а. Індивідуальна практика і малі фірми
Між юристами, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, і малими фірмами багато спільного. Часто робота цих фірм більше скидається на сукупну діяльність самостійних правників, аніж на працю справжньої фірми.
Самостійними юристами, як і працівниками малих фірм, стають початківці, які хочуть набути відповідного досвіду й потім об'єднатися в більші фірми, або досвідчені спеціалісти, що прагнуть цілковитої незалежності чи участі в роботі невеликого колективу. Хоч фактом є те, що майже половина приватних юристів — це фахівці, які займаються54 American Lawyer, Vol 15, July/August, 1993 (pullout section).
55 Див. Abel. Стандартний податок на прибуток фізичних осіб, встановлений федеральним урядом,
значно відрізняється від сукупного податку, що його сплачують американці, й становить 15—40 % від
прибутку. Він стягується після відповідних відрахувань.
56 Лив. ABA Task Force Report.
10 9-340
146 Розділ N
індивідуальною трудовою діяльністю, усе ж сучасне суспільство уявляє правника особою, що працює у фірмі57.
Серед усіх приватних юристів найнижчі прибутки мають ті, хто практикує самостійно . Є винятки, але загалом у багатьох регіонах країни, особливо за несприятливих економічних обставин, правникам-початківцям дуже важко успішно налагодити індивідуальну практику. Для цього вони повинні мати або надійне джерело клієнтів (таким може бути частина тих клієнтів, яких передають самостійним юристам перевантажені роботою фірми), або запаси коштів, необхідних для того, щоб пережити тяжкі часи. Дещо легше тим приватним юристам, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в невеликих містечках і сільській місцевості, де менше правників, а отже, й менша конкуренція між ними.
Приватні юристи малих фірм 1988 р. становили 51,2 % усіх правників країни і 71 % усіх приватних юристів. Цікавим є те, що недавно, попри скорочення чисельності юристів, які працюють у невеликих фірмах чи займаються індивідуальною трудовою діяльністю, зросла кількість тих випускників правничих шкіл, котрі влаштувалися на роботу в дрібні фірми або зайнялися самостійною практикою.
Почасти це пов'язано з нещодавнім економічним спадом, який знизив попит на фахівців деяких адвокатських фірм, а почасти — з технологічною революцією у юридичній практиці (головним чином з комп'ютеризацією та електронною допомогою у проведенні досліджень і провадженні справ), яка значною мірою полегшила працю самостійних юристів і фахівців дрібних адвокатських фірм. Оскільки правники цієї категорії стають чимдалі досвідченішими у використанні сучасних технологій, така тенденція зростатиме.Загальна практика. Малі фірми виконують найрізноманітніші роботи. Ті з них, що мають у своєму штаті до 10 юристів, здебільшого захищають інтереси окремих осіб. Вони кажуть: «Я беруся за все, що потрапляє до моїх рук» . Всередині фірми може існувати відповідна спеціалізація фахівців, але практично вона виконує будь-яке замовлення, прагнучи розв'язати всі ті проблеми, що постають у житті середньостатистичного американця: розлучення, справи, пов'язані із статусом подружжя, регулювання спорів про нерухомість, укладення заповітів і доручень, судові процеси в різних справах, порушення прав споживачів, фінансові, боргові питання, банкрутство тощо. Крім того, вони можуть захищати в суді комерційні інтереси дрібних фірм, брати участь у розгляді кримінальних справ з дорожньо-транспортних злочинів і порушень, винуватці яких підлягають покаранню.
Деяким малим фірмам властива вужча спеціалізація. За даними одного з досліджень, у 55 % самостійних правників принаймні половина робочого часу припадає на певну сферу юридичної практики . Щоправда, існують фірми, які займаються різними видами діяльності. Наведені нижче приклади стосуються випадків широкої спеціалізації фірм. Хоч їх відносять до категорії «малих фірм», вони за своїми особливостями більше скидаються на середні фірми.
ч
Це свідчить про зміну, що сталася протягом останнього 25-річчя. Юристи, зображені у фільмах 50—60-х pp. (наприклад, Джеймс Стюарт у кінострічці «Анатомія вбивства» (1959) і Грегорі Пек у фільмі «Убити пересмішника» (1962) грали ролі правників, які займалися індивідуальною трудовою діяльністю.
У сьогоднішніх фільмах і телевізійних шоу ми бачимо юристів, що працюють у фірмах.Див. Abel. За дослідженням, проведеним 1986 р. серед випускників 7 північно-східних правничих шкіл, середній прибуток юристів, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, після 11 років практики становив 35 тис. дол., а випускників тих самих шкіл, зайнятих в адвокатських фірмах чисельністю понад 84 фахівці, — 123 тис. дол. Після 26 років практики їхні доходи становили відповідно 60 тис. і 200 тис. дол.
