4.Порушення особистісного компоненту мислення.
Мислення є складною саморегулюючою формою діяльності, яка визначається метою і завданням. Істотним етапом мислительної діяльності є звірка результатів з умовами завдання і висновки.
Втрата цілеспрямованості мислення призводить не лише до поверхневості і незавершеності понять, але і до того, що мислення перестає бути регулятором дій людини.Джерело людських дій - усвідомлення потреби. Така потреба для людини виступає у вигляді конкретних життєвих завдань і мети. Реальна діяльність людини, що направлена на досягнення мети і завдань, корегується мисленням. Думка, викликана потребою стає регулятором до дії. Для того, щоб мислення могло регулюваати поведінку, воно повинно бути цілеспрямованим, критичним і особистісно-мотивованим.
порушення особистісного компоненту мислення:
а) Різноплановість мислення - протікання суджень в різних руслах. Класифікація, виконана хворим, що страждає на різноплановість суджень, не має єдиного характеру. Весь час, протягом якого виконуються завдання хворі поєднують карточки на основі то властивостей самих зображених предметів, то особистих смаків і установок. Процес класифікації протікає в різних руслах. Наприклад, хворий поєднує в групу карточки з наступними зображеннями: лопата, ліжко, ложка, автомобіль, літак, корабель. І пояснює “Залізні. Предмети, що свідчать про силу розуму людського”. Хворі часто підмінюють виконання завдання виявленням суб’єктивного до нього ставлення. Наприклад, той же хворий поєднує шафу, стіл, етажерку, прибиральницю і лопату в одну групу. Пояснює це так:”Меблі. Це група - яка вимітає погане з життя. Лопата - емблема праці, а праця несумісна з лінощами”.
Парадоксальність установок, смислове зміщення призводить до глибокої зміни структури будь-якої діяльності. В якості істотного виступає те, що відповідає зміненим парадоксальним установкам хворих.
Б)Резонерство - це “неплідне мудрствування”, непродуктивне багатослівне розмірковування.
Резонерстське розмірковування хворого визначається не стільки порушенням інтелектуальних операцій, скільки підвищеною аффективністю, неадекватним ставленням, намаганням підвести будь-яке незначне явище під “концепцію”.Резонерство виражається в претензіозно-оцінковій позиції хворого, схильності до великого узагальнення по відношенню до маленьких предметів і суджень. Аффективність виявляється в самій формі висловлювання: багатозначній з пафосом. Граматична будова мови відображає емоційні особливості резонерства - своєрідний синтаксис, лексика резонертських висловлювань, використовуються інферсії і ввідні слова. Різноплановість і резонерство знаходять своє відображення в мові, яка має характер “розірваності”. Розірвана мова - не має основних, характерних для людської мови ознак.
в) зниження критичності мислення-Порушення мислення може виникати в тих випадках, коли випадає постійний контроль за діями і корекція допущених помилок. Градація ставлення хворого до помилок служить показником критичності мислительної діяльності.
Хворі на шизофренію , в основному, байдуже ставляться до своїх помилок.;
г) зниження саморегуляції
Варіант 25.
1. Поняття патопсихологічних синдромів. Основна характеристика.
2. Прогресуюча амнезія – патопсихологічне порушення пам’яті.
3. Психологічні особливості та внутрішньо-особистісний конфлікт при неврозах.
4. Кількісні розлади відчуття. Коротка характеристика.