§3. Методи фіксації зовнішності людини

Збирання інформації про зовнішність людини супроводжується її фіксацією, яка проводиться різними методами: за допомогою опису, кіно-, фото-, відеозйомки; запису зображення на магнітні чи оптичні носії; виготовлення знімків, масок, пластичних реконструкцій чи суб'єктивних портретів.

Об’єктивні відображення зовнішності людини можуть бути отримані, коли слід-відображешгя утворюється тільки внаслідок дії природно-фізичних законів (законів фізичної оптики, електричних і хімічних процесів і т.д, або внаслідок безпосереднього контакту тіла людини зі слідосприймальною поверхнею). До об'єктивних відображень зовнішності належать наступні.

Впізнавальна (сигнплеттш) фотозйомка застосовується при фіксації прикмет зовнішності осіб, які належать до реєстрації, взяття на облік, пред'явлення для впізнання і т.д. Правила сипта- летичної зйомки:

- положення голови фотографованого повинно бути суворо визначеним;

- мінімальний комплект фотознимків при сипіалетичній зйомці живих осіб обов'язково передбачає фотографування людини у двох позиціях: анфас і правий профіль (до грудей), повний комплект передбачає додаткове фотографування людини у З/4 оберта голови та у її повний зріст (рис.34);

Рис. 34. Повний комплект сигналетичних фотозмшків особи

- при зйомці трупа обов'язково вимагається фіксація лівого і правого профілей обличчя. Крім того, необхідно провести дві зйомки у 3/4 оберта голови трупа зліва і справа (рис. 35);

Рис. 35. Повний комшект епентетичних фотознимків трупа

- усі знімки повинні бути виконані в одному масштабі і в 1/7 натуральної величини;

- при сигналетичній зйомці не повинно бути перекручення прикмет зовнішності, тому використовується два джерела стан- дартного освітлення: основний І додатковий - для підсвічування;

- основна вимога до обробки негатива і позитива: найбільш чітке і контрастне відображення усіх елементів зовнішності, тушування при цьому неприпустиме.

Вйеозіїомка (відеозапис) - засіб фіксації доказової інформації у кримінальному судочинстві, яка здійснюється за допомогою зйомки на аналогову чи цифрову видеокамеру, що отримав своє нормативне закріплення у ст. 85-2 КПК України.

Рентгенографія також може використовуватись як метод матеріальної фіксації прикмет зовнішності. Рентгенографічні знімки (переважно за все голови) відображають силуетні зображення елементів обличчя. Іноді на знімках можна виявити дефекти кісток, тісно взаємопов'язані із зовнішнім виглядом відповідних елементів тіла (наприклад, викривлення кісток кисті руки і т.д.).

Посмертні маски голови або зліпки частин тіла, що являють собою спосіб фіксації невідомих померлих, загиблих, вбитих. Бони істотно поширюють ідентифікаційну Інформацію про невідоме, фіксовану в описах і на фотознімках.

Суб'єктивні відображення зовнішності людини є результатом матеріалізації слідів-пам'яті, що знаходяться у свідомості очевидців злочину. У ході бесіди або при допиті, згадуючи ознаки зовнішності злочинця, свідок або потерпілий допомагає фахівцеві створити словесний опис або виготовити портрет злочинця. Однак варто зазначити, що відображення зовнішності у такий спосіб істотно залежать від особи спостерігача, тобто важливу роль при їхньому виготовленні відіграє фактор суб'єктивізму.

Словесний портрет - це криміналістичний метод фіксації прикмет зовнішності людини з використанням спеціальної термінології, здійснюваний за спеціальною методикою і в установленій послідовності.

При застосуванні словесного портрета необхідно прагнути виконати наступні правіша (вимоги).

1. Повнота опису. Виконання цієї вимоги досягається за рахунок всебічного дослідження всіх частин тіла та елементів зовнішності людини. Опис здійснюється з усіх позицій, описуються: форма, розмір, контур, колір; вказується вага та інші особливості .людини. Опис необхідно здійснювати в анфас і в профіль (спереду, ззаду та збоку), тому що частину елементів можна спостерігати тільки спереду, а частину - тільки збоку.

