан правничої школи в Колумбії, а пізніше голова Верховного суду Харлан Ф. Стоун (Harlan F. Stone) заявив 1927 p., що жінки прийдуть до правничої школи в Колумбії «лише через його труп». Гарвардська правнича школа відмовлялася приймати жінок до 1950 p., а правничі школи у Вашингтоні й Лі — до 1972 р. Але в 70-х pp. жінки усе ж почали вступати до правничих шкіл, причому масово, й протягом кількох останніх років чимало з них закінчили престижні правничі школи в числі найкращих студентів. 1987 p., незважаючи на те, що жінки становили 33 % асоційованих працівників у 250 найбільших фірмах, лише 7,9 % жінок-юристів були партнерами. За даними одного з досліджень, робота жінок-юристів оплачується значно нижче, ніж чоловіків. Це, на думку дослідників, зумовлено тим, що в організаціях, які захищають громадські інтереси, працює набагато більше жінок, аніж чоловіків.
Чимало людей вважають, що загальна система просування по службі й формування партнерських стосунків у адвокатських фірмах спрямована проти участі жінок у партнерстві.
Щоб стати партнером, асоційований член повинен працювати років сім, і не абияк, а сумлінно, по 60 годин на тиждень. Та це ще не все. Він мусить докладати сил до пошуку нових клієнтів для фірми, а на це доводиться витрачати вечори й вихідні дні. Для багатьох жінок (віком від 24 до 31 року) перші 7 років після закінчення правничої школи — це час для створення сім'ї та народження дітей. Навіть у сім'ях з відносно прогресивними поглядами турбота про дитину й щоденні домашні клопоти є суто жіночими обов'язками. Дуже часто жінки відмовляються від повної зайнятості у юридичній фірмі, щоб піклуватися про дитину й підтримувати дружні стосунки з неюСеред останніх пропозицій стосовно того, як розв'язати проблему: кар'єра і сім'я, є порада використати так звану «матусину стежку» , тобто розробити для жінок альтернативний гнучкий графік роботи й «продовжити» їм термін відпустки. Але в такому разі жінки залишалися б «незмінними» асоційованими працівниками. Дехто підтримує ідею використання «матусиної стежки» як пропозицію надати альтернативну можливість тим жінкам, котрі бажають мати напівнормальні стосунки зі своїми дітьми. Інші ж відкидають запропоновану ідею як таку, що провокує ставлення до жінок як до громадян «другого сорту». Та й серед чоловіків, чого доброго,
112 Див. Title VII of the Civil Rights Act of 1964, 42 U.S.C.A. § 2000e et seq. Стаття VII розглядається в
розділі XV. Лише 1984 p. Верховний суд пояснив, що стаття VII стосувалася ділових відносин у адво
катських фірмах. Див. Hishon v.King & Spalding, 467 U.S. 69 (1984).
113 Див. Abel; Patricia M. Wald. Breaking the Glass Ceiling: Will We Ever Rind the Legal Profession of the
«Ugly Residue of Gender Discrimination?», 16 Human Rts. 40 (1989). Див. також Nancy Blodgett. Whatever Hap
pened to the Class of'81, 74 A.B.A.J. 56 (1988).
114 Див. 83 U.S. 130 (1872) (Bradley, J. concurring), а також розділ IX.
115 Див. David L. Chambers. Accomodation and Satisfaction: Women and Men Lawyers and the Balance
of Work and Family, 14 Law & Soc. Inquiry 251 (1989) (розповідь про жінок, які поєднують кар'єру і сімейне
життя).
Ця пропозиція вперше з'явилася у статті Гарвардського ділового огляду. Felice N. Schwartz. Management Women and the New Facts of Life, Harv. Bus. Rev. 65 (1989).
162 Розділ N
виникне епідемія подібної за формою «татусиної стежки». Однак попри всі вади «матусиної стежки» деякі фірми визнають, що їм вигідно наймати на роботу жінок-юристів.
Хоч проблеми, звичайно, існують, жінки-юристи в адвокатських фірмах почуваються досить певно в чоловічому оточенні. Найчастіше нарікають вони на те, що чоловіки нічого не роблять для того, аби залучити їх до свого неофіційного товариства. Такі товариства формуються за соціальною ознакою, тож особистісні стосунки їхніх членів, вочевидь, впливають і на службові відносини. Наразі ще ніхто не придумав ідеального розв'язання жіночої проблеми в адвокатських фірмах.