б. Діяльність великих фірм
Епоха великих фірм. В останні роки стало помітним розростання великих фірм, внаслідок чого традиційне визначення великої фірми, що нараховує понад 50 юристів, є застарілим. Якщо 1949 р.
лише 5 фірм країни мали по 50 фахівців, то 1989 р. таких фірм було вже 287. Із 1977 по 1989 р. кількість фірм чисельністю понад 100 адвокатів зросла вп'ятеро (від 47 до 245 осіб) . Наприкінці 1989 р. у США налічувалося понад 100 фірм чисельністю по 250 і більше юристів. 15 із цих фірм мали по 500 з лишком фахівців і дві — понад тисячу. Найбільша фірма США — Baker & McKenzie, заснована в Чикаго,— має 48 офісів у всьому світі. 1992 р. в них працювали 1664 правники 8. Такі зміни дали підстави визначити нову категорію фірм — «супервеликих», чи «мегафірм» .Кількість адвокатів, зайнятих у фірмах чисельністю понад 50 фахівців, становить лише 14,6 % приватних юристів і 10,5 % усіх правників країни. Однак їхнє фінансове становище незрівнянно краще. До того ж голови мегафірм входять до урядових і політичних кіл, обіймають державні посади, коли їхня політична партія приходить до влади. Вони — основна рушійна сила у сфері правничої діяльності, бо стають членами комісій і комітетів Асоціації адвокатів частіше, ніж самостійні юристи, фахівці дрібних фірм чи юрисконсульти підприємств.
Клієнтура. Найбільші адвокатські фірми представляють інтереси бізнесових корпорацій. Діяльність цих фірм в основному концентрується на економічних обо-рудках і торговельних зв'язках корпорацій. У великих корпоративних фірмах є різноманітні відділи, які спеціалізуються на податковому праві, антитрестівському законодавстві, сукупних правових нормах про нерухомість, банківському праві, праві на інтелектуальну власність, трудовому праві. Серед клієнтів цих фірм — най-багатші й найвідоміші корпорації. У своїй корпоративній практиці адвокати переважно відіграють роль радників, організаторів і посередників у бізнесових оборудках, займаються плануванням, діловою документацією, а в разі необхідності взяти участь у судовому процесі до цього підключається відповідний відділ адво-катської фірми.
Представляють компанію в порушених проти неї адміністративних чи кримінальних справах фахівці фірми, що добре знаються на судочинстві.Структура фірм і заробітна плата. У фірмах, заснованих на товариських засадах, адвокати є або партнерами, або асоційованими членами товариства. А в професійній корпорації вони — акціонери чи асоційовані члени 70. Партнери або акціонери як співвласники фірми отримують частину суми її щорічних прибутків. Асоційовані члени мають лише зарплату. В найбільших фірмах приблизно однакова кількість асоційованих членів і партнерів (акціонерів), хоч у деяких із них чисельно переважають асоційовані члени. Існують різні шляхи перетворення асоційованих членів на партнерів чи акціонерів. Як правило, це питання вирішується між п'ятим і сьомим роками роботи фахівця. Тож і кажуть: «вгору або геть», тобто асоційований член або стає партнером, або йому пропонують піти з фірми.
Великі адвокатські фірми приймають на роботу лише обдарованих випускників найпрестижніших правничих шкіл. Вони принаджують їх грішми. З-поміж усіх випускників найвищу платню отримують ті асоційовані члени фірми, які займають-
67 Див. Stephanie Goldberg. Then and Now: 75 Years of Change, 76 A.B.A. Journal 56 (January 1989).
Ще одна фірма чисельністю понад 1000 адвокатів — це Jones, Day, Reavis & Pogue of Cleveland, Ohio (1183 юристи). Ці та інші статистичні дані про надвеликі фірми наводяться в статті The National Law Journal 250, NAT'L.L.J (September 28, 1992).
65 Дві шойно видані книги наводять цікаві дані про зростання кількості мегафірм. Див. Robert Nelson. Partners with Power (U. of Cal. Press, Berkeley, Cal. 1988) і Marc Galanter & Thomas Palay. Tournament of Lawyers (U. of Chicago Press, Chicago III, 1990).
Про обмежену відповідальність корпорацій мовиться у розділі XV. Юристи-акціонери
професійних корпорацій з обмеженою відповідальністю є особисто відповідальними за вчинені ними
протизаконні дії. ..-,.,
150 Розділ N
ся правом, що регулює сферу ділових відносин.
Ставки фахівців різні, залежно від регіону країни, але можна впевнено сказати, що найвищі вони у тих, хто представляє інтереси бізнесових структур у цьому регіоні. Найбільше платять так звані «уолл-стрітські» фірми в Нью-Йорку.Сфера праці. 1990 р. середньостатистичний юрист-початківець отримував 47 тис. дол. за рік, тоді як асоційований член-початківець у великій нью-йоркській фірмі міг розраховувати на 75 тис. 1993 р. у великих фірмах Нью-Йорка стартова платня такого початківця становила понад 83 тис, в Лос-Анжелесі, Чикаго й Вашингтоні — 70 тис, а в Міннеаполісі — 58 тис. дол. Партнери в таких фірмах заробляють ще більше, й сума, яку вони отримують, залежить від того, наскільки добре протягом року працювала фірма. Чи не всі партнери одержують понад 100 тис. дол. щорічно, а платня деяких із них у великих фірмах перевищує 500 тис. дол. 71
Звичайно, за такі великі гроші фірми вимагають від асоційованих членів і партнерів наполегливої праці, що становить загалом 60 і більше годин на тиждень, нерідко й у вечірній час, навіть в суботу і неділю. Часто фірми використовують систему, за якою асоційований член повинен відпрацювати встановлену кількість годин на тиждень і близько 2 тис. годин на рік. Оскільки рік, як правило, складається з 50 робочих тижнів, на кожен тиждень в середньому припадає по 40 годин. Це може здатися дрібницею, але юристам упродовж робочого дня доводиться робити чимало такого, за що вони не мають права виставляти рахунок клієнтам. Адвокати-початківці вимушені витрачати 15—20 % свого часу (а інколи й більше) на виконання цих безоплатних додаткових завдань. Хоч і встановлено конкретний обсяг роботи (2 тис. годин на рік), насправді працювати доводиться більше. В багатьох фірмах ці додаткові робочі години є одним з найважливіших чинників перетворення асоційованих членів на партнерів і отримання матеріальної винагороди за партнерство. Тому більшість правників намагаються реалізувати максимальну кількість понаднормових годин .
Платня юристів-початківців у великих фірмах начебто й чимала, але ці фірми, як справжні торгівці, «купують дешево, а продають дорого».
Асоційований член середнього рівня, який заробляє 75 тис. дол. і працює 2 тис. нормованих годин на рік, за годину отримує лише близько 40 дол. плюс різні доплати. Якщо середня ставка адвоката становить 110 дол., то нормовані 2 тис. годин забезпечують фірмі прибуток в 220 тис. дол.Економічні труднощі великих фірм. З 1977 по 1990 р. фірми охоче наймали й підвищували в посадах асоційованих членів, бо саме тоді склалися сприятливі умови для розгортання ділової активності компаній, які потребували юридичних послуг. Це було основною причиною появи й бурхливого зростання кількості великих корпоративних фірм. Прагнучи забезпечити зайнятість своїм асоційованим членам і партнерам, а також якнайширше використати власні можливості й увесь персонал, фірми енергійно займалися пошуком роботи. Але економічний спад у 90—93-х pp. спричинив зміни в діяльності великих корпоративних фірм. Чимало з них скоротили найм корпоративних членів, інші позвільняли асоційованих членів, навіть партнерів та акціонерів, а деякі взагалі збанкрутували. Партнери й акціонери окремих фірм змінили штатний розклад, створивши нові проміжні посади між пар-
71 Статистичні дані про платню юристів тут і далі публікуються за статтею What Lawyers Earn, Nat'l.
L.J. (May 10, 1993).
72 Так було не завжди. У 60—70-х pp. від асоційованих членів вимагали працювати 1600 і від
партнерів 1300 робочих годин. Тож не дивина, шо згідно з дослідженням, яке мало на меті визначити
міру задоволення юристів від своєї роботи, з-поміж усіх правників різних регіонів найменше задоволення
від неї діставали ті, що працювали у великих фірмах Північного Сходу й Заходу США. Задоволених робо
тою там було відповідно 67 % і 63 % адвокатів. Найбільше задоволення від роботи діставали юристи
середніх фірм на Заході й Південному Заході. Nat'l. L.J. S2 (May 28, 1990).
73 1993 p. середня оплата асоційованих членів і партнерів становила: в містах з населенням до 1 млн.
чол. — від 90 до 120 дол. за годину і в містах з населенням понад 1 млн.
чол. — від 120 до 180 дол.Правничий фах 151
тнерами та акціонерами, з одного боку, і асоційованими членами,— з іншого. Ці нові посади, на зразок «головного асоційованого члена» або «партнера-не-учасника», не передбачають отримання процентів від прибутків фірми.
В умовах економічного спаду корпорації-клієнти стали розбірливішими споживачами юридичних послуг. Стурбовані цінами й невисоким рівнем виконаних замовлень, корпорації почали використовувати своїх власних правників, тобто «адвокатів компанії». Як досвідчені «покупці» юридичних послуг, вони торгуються щодо цін і висувають свої умови юридичного співробітництва . Корпоративні адвокатські фірми уже не можуть розраховувати на отримання ексклюзивних прав на забезпечення корпорацій юридичними послугами. Натомість корпорації укладають угоди про виконання певних видів робіт з кількома різними фірмами, а потім, залежно від того, як вони працювали, вирішують, чи звертатися до них. Навіть найнятим корпоративним адвокатським фірмам годі сподіватися на безпроблемну оплату своїх рахунків .
Таким чином, партнери й асоційовані члени цих фірм мусили більше часу витрачати на доведення правомірності рахунків і налагодження добрих стосунків з клієнтами. Крім того, вони повинні винаходити ефективні способи пошуку нових клієнтів. Тепер адвокатові аж ніяк не досить бути сумлінним фахівцем. Однак, попри все це, робота у великій корпоративній фірмі є престижною. Напевно, через те, що зменшилася потреба в нових асоційованих працівниках, зросла конкуренція серед випускників-юристів при влаштуванні на цю роботу.