Див. Joel F. Handler. The Lawyer and His Community: The practicing Bar in a Middle-Sized City (U. of Wisconsin Press., Madison, Wis. 1967) та інші джерела, зазначені в ABA Task Force Report.
60 Дме. ABA Task Force Report. Заданими опитування, проведеного 1991 p. серед юристів Каліфорнії, у 75 % правників щонайменше половина робочого часу припадає на певну сферу діяльності. Спеціалізація малих фірм часто визначається профілем окремих фахівців, що займаються загальною юридичною практикою.
Правничий фах 147
Особиста шкода. Фірми, що беруть участь у процесах, пов'язаних із заподіянням особистої шкоди, можуть виступати як «фірми-позивачі» і як «фірми-захисники», залежно від того, яку сторону вони представляють. Функції позивачів, як, зрештою, і захисників, здійснюють переважно малі адвокатські фірми, а середні й великі, як правило, виступають на боці осіб, яким заподіяно шкоду, оскільки вони представляють страхові компанії. Більшість пунктів захисту в справах, пов'язаних із заподіянням особистої шкоди, виконуються відповідно до страхового полісу, яким передбачається такий захист. Страхові компанії погоджуються не лише відшкодовувати збитки застрахованих клієнтів, що є обов'язковою умовою, а й захищати їх у суді. Великі фірми інколи представляють інтереси й позивачів у справах, пов'язаних із заподіянням особистої шкоди, але для них це не є типовим видом діяльності.
У середовищі юристів, які представляють позивачів у згаданих справах, панує особливий підприємницький дух, що віддзеркалився у способі оплати.
Процесуальні сторони, за Американським правилом про судові витрати, самі повинні покривати ці витрати . Юристам відповідача і чи не всім іншим правникам платять погодинно. Байдуже, виграно чи програно справу, вони дістають свої гроші. Адвокати позовної сторони отримують так звану «умовну винагороду». Якщо позивач програв процес, то вони, як і він, не одержують нічого. Зате в разі отримання позивачем грошового відшкодування внаслідок успішного завершення процесу або домовленості адвокати одержують частину (як правило, третину) суми, виграної для клієнта. При існуючій системі умовної винагороди іноді здається, що платня адвоката, який виграв справу (особливо на ранньому етапі судового розгляду або й без нього), є надто великою порівняно із затраченими ним зусиллями і часом на залагодження цієї справи. Але при цьому слід мати на увазі, що в разі програшу позивача вся робота, виконана адвокатом, залишилася б неоплаченою. Тож і виходить, що клієнт-відповідач, здобувши перемогу, «платить» своєму адвокатові за рахунок клієнта-позивача, який лишився з носом.Дехто вважає умовну винагороду не зовсім справедливою і такою, що провокує безпідставні позови. На думку адвокатів позовної сторони, чимало жертв серйозних нещасних випадків не мають грошей, аби платити юристам погодинно, і, якби не існувало умовної винагороди, вони не могли б отримати компенсацію за завдану їм шкоду .
Адвокати позивачів, на відміну від адвокатів захисту, найнятих страховими компаніями, зустрічаються з проблемою пошуку клієнтів, тому вимушені частіше вдаватися до реклами. Справді, не минає дня, щоб у містах на екранах телевізорів не з'явилося кілька юридичних оголошень, іноді сумнівного характеру.
Кримінальний захист. Кримінальний захист — це сфера правничої діяльності передовсім невеликих адвокатських фірм. Для приватних юристів, зокрема самостійних адвокатів і фахівців малих фірм, основним видом робіт є захист клієнтів у кримінальних справах. Діяльність у цьому напрямі вони розгортають, набувши досвіду обвинувачів чи державних адвокатів, про що йдеться далі у цьому розділі.
Більшість незаможних осіб, обвинувачуваних у «дрібних правопорушеннях», користуються захистом державних адвокатів. Але є й такі, що вимушені шукати порятунку в приватних юристів. До послуг останніх, як правило, вдаються злочинні елементи, серед яких — «білі комірці», обвинувачені в шахрайствах, особи, що притягаються до відповідальності за крадіжки, ухилення від сплати податків, махінації з цінними паперами та незаконні операції з «відмивання» грошей, отриманих шляхом продажу наркотиків. Цій категорії підсудних не бракує грошей, щоб найняти адвоката .61 Див. розділ VII.