2. Системність (послідовність) опису. Для виконання цієї вимоги необхідно дотримуватись принципу опису «від загального до окремого» та «зверху внизу». Це дозволяє зробити опис таким, що легко запам'ятовується і містить необхідну сукупність ознак зовнішності. При цьому спочатку фіксують взагалі статуру, голову, обличчя, потім вже описуються окремі елементи обличчя, далі йде опис тулуба, ніг тощо і тільки потім функціональних та супутніх ознак (одяг, речі та ін.) (рис. 36). Кожний з анатомічних елементів характеризується за формою, розміром і знаходженням, а деякі - за кольором. При описі форми використовують найменування геометричних фігур (круглий, овальний, трикутний і т.д.) або геометричних ліній (пряма, опукла, хвиляста та ін.)

Рис. 36. Рисунок зовнішнього вигляду злочинця, до якого додається словесний оте (Київський РВВС м. Харкова):

Чоловік 25-30 років, середньої статури, сутулий, зріст до 170 см. Обличчя овальне смагляве, волосся свіпыо-русяве, злегка кучеряве, стрижка подовжена, скроні подовжені. Чало високе, пряме. Брови широкі світлі. Очі світлі. Ніс прямій, великий, зсунутий вправо. Губи товсті з піднятими кутками. Підборіддя широке, виступаюче, з ямкою. Вуха прямокутні прилягаючі. Із правого боку носа е родимка - Злім. При ходьбі накульгує на ліву ногу. У розмові злегка заїкається. Одягнений: плащ синій з урізними кишенями без пояса. Костюм сірий, сорочка світла, краватка темно-синя у дрібну шумку. Взуття - туфлі темного кольору із бляшками.

3. Опис розмірів елементів дається не в абсолютних величинах, а відносно інших елементів зовнішності (малий, середній, великий). При цьому характеризують довжину елемента, ширину, висоту, кількість і т.д. Положення елемента визначається відносно вертикальных і горизонтальних площин тіла (горизонтальне, похиле, скошене усередину й т.п.), а також за взаєморозта- шуванням (злите, роздільне).

4. Використання під час опису спеціальної термінології та єдиних понять. Дотримання цієї вимоги дозволяє досягти застосування єдиної термінології опису зовнішності та усунути їх різночитання. Наприклад, при описі зовнішності людини різними суб'єктами - слідчим, оперуповноваженим, дільничним інспектором міліції, експертом, доцільно використовувати загальноприйняті довідкові посібники.

За своїм змістом словесний портрет людини с його словесною моделлю, виконаною у спеціальних термінах.

Словесішй портрет використовується для: розшуку невідомих злочинців за ознаками їх зовнішності; розшуку безвісти зниклих осіб; встановлення загиблих осіб за неупізнаними трупами; перевірки затриманих осіб; проведення впізнання; проведення огляду; проведення портретної експертизи; перевірки документів, що посвідчують особу; проведення оперативно-розшукових заходів.

Щоб забезпечити виконання необхідних вимог повноти й послідовності опису, а також для точного дотримання єдиної термінології' при складанні словесного портрета на практиці зазвичай застосовують готові бланки для опису прикмет (рис. 37), в яких у потрібній послідовності перелічені елементи і ознаки, що їх характеризують. Кожному елементу і прикметі зовнішності відповідає буквено-цифровий код для вводу прикмет словесного портрета до інтегрованої бази даних (ІБД).

Рис. 37. Бланк для опису прикмет

Суб'єктивний портрет — це зображення людини, отримане через призму людської свідомості, яка вносить елемент суб'єктивності при спостереженні, запам'ятовуванні й відтворенні інформації. Суб'єктивний портрет може бути виготовлений художником по пам'яті або зі слів очевидців, а також самим очевидцем, яким фахівець допоміг скласти композиційний портрет. Існують кілька видів суб'єктивних портретів.

Мальований портрет виготовляється фахівцем-художником під час допиту свідка-очевидця (ст.

Композиційний портрет виготовляється з використанням набору готових елементів зовнішності. Портрет компонується з набору готових елементів зовнішності шляхом почергового пред'явлення їх очевидцеві. Залежно від виду відображення цих елементів розрізняють: а) фолок омпозиційний портрет (використовується колекція сишалетичних чи звичайних знімків різних типів облич, з яких очевидець вибирає знімки з елементами, найбільш подібними до елементів зовнішності образу);

б) графічний композиційний портрет (використовуються мальовані елементи зовнішності людей). У сучасних умовах композиційні портрети розшукуваних осіб виготовляються за допомогою комп'ютерної програми «Фоторобот» (рис. 38).