3.Організація патопсихологічного дослідження
Питання про направлення хворого до патопсихолога вирішується лікуючим лікарем, що керується при цьому практичними даними про користь, яку може принести дослідження в кожному конкретному випадку.
Лікар оформляє заявку , в якій вказує прізвище, ім’я, по-батькові хворого, рік народження, відділення, в якому лікується дана людина, номер історії хвороби. В заявці лікареві необхідно чітко сформулювати мету, заради якої проводиться обстеження, вказати попередній діагноз чи коло диференційної діагностики.
Заявка реєструється лаборантом в спеціальному журналі, де окрім раніше перечислених даних доцільно також вказати: дату закінчення обстеження і причину, за якої воно не відбулося.
До зустрічі з хворим патопсихолог вивчає історію хвороби, знайомиться з анамнестичними даними, з особливостями виникнення і протікання захворювання, результатами інших лабораторних досліджень, психічним статусом хворого.
Вивчаючи історію хвороби психолог проводить психобіографічний аналіз, що дозволяє уточнити поставлене завдання і намітити попередній план обстеження.
Для проведення обстеження вибираються такі методи, що відповідають меті, з якою проводиться обстеження і підходять до досліджуваного.
В проведенні дослідження важливу роль відіграє стан хворого. Перед початком експерименту необхідно вияснити, які психотропні препарати приймає хворий, впевнитися у відсутності соматичних захворювань, астенізації, що викликана безсонням, голодом, фізичною перевтомою, іншими послаблюючими факторами.
Дослідженню за допомогою методик передує бесіда з хворим, в ході якої складається перше враження про психічний стан, відсутність чи наявність усвідомлення хвороби, ставлення до стаціонарного і патопсихологічного обстеження.
Серед всіх відомих методик патопсихолог вибирає 8-10 ( чи більшу кількість, коли потрібно за обставинами), які можуть найбільш повно розкрити мету обстеження і відповісти на поставлені запитання.
Під час вибору методик необхідно враховувати вік хворого, освіту, його культурний рівень, ерудицію, потреби і життєвій досвід.Виконанню завдань кожної методики передує інструкція. Від інструкції залежить чи правильно зрозуміє хворий завдання і виконає його.
Детальне протоколювання обстеження - невід’ємна умова проведення експерименту. Протокол починається з заповнення титульного листка. Титульний листок включає в себе паспортні дані, сімейний стан хворого, дату і мету обстеження, попередній діагноз, скарги, найбільш значні відомості з історії хвороби.
Під час роботи з хворим психолог повинен дотримуватися правил деонтології. Деонтологія ( від грецького deon - належне і logos - вчення) - вчення про належну поведінку лікаря в процесі виконання ним професійних обов’язків.
Основним деонтологічним принципом є принцип гуманного ставлення до хворої людини, яке виключає будь-які дії і слова, що травмують хворого, завдають шкоди його стану здоров’я і самопочуттю.
Кінцевим результатом патопсихологічного обстеження є заключення. Як не може бути стандартного набору методик, так не може бути стандартного заключення . Кожне заключення пишеться з врахуванням завдань, що поставлені перед психологом і не може розглядатися окремо і без заявки лікаря.
На початку заключення відмічаються скарги хворого на стан пам’яті, уваги, послаблення розумової працездатності.
Далі йде опис того, як працював хворий в ситуації психологічного дослідження: чи розумів його смисл, старанно чи ні виконував завдання, виявляв чи ні цікавість до успіху своєї праці, чи міг критично оцінити якість власних досягнень.
Наступна частина заключення повинна містити відомості про характер пізнавальної діяльності хворого. Бажано при цьому починати детальну характеристику з опису основного порушення, яке виявлене у хворого в ході дослідження. Необхідно відмітити. В комплексі яких порушень виступає дане порушення, тобто описати психологічний синдром порушення психічної діяльності. В цій же частині відображаються збережені сторони психічної діяльності хворого. Останнє необхідно для організації психокорекційної роботи, вирішення питань працевлаштування хворого, рекомендацій родичам у ставленні до хворого.
В кінці заключення дається резюме, що відображає найбільш важливі дані, отримані при дослідженні ці дані повинні виражати структуру основного психологічного синдрому, який виявлений при дослідженні.