§6. Виявлення, фіксація, вилучення і використання слідів вибухових пристроїв

Виявлення вибухових речовин, пристроїв та їх слідів при огляді місця події вимагає застосування спеціальних знань. Усі методи, що досліджують наявність (тобто виявлення та Ідентифікацію) вибухових речовин і вибухових пристроїв як під час виконання експертних завдань, так і в позалабораторних умовах (оперативне застосування) можна об'єднати в чотири основні групи: 1) фізичні методи; 2) фізико-хімічні методи; 3) хімічні методи;

4) органолептичні методи.

До основних фізичних хіетодів можна віднести такі:

- дрейф-спектрометричний метод - грунтується на спектрометрії рухливості Іонів в електричному полі;

- мас-спектрометричний метод - грунтується на молекулярному рівні, тобто за рахунок великої швидкості молекули групуються залежно від своєї маси;

- метод спектроскопії - грунтується на спектральному аналізі вибухової речовини у фізичному середовищі (розчинники), зокрема ІЧ-спектроскопІя;

- метод інтроскопії - грунтується на взаємодії всієї (або частини) маси вибухових речовин з проникаючим випромінюванням, в якому використовується потік теплових нейтронів або променів певного спектра електромагнітних коливань;

- метод ядерно-магнітного резонансу - грунтується на дистанційному аналізі елементного складу вибухової речовини за рахунок ядерного випромінювання;

- метод нейтронної активації - грунтується на виявленні вибухової речовини як об'єкта з підвищеним вмістом водню.

До основних фізико-хімічних методів відносять:

- газо-хроматографічний метод - грунтується на виявленні часток вибухової речовини за рахунок розподілу її компонентів на межі фаз високочистих газів-носіїв (аргон, азот) та чутливому сорбенті;

- рідинно-хроматографічний метод - Грунтується на виявленні часток вибухової речовини за рахунок його власгивостей розчинятися в рщинах-носіях та утримуватися певний час на сорбенті;

- потенціометричний метод - грунтується на зміні електричного опору речовини (вибухової речовини) під дією електричного струму;

- поляриметричний метод — грунтується на тому, що під дією світового потоку кожна речовина (вибухової речовини) має свій спектр.

Ця група методів використовується дтя виявлення вибухової речовини в прихованих предметах, наприклад, багажу, ручному вантажу, сумках, пакетах тощо.

До хімічних методів належать:

- метод крапельної реакції (крапельні тести) — грунтується на зміні кольору слідів вибухової речовини під дією певного хімічного реагенту;

- тонкошарової хроматографії - грунтується на властивостях вибухової речовини в певних умовах (насичена пароповітряна суміїн розчинників) розкладатися на чисті речовини та ін.

Ця група методів застосовується дтя виявлення часток вибухової речовини, що залишаються на різних предметах, на шкірі, одязі тих осіб, які переносили або мали контакт з вибуховою речовиною, та наявності самої речовини.

До групи органолептичних методів зараховують:

- візуальний метод - Грунтується на вивченні розпізнавальних зовнішніх прикмет вибухових речовин та пристроїв;

- біофізичні методи (біосенсорний, біолюмінесцентний, ферментативний).

Ця група методів застосовується для виявлення слідів таких видів вибухової речовини, що залишаються у прихованих предметах, на шкірі, одязі тих осіб, які переносили або мали контакт з вибуховою речовиною.

Технічна реалізація методів виявлення вибухових речовин забезпечується спеціальними приладами, засобами, комплексами, за допомогою яких виявляють наявність вибухової речовини (вибухового пристрою) або їх залишків за певними ознаками. Кожен з них застосовується залежно від ситуації', способу (наявності вибухової речовини чи можливого її знаходження), обставин, суб'єкта (працівник органу дізнання, оперативний працівник тощо), спеціаліста (криміналіста, експерта) та труднощів дослідження вибухової речовини.

