Д. Апеляційний перегляд справи
Відповідачі, засуджені судом штату, мають право на одну апеляцію до Апеляційного суду штату. Якщо останній підтверджує звинувачення, відповідач має право подати апеляцію до верховного суду штату.
Справа ж федерального рівня може передаватися на перегляд до окружного відділу Апеляційного суду Сполучених Штатів. У разі непідтримання апеляції окружним відділом відповідач має право порушити клопотання про передачу справи на перегляд до вищого суду. У деяких випадках засуджений, скориставшись правом на прямі апеляції, може подати заяву habeas corpus про передачу його справи до вищестоящого суду на остаточний перегляд 29.?. Вирішення кримінальних справ без суду
Один з наслідків змагальної судової системи, яка дає право сторонам контролювати процес,— це можливість розглядати чи не розглядати справу у суді. В карному судочинстві досить часто трапляється так, що сам відповідач не доводить справу до суду, визнаючи себе винним. Визнання себе винним вкрай необхідне для карного процесу. Якби навіть третина відповідачів доводила розгляд порушених карних справ до суду, особливо за участю присяжних, наша судова система цього б не витримала. Приблизно із 46 000 карних справ, які порушувалися федеральними судами протягом 1990 p., 39 000, або 84 %, не розглядалися у суді через визнання відповідачем своєї вини . У судах штатів через визнання відповідачем своєї вини не розглядається 90 — 95 % справ.
Процедура визнання вини. Процес визнання своєї вини передбачає таку процедуру судочинства. Відповідач зі своїм адвокатом стоять на кафедрі перед суддею, який особисто опитує відповідача про його вину. Мета такого опитування двостороння: впевнитися, що відповідач добровільно визнав свою вину і що фактів, які
27 Див. розділ VII.
Див. Model Penal Code § 210.6 про вибір різних процедур апеляції залежно від кількості присяжних та їх ролі в ухваленні рішення.
Види покарань та відповідна статистика наведені у розділі XIV.29 Процедура апеляції детально розглядається у розділі V.
30 Див.: Annual Report of the Director of the Administrative Office of the U.S. Courts 12 (1990).
266 Розділ VIII
підтверджують його вину, достатньо для офіційного рішення. Без з'ясування цих двох складових суд не може прийняти визнання. Лише після такого з'ясування справу можна передати на розгляд.
Заява про відмову оскаржувати звинувачення. Відповідач може також не оскаржувати звинувачення, подавши заяву nolo contendere. Це означає, що відповідач не має наміру оскаржувати висунуті проти нього звинувачення. Така заява має такі ж наслідки, як і визнання відповідачем себе винним: тобто вина визначається у суді. Однак слід зазначити, що відмова оскаржувати звинувачення, на відміну від визнання себе винним, приймається не у будь-якій цивільній справі 31. Для більшості відповідачів така заява не матиме наслідків. Враховуючи матеріальне становище, цивільний суд може й не покарати їх. Водночас у цивільних справах визнання себе винним може мати досить серйозні наслідки. Взяти хоча б правопорушення економічного характеру: ігнорування відповідачем антимонопольного законодавства або скоєну ним дорожню пригоду і наявність у нього страхового полісу або достатніх коштів. Зазначу ще й таке, що відмова оскаржувати звинувачення без дозволу судді та прокурора не приймається.
1. Часткове визнання вини
У разі вчинення дрібного злочину відповідачі досить часто визнають себе винними і без будь-яких наслідків для себе. Для більшості тяжких злочинів характерне часткове визнання вини, яке є результатом угоди між прокурором та відповідачем. За цією угодою, відповідач частково визнає себе винним, сподіваючись отримати зменшення покарання або пом'якшення вироку. Він розраховує на поблажливість з боку судді, якщо слухання не буде. З точки зору прокурора та суду — це економія часу та ресурсів, знову ж таки через відміну судового слухання.
Процедура часткового визнання вини.
Визнання вини відбувається, як правило, до пред'явлення обвинувачення. Для цього прокурор звертається до захисту. Буває й так, що захист пропонує прокуророві часткове визнання вини відповідачем. Угода може включати послаблення звинувачення або міри покарання (іноді це стосується обох пунктів). Наприклад, відповідача звинувачують в озброєному пограбуванні, а він визнає неозброєне, що означає меншу вину. Це трапляється, коли позиція захисту слабка або з інших міркувань. В угоді про послаблення вироку звинувачення залишається незмінним. Відповідач і прокурор погоджуються на менше покарання ніж те, що передбачається у разі визнання себе повністю винним. Для зміцнення своїх позицій при укладанні такої угоди прокурори висувають перед відповідачем цілу низку звинувачень, за які передбачається приблизно однакове покарання. Відповідачі часто збирають інформацію про аналогічні рішення, прийняті раніше судовими органами стосовно інших осіб, і цим самим створюють засади для зменшення вироку.Роль судді в частковому визнанні вини. В таких випадках суддю повідомляють про намір укласти відповідну угоду. Суддя повинен з цим погодитися. Зазвичай суддя не бере участі в обговоренні цієї угоди, він дозволяє прокурору та відповідачеві дійти згоди самостійно . Відповідачі, заявляючи про часткове визнання вини, повинні навести факти, що свідчать про це, або подати додаткові свідчення, пов'язані з обвинуваченням. Інакше суддя відхиляє визнання, і справа направляється на
Наслідки так званої преюдиції, або обставини, встаношіеної по іншій справі докладно, розглядаються у розділі VII.
