2. Апеляційні суди
Проміжні апеляційні суди та вищі суди. Над судами першої інстанції розміщені, як правило, дві ланки апеляційних судів — проміжний апеляційний суд та Верховний суд. Проміжний апеляційний суд називається «Апеляційний суд», а суд останньої інстанції — «Верховний суд» .
Судді вищих судів називаються «правосудцям» («justices»), а судді проміжних апеляційних судів та судів першої інстанції називаються «суддями» («judges»). Апеляційні суди не мають присяжних або інших неюридичних учасників. У слуханнях та розв'язанні справ у проміжних апеляційних судах беруть участь три судді, тоді як у вищих судах п'ять, сім або й дев'ять суддів.Для більшості справ існує право апеляції після суду першої інстанції до апеляційного суду. Апеляція до Верховного суду подається безпосередньо на розгляд цього суду. Однак деякі категорії справ можуть переглядатися у вищому суді штату. Це стосується справ, де був винесений смертний вирок. Там, де існує два рівні апеляційних судів, завданням проміжного апеляційного суду є виправлення помилок суду першої інстанції. Верховний суд у таких ситуаціях виконує лише наглядову функцію. Він розглядає лише справи, у яких закон потребує роз'яснення, або коли порушене в них питання набуло виняткового громадського значення. Для відбору таких справ існує система доскіпливого перегляду. Щоб справа слухалась у вищому суді системи, по-перше, стороні надається дозвіл на подання апеляції, по-друге, вона повинна отримати повістку «certiorari». Цей порядок встановлено у загальному праві для правильного виконання апеляційної юрисдикції п.У звичайній справі у більшості юрисдикцій позивачі мають право лише на одну апеляцію. Однак суди останньої інстанції штатів, в яких запроваджена дворівнева апеляційна система (наприклад, Нью-Йорк), отримують досить велику кількість справ для обов'язкової апеляційної юрисдикції.
Розв'язання конфліктів у апеляційних судах.
Кожну справу у проміжному апеляційному суді розглядає «блок» з трьох суддів. Тому між різними «блоками» апеляційного суду можуть виникати розбіжності, суперечки. Існує багато механізмів розв'язання таких суперечок. Федеральні апеляційні суди у багатьох штатах, наприклад, скликають усіх суддів цього суду для розширеного слухання конфлікту. Так, апеляційний суд США дев'ятого судового округу, збираючись у розширеному складі, налічує 28 суддів 12. Штати розглядають конфлікти «блоків» по-різному. У деяких судах рішення, прийняте першою ланкою, зберігає свою чинність для всього суду до того часу, поки воно не буде анульоване Верховним судом. В інших випадках рішення першої ланки приймається як обов'язкове, однак дається дозвіл другій ланці розглянути це питання, оскільки це від неї вимагається. У цій ситуації9 Див. The Book of the States 204—207 (Council of State Governments, Lexington, Kentucky 1990—91). У деяких штатах, включаючи Нью-Йорк, суд останньої інстанції називається Апеляційним судом, а у штаті Массачусетс він називається Вищим юридичним судом. У штатах Техас та Оклахома для кримінальних та цивільних апеляцій існують окремі вищі суди.
1' Практика certiorari запроваджена і у Верховному суді Сполучених Штатів. Про це йтиметься нижче.
12 Нещодавно внесена зміна до статуту дозволяє судам з великою кількістю суддів проводити судові засідання у розширенному складі в присутності лише 14 суддів. Див. Ct. App. 9th Cir. Rule 35—3 (1994) (обмежений суд у розширеному складі з 11 осіб). Однак у дев'ятому окрузі новий порядок ще не запроваджено.
Судова система ' 169
проводиться також опитування усіх суддів апеляційних судів щодо скликання спеціального розширеного засідання для розгляду питання. Подальша апеляція до державного вищого суду можлива, якщо судді апеляційного суду не погодяться на скликання спеціального засідання або після того, як спеціальне засідання вирішить питання
У вищих судах не виникає таких конфліктів. Там усі судді беруть участь у розгляді кожної справи, яка слухається, за винятком хвороби або дискваліфікації. Через це Верховний суд, як правило, засідає у розширеному складі