Засоби фіксації місця вибуху. Місце події, його ділянки й деталі, а також розташування речових доказів перед вилученням, їх зовнішній вигляд фіксують за допомогою засобів фото- та вщеозйомки, складають масштабні плани і схеми із застосуванням найпростіших вимірювальних інструментів (рулеток, лінійок, візирних планок, в окремих випадках - теодолітів тощо), а у випадку вибуху, що має значні масштаби, — використовують методи аерофотозйомки. На місці події спеціатісги-вибухотехніки виконують наступні дії':

- вивчають обстановку району та місця вибуху для якісного здійснення фото- та відеофіксації;

- готують для роботи необхідне обладнання;

- здійснюють фото- та відеозйомку всього району вибуху та осіб, що знаходяться в районі місця вибуху;

- здійснюють відеозйомку роботи складу СОГ та спеціалістів з пошуку вторинних вибухових пристроїв і ВНК;

- проводять фото- та відеозйомку дій спеціалістів з виявлення слідів вибуху;

- виконують фото- та відеозйомку місця вибуху, центру (епіцентру) вибуху, наявних руйнувань навколишньої обстановки;

- здійснюють відеозйомку слідів, виявлених спеціалістами на місці події та в районі вибуху;

- складають схему місця події з прив'язкою до центру (епіцентру) вибуху та виявлених слідів вибуху;

- здійснюють відеозйомку за вказівкою старшого СОГ додаткових об'єктів, підозрілих осіб, свідків та понятих;

- надають допомогу слідчому в реєстрації виявлених слідів у протоколі, їх вилученні та пакуванні.

Вилучення слідів вибуху. Правила і прийоми вилучення часток вибухової речовини з місця вибуху аналогічні вилученню інших мікрооб'єктів. Відмінність полягає у дотриманні техніки безпеки при роботі з вибухонебезпечними об'єктами, деякі з яких здатні до швидкої хімічної реакції при нагріві, ударі, терті.

Незалежно від результатів візуального виявлення часток вибухової речовини слщи вилучаються за допомогою змивів ватними або марлевими тампонами, змоченими в ацетоні, та іншими тампонами, змоченими дистильованою водою. Тампонами обробляються поверхні конструкцій та об'єктів, які були розташовані поблизу від центру вибуху і які надати на експертизу як речовий доказ неможливо. За умови наявності великої кількості об'єктів, що потрапили під дію вибуху, доцільно, крім змивів, відбирати і сухі зіскоби з етеменгів речової обстановки, що оглядаються на місці події.

Вилучення слідів вибухової речовини з поверхонь деяких пористих матеріалів (цегли, бетону тощо), що володіють здатністю поглинання розчинників (ацетону, води), доцільно робити за допомогою зіскобів.

Важливо відзначити, що об'єкти навколишнього оточення, залишки вибухового пристрою є можливими об'єктами-носіями слідів вибухової речовини, які можуть залучатися до кримінальної справи як речові докази. їх не бажано піддавати обробці ватними тампонами на місці події, оскільки більш ефективно це зробити в лабораторних умовах під час проведення експертних досліджень. Вищезазначене повною мірою стосується грунту з вирви на відкритій місцевості, що вилучається з місця вибуху в кількості не менше 1 кг. Вилучення ґрунту здійснюється в такій же кількості на певній відстані (кілька метрів) від вирви, як контрольний зразок, який не містить залишків вибухової речовини.

Питання і завдання для самоперевірки та контролюзасвоєння знань

1. Що являє собою судова балістика як розділ криміналістичної техніки?

2. Дайте визначення поняття вогнепальної зброї.

3. Яке криміналістичне значення має класифікація ручної вогнепальної зброї?

4. Які сліди залишаються при застосуванні вогнепальної зброї при вчиненні злочинів? їх класифікація,

5. Назвіть сліди, що виникають на кулі при пострілі, та можливості їх використання.

6. Які сліди виникають на гільзі при пострілі? Можливості їх використання.

7. Які існують види вогнепальних пошкоджень (пробоїн)? Можливості їх використання.

8. Як встановлюється відстань, напрямок і місце пострілу при огляді місця події?

9. Що являють собою вибухові пристрої і вибухові речовини?

10. Яке криміналістичне значення має класифікація вибухових пристроїв?

11. Які сліди залишаються при застосуванні вибухових пристроїв при вчиненні злочинів?

12. Які завдання можуть бути вирішені за слідами застосування вибухових пристроїв?

13. Що являє собою холодна зброя? Гі класифікація.

У чому полягає криміналістичне дослідження холодної зброї?