г. Чинники, що зумовлюють вибір корпоративної формидіяльності
Корпорація — найбільш складна, але і досить важлива форма діяльності в Сполучених Штатах. Для певних сфер бізнесу корпорація є найбільш ефективною формою діяльності. Багато малих підприємств (товариств), власників особистих підприємств, бажаючи розширити свою діяльність, прагнуть набути саме статусу корпорації.
Однак, перш ніж віддавати перевагу корпоративній діяльності, треба розглянути всі переваги та недоліки такого об'єднання.Обмежена відповідальність. Перевагою корпорації насамперед є обмежена відповідальність, яка поширюється на всіх її інвесторів. Останніх називають «акціонерами», бо вони «тримають» акції, випущені відповідно до порядку власності корпорації. Якщо корпорація має 1000 акцій, а акціонери володіють 250 акціями, то це складатиме 25 % всієї власності корпорації. Акціонери можуть втратити не більше суми їх вкладу у корпорацію, незалежно від обсягу боргів корпорації. Така обмежена відповідальність дає змогу корпораціям швидко нарощувати капітал, оскільки покупці акцій при цьому володіють частиною підприємства, але не несуть за нього повної відповідальності. В той час як в товаристві з обмеженою відповідальністю повинен бути хоча б один партнер, який сповна персонально відповідає за зобов'язання товариства.
Однак обмежена відповідальність не завжди спрацьовує на позитивний результат. Для компенсації збитків завжди можна вдатися до позики, яку подають банки або інші кредитори. Але, позичаючи гроші корпораціям, які мають незначний оборотний капітал, вони часто наполягають на персональних гарантіях акціонерів. Як відомо, отримання позик часто є більш ефективним засобом збільшення капіталу, ніж продаж акцій. Залучити інвесторів до обмеженого ринку цінних паперів, особливо малих корпорацій, досить важко.
34 Див. Henn and Alexander, §§ 257—290.
35 Див. Henn and Alexander, §§ 116—133.
36 Закони про корпорації почали діяти в штатах на початку XIX ст.
31*9-340
484 Розділ XV
Безстрокове існування.
Другою причиною, яка зумовлює вибір саме корпоративної форми діяльності, є її безстрокове існування. Товариство може бути ліквідоване на вимогу одного із партнерів. Партнер, який виходить, має право на виплату йому відповідної частки підприємства . В корпорації акціонер не може самостійно ліквідувати підприємство та вивести з неї свою частку капіталу. Економічні зв'язки продовжують існувати.Простота переміщень акцій. Третьою перевагою корпорації є те, що власний капітал, представлений в акціях корпорації, можна легко переміщувати. У разі смерті акціонера, акції, їх майновий еквівалент переходять до спадкоємця. Якщо акціонер продає акції новому інвестору, така операція не впливає на корпорацію. Однак якщо у компаніях відкритого типу має місце вільне переміщення акцій, то закриті підприємства часто обмежують і контролюють цей процес. Вони мають право відкупити акції померлих акціонерів або тих, хто виходить з корпорації.
Централізовані структури. На користь корпорації спрацьовує й те, що вона передбачає більш централізоване управління. її директори, інші службовці наділяються значними управлінськими повноваженнями. Тоді як в товаристві всі партнери з повною відповідальністю беруть участь в управлінні. І лише в договорах про товариство може виписуватись управлінська ієрархія. Централізоване управління корпорацією тягне за собою ускладнення її структури. Виникає багато роботи з паперами, потрібно слідкувати за виконанням формальних вимог: реєструвати річні звіти, проводити збори акціонерів, виконувати безліч інших операцій. Сюди слід додати ще й витрати на адвокатів та повірників. Діловодство товариства цього не передбачає. Виконання різних формальностей, тотальна реєстрація документів робить корпорацію менш привабливою формою діяльності. Тому й не дивно, що корпоративні підприємства на початковій стадії свого існування всіляко прагнуть продовжувати свою діяльність неформально, за канонами товариства або власника особистого підприємства. Однак невиконання значних корпоративних формальностей може призвести до небажаних наслідків: кредитори можуть не вважати таке об'єднання корпорацією, а керівні особи нестимуть персональну відповідальність і акціонери зазнають збитків.
Податковий режим.
Вирішальну роль у виборі корпоративної форми діяльності відіграє податковий режим стосовно прибутків корпорації . Згідно із законодавством корпорації повинні сплачувати федеральні податки з прибутків. Корпоративні доходи підлягають подвійному оподаткуванню: спочатку корпоративному, потім індивідуальному при розподілі прибутків серед акціонерів у вигляді дивідендів.Але подвійне оподаткування не є такою серйозною проблемою, як здається. У більшості випадків закриті корпорації можуть уникати подвійного оподаткування. Якщо вони є незалежними національними корпораціями або корпораціями вітчизняного надбання із складом акціонерів не більше 35 осіб та мають капітал однієї категорії, для них встановлюється окремий податковий режим як для «S-кор-порації» згідно із Кодексом про внутрішні бюджетні надходження (Internal Revenue Code — IRC)39. Зазначені корпорації можуть вдаватися до безпосереднього оподат-кування акціонерів. Така «перехідна» форма оподаткування багато в чому нагадує оподаткування партнерів у товаристві.
По-іншому оподатковуються корпорації з індексом «С», який відповідає підрозділу С згаданого вище закону, де описані загальні форми оподаткування корпорацій . У багатьох відносно малих «С-корпораціях» акціонери є одночасно і працівниками, і кредиторами. Такі корпорації можуть здійснювати «перехідне»
37 Див. UPA§§31(l)(b), 38(1).
Див. Dug/as Kahnn & Jeffrey Lehman. Hornbook on Corporate Income Taxation, 4 th ed. (West, 1994).
39 Див. 26 U.S.C.A.§ 1361.
40 Див. 26 U.S.C.A. § 301. . ,'
Правове врегулювання підприємницької діяльності 485
оподаткування подібно до «S-корпорацій». Вони мають право виплачувати обгрунтовану зарплату акціонерам-працівникам або процент на позику акціонерам-креди-торам. Все це вилучається із загальних прибутків. Якщо «С-корпорація» спромоглася «вивести з нуля» свої прибутки, то діє одноразове їх оподаткування — при отриманні прибутків акціонерами-працівниками та акціонерами-кредиторами — як це відбувається в товаристві або при розподілі доходів, згідно з підрозділом S цього закону .