В Англії умовну винагороду повністю заборонено. Якщо у США сторони повинні самі покривати судові витрати, в тому числі на оплату адвоката, то в Англії сторона, яка виграла справу, може вимагати від процесульного супротивника компенсацію судових витрат, включно з оплатою адвоката.
63 Див. Kenneth Mann. Defending White-Collar Crime: A Portrait of Attorneys at Work (Yale U. Press, New Haven, CT 1985). Обвинувачені «білі комірці» — це люди, вдягнені на роботі в білі сорочки, шо «коять І.Н'МІІНН ;а допомогою ручки, а не зброї».
10*9-340
148 Розділ N
Більше того, в регіонах, де не розвинена загальна система державного захисту, призначення судом приватних адвокатів розширює можливість їхньої участі у сфері кримінального права.
Сімейне право. Розлучення та інші справи, пов'язані із сімейним правом, є сферою діяльності самостійних юристів і фахівців малих фірм. Не раз для участі в судових справах про розлучення «беруть напрокат» адвокатів, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю. Хоч це й не приносить їм високих гонорарів, зате постійно забезпечує такий-сякий заробіток. На розлученнях, особливо на спірних питаннях шлюбу, спеціалізуються і деякі малі фірми. А великі не бажають із цим морочитися; такі доходи їх не принаджують. Щоправда, в останні роки деякі з великих фірм Нью-Йорка беруться за справи про розлучення, якщо подружжя має високу платню і значну приватну власність 64.
Трудове право й законодавство про найм.
Фірми цього профілю часто мають справу з процесами, пов'язаними з діяльністю профспілок, а також з переговорами між підприємцями і профспілками про укладення колективних договорів. Як і фірми, що займаються питаннями компенсації особистої шкоди, ця категорія адвокатських фірм (тобто тих, які спеціалізуються на трудовому праві) може виступати на боці підприємців і на боці профспілок, що дає змогу юристам уникати гострих зіткнень протилежних інтересів і залишатися неупередженими. Адвокатські фірми, які займаються питаннями трудового права, беруть участь у переговорах між підприємцями і профспілками про укладення колективних договорів, розглядають пов'язані із ними претензії, дають консультації робітникам під час страйків. Юристи, що спеціалізуються на трудовому праві, чимдалі активніше включаються в розгляд нових скарг найманих працівників — на «безпідставне звільнення». Таким чином, працівникам за наймом у багатьох випадках вдається уникати звільнення з причин, не зумовлених пунктами трудового контракту . Ці фірми спеціалізуються і на інших питаннях, пов'язаних з наймом, як, скажімо, відшкодування збитків, завданих робітникам (адміністративні засоби компенсації отриманих на роботі травм), дискримінація при наймі на роботу .Адвокатські фірми-«крамниці», що працюють з бізнесовими структурами. Хоч дрібні фірми обслуговують незначну кількість клієнтів з бізнесових корпорацій, юристи, що «мігрували» з великих фірм, часто створюють власні фірми, які спеціалізуються на праві корпорацій. Оскільки ці нові фірми мають досвідчених і компетентних у питаннях права корпорацій фахівців, вони здатні працювати з «птицями високого польоту» й отримувати гонорари, не менші за ті, які мають великі фірми. Тож і називають їх фірмами-«крамницями». Якщо французькою слово «boutique» — це просто крамниця, то американці вкладають у нього особливий зміст: невеличкий відділ, що жваво торгує специфічним крамом. Часто ці фірми-«крамниці» спеціалізуються на окремому виді діяльності, пов'язаному з бізнесом, як-от: антитрестівська практика, регулювання у сфері цінних паперів, а також представляють ділові корпорації в державних адміністративних органах. Зростання кількості таких фірм є наслідком тих змін, що відбуваються в діяльності багатьох великих корпорацій. Як розповідається нижче, корпорації чимдалі більше обмежують співробітництво з адвокатськими фірмами, надаючи перевагу тим, які беруть помірковану плату за юридичні послуги. Особливо якщо необхідно владнати якусь специфічну справу, велика корпорація радше звернеться до фірми-«крамниці», в якої менші, ніж у великої, внутрішні витрати, а отже, й нижча плата за послуги.
4 Справи про розлучення не оплачуються за системою умовної винагороди. Див. ABA Model Rulles of Professional Responsibility Rule 1.5 (d) (1). Але високе матеріальне становище подружжя є запорукою того, що учасники процесу щедро віддячать юристам за збереження своєї частини власності й права на виховання дітей.
65 Див. розділ XV. . ¦ .¦•
66 Див. там же.
Правничий фах 149