<<
>>

§4. Зв'язок криміналістики з іниіиліи науками та її значення у професійній підготовці кадрів для правоохоронних органів

Криміналістика, використовуючи теоретичні положення І методи природничих і технічних наук, за своєю природою є юридичною наукою, оскільки тісно пов'язана з кримінальним правом, кримінальним процесом і кримінологією, які утворюють блок (цикл) кримінальних наук.

Цей зв'язок значною мірою обумовлений спільним об'єктом вивчення цих наук, який утворюють два взаємопов'язаних види людської діяльності «злочинна діяльність - боротьба зі злочинністю».

Криміналістика і наука кримінального права. Зв'язок криміналістики і кримінального права визначається спільним об'єктом вивчення, яким виступає злочинна діяльність. При цьому пріоритетність належить кримінальному праву, оскільки саме у кримінальному праві формується поняття злочину взагачі і поняття злочинів окремих видів. Принципово важливоми для криміналістики є кримінально-правові категорії «склад злочину», «спосіб злочину», «співучасть у злочині» та інші, які є визначальними для багатьох теоретичних положень криміналістики.

Потрібно зазначити, що основоположник криміналістики - Ганс Гросс - вважав криміналістику допоміжною наукою щодо кримінального права та визначав її як вчення про реалії кримінального права[2]. Особливо наочно проявляєтеся цей зв'язок у такій частині криміналістики, як методики розслідування злочинів окремих видів. їх побудова відповідає структурі Особливої частини кримінального права, наукові положення якої є вихідними у відповідних криміналістичних методиках. Зокрема, кримінально-правова характеристика злочинів окремих видів є базою для формування криміналістичної характеристики відповідних злочинів і розроблення рекомендацій щодо завдань розслідування і засобів їх вирішення.

Криміналістика і наука кримінального процесу. Зв'язок криміналістики і кримінального процесу також визначається тим, ці дві науки мають спільний об'єкт вивчення, яким виступає діяльність з розслідування злочинів (боротьба зі злочинністю).

Як і у випадку з кримінальним правом, криміналістика виконує допоміжну роль - її рекомендації грунтуються на процесуальних положеннях І фактично спрямовані на реалізацію процесуальних приписів. Кримінально-процесуальна наука визначас статус учасників кримінального процесу, порядок проведення слідчих дій і, відповідно, межі застосування тактичних прийомів, науково-технічних засобів, методичних рекомендацій. З іншого боку потрібно зазначити, що неодноразово розроблювані у криміналістиці положення і рекомендації відтворювалися у статтях кримінально- процесуального законодавства, перетворюючись у його приписи. Наприклад, криміналістичні рекомендації щодо використання при розслідуванні злочинів такого методу пізнання, як експеримент сприяли появі в кримінально-процесуальних кодексах такої слідчої дії, як відтворення обстановки і обставин події. Тому для науки кримінального процесу і криміналістики спільними є низка теоретичних положень, наприклад теорія судових доказів, вчення про слідчі дії та деякі інші.

Кримініиістикл і кримінологія. Зв'язок криміналістики і кримінології також Грунтується на спільній частині об'єкта вивчення, якою є злочинна діяльність. Кримінологія вивчає злочинну діяльність з точки зору її детермінації певними факторами (причини і умови, що сприяють злочинності) і має завданням розроблення рекомендацій щодо усунення або нейтралізації цих факторів. Оскільки кримінологічні положення і рекомендації реалізуються в діяльності з розслідування злочинів, предметні сфери кримінології і криміналістики перетинаються. Кримінально- процесуальний закон вимагає від органу дізнання, слідчого, прокурора при провадженні дізнання досудового слідства і судовому розгляді кримінальної справи виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, а встановивши їх, приймати заходи щодо усунення (ст. ст. 23, 23-1 КПК України). Відповідно у криміналістичній методиці розробляються рекомендації щодо реаліза-

ції даного припису (профілактична діяльність слідчого).

При цьому як вихідні використовуються кримінологічні концептуальні положення щодо детермінації злочинів, поняття причин злочинності і окремих злочинів, поняття умов, що сприяли вчиненню злочинів. Тобто криміналістична методика виступає каналом впровадження теоретичних положень кримінології у практичну діяльність органів дізнання і досудового слідства.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Що є предметом вивчення криміналістики?

2. Що являють собою закономірності злочинної діяльності?

3. Що являють собою закономірності діяльності з розслідування злочинів?

4. Яке завдання вирішується криміналістикою?

5. Які методи наукового (теоретичного) пізнання використовуються криміналістикою при вивченні свого предмета?

6. Які криміналістичні методи практичного пізнання використовуються при розслідувашіі злочинів?

7. Назвіть елементи, з яких складається система криміналістики.

8. Учомуполягаезв'язаккримінагпстикизшукоюкримшальногоправа?

9. У чому налягає зв'язок криміналістики і науки кримінального процесу?

10. Визначте зв'язок криміналістики і кримінологи.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §4. Зв'язок криміналістики з іниіиліи науками та її значення у професійній підготовці кадрів для правоохоронних органів:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -