§ 2. Види запобіжних заходів
Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає такі запобіжні заходи:
1) підписка про невиїзд (ст. 151 КПК);
2) особиста порука (ст. 152 КПК);
3) порука громадської організації або трудового колективу (ст.
154 КПК);4) застава (ст. 154і КПК);
5) взяття під варту (ст. 155 КПК);
6) нагляд командування військової частини (ст. 163 КПК);
7) віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи (ст. 436 КПК).
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання підозрюваного11 Затримання — це певною мірою різновид запобіжних заходів, бо його основне призначення — запобігти ухиленню підозрюваного від слідства і суду, припинити його злочинну діяльність, запобігти фальсифікації доказів.
, що застосовується з підстав і в порядку, передбачених статтями 106, 115, 1652 КПК.
Цей перелік є вичерпним. В юридичній літературі обговорюється питання про включення до запобіжних заходів затримання підозрюваного, відсторонення обвинуваченого від посади, застави, віддання під нагляд міліції, домашнього арешту, але ці пропозиції не знайшли свого визначення в законі.
Система різних запобіжних заходів, передбачена КПК, дозволяє органу дізнання, слідчим, прокурору і судді (суду) індивідуалізувати їх застосування з урахуванням тяжкості та характеру інкримінованого злочину, особи обвинуваченого чи підозрюваного. При цьому слід мати на увазі, що до них може бути застосовано тільки один з передбачених законом запобіжних заходів, а не кілька одночасно. На практиці найбільш поширеними запобіжними заходами є підписка про невиїзд і взяття під варту.
Підписка про певиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового перебування без дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого або судді (суду) (ч. 1 ст.
151 КПК).Підписка про невиїзд — найпоширеніший запобіжний захід. її частка в системі запобіжних закладів становить, за даними 3. 3. Зінатулліна, — від 48 до 53 відсотків1. Водночас це досить ефективний захід. Основна перевага цього запобіжного заходу полягає в тому, що з його застосуванням людина не втрачає свободу, не відривається від сім'ї та роботи за фахом. Однак підписка про невиїзд — це захід процесуального примусу, адже особа в при-мусовому порядку втрачає на певний час свободу пересування і через це її законні інте-реси не можна повністю задовольнити (вона не може навідати родичів, що живуть в ін-шому населеному пункті, обрати місце проведення відпустки на свій розсуд, відправитися в ділову поїздку тощо).
Але свобода переміщення в межах даного населеного пункту не обмежується, тому з дозволу посадової особи, що обрала цей запобіжний захід, обвинувачений може поїхати в будь-яке місце, якщо це необхідно в інтересах служби (відрядження) або в інтересах самого обвинуваченого (у випадку тяжкої хвороби або смерті близького родича, стихійного лиха, пожежі тощо).
Ніяких інших обмежень для осіб, що дали підписку про невиїзд, законом не встановлено. Ці особи користуються всім комплексом конституційних і галузевих прав і свобод, зокрема, правом на працю, на відпочинок, політичними правами і свободами тощо1.
При переїзді в межах місця проживання, наприклад, в зв'язку з найманням квартири, підозрюваний чи обвинувачений повинні повідомити про це особу, в провадженні якої перебуває кримінальна справа.
Якщо підозрюваний або обвинувачений порушить дану ним підписку про невиїзд, то її може бути замінено більш суворим запобіжним заходом. Про це їм повинно бути оголошено при відібранні підписки про невиїзд (ч. 2 ст. 151 КПК).