32 Існують розбіжності щодо участі суду в обговоренні угоди про зменшення покарання. FRCrP, як і правила судів штатів, забороняють суду втручатися у будь-які обговорення цього питання. Див. Richard Е. Gerstein. «Plea Bargaining: An Overview», reprinted in the Association of Trial Lawyers of Amerika Education Fund, Settlement and Plea Bargaining, 282—293 (1981).
Кримінальне судочинство 267
судовий розгляд.
Якщо суддя прийме визнання вини, але вирок не буде встановлений, відповідач має право використати договір, виходячи з основних контрактних принципів .Критика переговорів щодо угоди про визнання вини. Ще зовсім недавно процедура переговорів про укладання угоди про часткове визнання вини піддавалась критиці. Дехто вважає таку процедуру надто поблажливою для злочинців. Інші гадають, що вона може спонукати відповідачів, які невинні або мають вагомі аргументи проти звинувачення, все одно укладати угоди про визнання вини, оскільки є побоювання, що судовий розгляд буде не на їх користь . Однак Верховний суд низкою рішень визначив процедуру укладення угод про визнання вини як конституційну. Він встановив, що переговори про укладення угоди щодо визнання вини є «важливим компонентом здійснення правосуддя» і у разі їх «належного використання вони мають заохочуватися»
2. Заміна кримінальної відповідальності іншими виправними впливами
Існує декілька програм заміни карної відповідальності іншими видами виправного впливу для правопорушників. їх впровадили тому, що ув'язнення неповнолітніх правопорушників або тих, хто вперше порушив закон, скоїв незначні злочини, було надто жорстоким. Програми спрямовані насамперед на реабілітацію правопорушників, а не на їх покарання. Крім того, вони зменшують завантаженість судів та кількість в'язнів у переповнених в'язницях.
Певна програма, що передбачає заміну карної відповідальності іншими видами виправного впливу, може бути альтернативою судовому переслідуванню або ув'язненню. Як альтернатива судовому переслідуванню така програма зазвичай стосується неповнолітніх правопорушників, хто вперше порушив закон або має залежність від алкоголю чи наркотиків. Кожне місто впроваджує свої програми, але скрізь від правопорушників вимагають відвідувати приватних консультантів, психотерапевтів, курси лікування від алкогольної та наркотичної залежності або організовують їм професійне навчання. Лише після цього обвинувачення у правопорушенні може бути скасоване.
Правопорушникам можна заміняти кримінальну відповідальність до судового розгляду, якщо їх характеристики та походження відповідають певним критеріям і за них подав клопотання місцевий прокурор . Подібні програми існують і для правопорушників, яких можна перевиховати за допомогою професійного навчання .Отже, особі, яка вперше порушила закон і обвинувачена у несерйозному злочині, часто надається право вибору: бути ув'язненим або пройти курс психологічного перевиховання чи професійного навчання.
33 Див. Santobelb v. New York, 404 U.S. 257, 260 (1971).
Див. Ct.North Carolina v.Alford, 400 U.S. 425 (1970) (визнання відповідачем вини у вбивстві другого ступеня (щоб уникнути смертного вироку) вважається чинним, коли воно зроблене свідомо, добровільно і підтверджується належними свідченнями, навіть якщо потім він оскаржив це визнання).
35 Див. Santobelb v. New York (виноска 33), а також Brady v. United States, 397 U.S. 742 (1970)
(конституційним визнається ведення переговорів про укладання угоди про визнання вини).
36 Опис однієї з таких програм у Колорадо подається у праці Herbert С. Covey and Scott Menard. Com
munity Corrections Diversion in Colorado, 12 J. Crim. Just. 1 (Winter 1984).
37 У графстві Алегені, штат Колорадо, у 1984 р. Програмою прискореної реабілітації було охоплено
38 % усіх зареєстрованих тут кримінальних злочинців. Вони лікувались від алкогольної та наркотичної
залежн ості, а також відвідували освітні та професійні курси. Коментарі подаються у праці 24 DuquesneL. Rev.,
253 (1985).
268 Розділ VIII