<<
>>

1. Добір присяжних

Процес добору присяжних. Мета добору присяжних, або, як іноді кажуть, «voir dire» ,— це визначення кваліфікації потенційних членів суду присяжних і добір неупереджених присяжних для розгляду справи.

Способи добору присяжних не однакові у різних юрисдикціях. Чи не завжди цей добір відбувається до початку суду, тоді ж адвокати ознайомлюються з анкетами, які містять стислу інформацію про кожного присяжного. Занесеним до списку присяжним засідателям, або «venire присяжним», надається слово для короткого вступу до справи, для розгляду якої їх обирають, а потім ставлять запитання членам складу присяжних про їхню кваліфікацію, зокрема здатність бути неупередженими. У деяких юрисдикціях лише суддя може безпосередньо звертатися до присяжних. Адвокати подають у письмовій формі свої запитання судді, який вирішує, ставити їх чи ні. В інших юрисдикціях адвокати можуть звертатися до складу присяжних безпосередньо. Після кількох загальних запитань з боку судді вони ставлять свої запитання присяжним, звертаючись до всієї групи або індивідуально. Зрештою, міру участі адвоката вирішує суддя у даній справі. За загальним правилом у федеральних судах добором присяжних займається суддя, і ця тенденція в останні роки поширилася на суди штатів. Якою мірою здійснюють добір присяжних адвокати, можна побачити в судах штатів .

Та хоч би звідки надійшла інформація про неспроможність присяжного неупе-реджено прийняти рішення у справі, це може спричинити його «усунення на конкретній підставі», що належить до компетенції судді. Крім того, адвокати мають право застосовувати до присяжного «усунення без мотивування». Припустима кількість усунень без вказівки на причину в усіх юрисдикціях різна, але при розгляді кримінального злочину можна усунути п'ятьох присяжних з дванадцяти. Виняток становлять випадки смертного вироку чи довічного ув'язнення (дозволяється усунути вдвічі більше присяжних)37.

Механізм участі судових адвокатів у доборі присяжних.

Перш за все адвокати сторін прагнуть дібрати такого присяжного, який посприяв би прийняттю рішення на їхню користь. Можливість адвокатів впливати на склад присяжних обмежена: 'їхні вимоги про усунення присяжного на конкретній підставі рідко задовольняються, а усунення без мотивування обмежене. Група присяжних, яка формується до початку

Для ознайомлення з іншими аспектами практики і процедур судів присяжних див. розділ V.

«Voir dire» походить з юридичної французької мови і означає «казати правду».

1305 р. Англія скасуваіа безапеляційне усунення прокурорів, а 1988 р. — захисників. Хоч усунення на конкретній підставі дозволяються, вони мають місце лише в J % справ. Див. Buston. Challenging and Discharging Jurors, (1990) Crim. L. Rev. 225.

До останнього часу усунення без вказівки на причину залишалося неврегульованим. Верховний суд обмежив усунення присяжних на підставі расової належності, етнічного походження чи статі. У розділі VIII обговорюються справи у кримінальному суді. Суд вважав, що такі ж обмеження можуть застосовуватися в цивільних судах. Edmondson v. Leesville Concrete Co., 500 U.S. 614 (1991).

96 Розділ III

судового процесу, визначається довільно, і на цей склад адвокати не можуть впливати. Хоч адвокати часто заявляють про свій «добір присяжного», насправді це не що інше, як звільнення присяжного судом від його обов'язків, до того ж у більшості судових справ можна усунути лише певну кількість присяжних.

Рішення про усунення присяжних іноді грунтуються на деяких даних, отриманих під час співбесіди при доборі присяжних, але такі рішення найімовірніше є наслідком припущень стосовно нахилів особи, що випливають з інформації судових записів: ім'я, адреса, вік, освіта, робота тощо. Мета таких заходів — отримати соціально-економічний «портрет» кожного присяжного, що дає змогу адвокатові визначити, чи схильний присяжний стати на бік однієї з процесуальних сторін у дебатах. Важливість зазначених чинників можна проілюструвати тим, що більшість з поставлених запитань при доборі присяжних мають на меті отримання інформації про родичів, друзів і співпрацівників майбутнього присяжного.

Наприклад, адвокат захисту може поцікавитися, чи працює в правоохоронних органах хтось із членів сім'ї або друзів присяжного.

Припущення різних адвокатів, зроблені на підставі отриманої інформації, різні. Взагалі, можна сказати, що позивачі у цивільних справах і обвинувачені в кримінальних справах представляють «антисуспільну» точку зору і спираються на молодших за віком присяжних, а також на присяжних з нижчого класу й різних етнічних груп; а обвинувачені у цивільних справах і позивачі в кримінальних справах представляють «суспільство», тож надають перевагу протилежному типові присяжних .

Докладним аналізом потенційних присяжних займається чимдалі більше професійних консультантів з добору присяжних. Ці фахівці обізнані в психології та інших гуманітарних дисциплінах. Вони за певну винагороду можуть проаналізувати справу адвоката, визначити типи присяжних, яких із них слід залишити чи відхилити, і застосувати цю модель до складу присяжних у справі, що розглядатиметься. Ефективність і доцільність використання консультантів для добору присяжних засвідчує низка недавніх гучних справ, у тому числі й справа 1992 р. Незважаючи на наявність відео-запису жорстокого побиття, присяжні суду штату виправдали полісмена з Лос-Анжелеса, який відлупцював водія Родні Кінга. Інше дослідження свідчить про обмежену ефективність «наукового» підходу до добору присяжних .

Пройшовши добір, присяжні заприсягаються винести рішення у справі неупе-реджено й отримують відповідні інструкції . їх ознайомлюють із структурою суду та іншими обов'язками і, що найважливіше, застерігають від упередженості. Присяжним не дозволяється обговорювати справу із сторонніми особами (навіть між собою), доки не завершиться збір доказів та аргументів, а тоді вже, після останніх напутніх слів, вони залишають залу засідання, щоб порадитись. Взагалі присяжні на цьому етапі не отримують інструкцій стосовно закону, поданого позову чи інкримінованого злочину, за винятком найскладніших справ, бо вважається, що така інформація буде заплутаною або неповною на цей момент і може перешкоджати присяжним сприймати усі факти.

Але цей підхід змінюється. Деякі судді вва-жають, що присяжні, отримавши попередню інструкцію з основного закону, який необхідно застосувати при винесенні рішення у справі, матимуть краще уявлення про те, що саме слід шукати у представлених доказах.

Раса, стать і етнічне походження раніше служили підставою для усунення без вказівки на причину, але Верховний суд нещодавно заборонив їх як неконституційні. Такі усунення можуть заперечуватися або дозволятися лише тоді, коли суддя впевнений, що адвокат має недискримінаційну причину для усунення кандидатури присяжного. Див. розділ VIII.

39 Див. Guinther, at. 55—58 (виноска 12); Kassin & Wrightsman, at. 57—62 (виноска 29).

Типова форма присяги така: «Кожен із вас урочисто присягається (чи стверджує), що у справі, яка зараз розглядатиметься в суді, ви справедливо прийматимете рішення в питаннях, які вам будуть передані, і, якщо вас не звільнить суд від подальшого виконання обов'язків, ви винесете справедливий вердикт і ви винесете ваш вердикт лише на підставі наданих свідчень і відповідно до інструкцій суду; хай допоможе вам Бог.

Змагальна судова система та інститут суду присяжних 97

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 1. Добір присяжних:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -