3.Імбецильність – середня ступінь недорозвитку психіки при олігофренії.

Імбецильність - середня ступінь недорозвитку психіки. Мова і психічні функції розвинуті більше, але такі особи не здатні до навчання, непрацездатні, їм доступні лише елементарні акти самообслуговування (IQ = 5-49).

Імбіцили мають досить добре диференційованфі різноманітні реакції на навколишнє. Їхня мова аграматична і косноязична. Вони можуть говорити неескладними фразами, словниковий запас досягає іноді 200-300 слів. Хоча розвиток статичних і локомоторних функцій проходить з великою затримкою, хворі засвоюють навички охайності, самостійно їдять, здатні себе обслуговувати. Таким хворим доступні нескладні узагальнення, вони мають деякий запас відомостей, непогано орієнтуються в звичайних життєвих обставинах.. в зв’язку з відносно доброю механічною пам’яттю і пасивною увагою, вони можуть засвоїти елементарні знання, якими користуються, як штампами. Деякі особи володіють порядковим рахунком, знають окремі букви, але засвоюють тільки прості трудові навики (прибирання, прання, миття посуду, окремі елементарні виробничі функції). Помітна крайня несамостійність, погане переключення. Емоції бідні, одноманітні, психічні процеси малорухомі і інертні. На переміну обстановки хворі дають специфічну негативну реакцію. В той же час. Особистість їх більше розвинута, ніж при ідіотії, вони образливі, встидаються своїх недоліків, адекватно реагують на сварку чи похвалу. Не мають ініціативи і самостійності, легко губляться в незвичних обставинах і потребують постійного нагляду і опіки. Хворі мають також підвищену навіюваність і схильність до сліпого наслідування.

Виділяються такі ступені імбецильності:

Глибока імбецильність - наближається до ідіотії (IQ = 5-19), але цим хворим доступне формування навичок охайності. Вони впізнають близьких, реагують на їх звичні прохання, використовують окремі слова з метою спілкування. Фразове мовлення відсутнє.

Чітко виражена імбецильність (IQ = 20-30). - діти здатні до засвоєння навичок не тільки охайності, а й елементарного самообслуговування. Мова бідна, проте складається з 2-3 слівних фраз, які використовуються у зв’язку з реальними повсякденними ситуаціями.

Помірна імбецильність (IQ = 35-49). - хворі володіють фразовим мовленням, впізнають та відтворюють літери, склади, прості слова. Можливе засвоєння простих трудовизх навичок.

Визначається імбецильність у віці 1-3 років. У дітей різко запізнюється формування моторних навичок: вони пізніше за своїх ровесників навчаються тримати голівку, сидіти, ходити. Довго відсутні точні рухи рук: дитина не хапає і не утримує іграшок, ложку. Відсутній інтерес до іграшок. Пізно формується фіксація погляду на предметах. У дітей 3-4 років утруднене розуміння зверненої до них мови, власна мова відсу4тня. В подальшому звертають на себе увагу бідність гри (яка обмежується маніпуляціями з предметами), несформованість навичок охайності і самообслуговування. При помірній імбецильності в молодшому шкільному віці спостерігається неспроможність правильно називати кольори, геометричні форми. Не вдається навчити поняття числу, часу. Виявляється недорозвиток упізнавання предметів за їхніми зображеннями. Недоступне встановлення зв’язку та послідовності подій у серіях з 2-3 складекних малюнків.