2.Порушення мотиваційного компоненту сприйняття.
Процес сприйнятитя залежить від того, які мотиви побуджують і направляють діяльність досліджуваних. Одночасно виявляється різниця у перцептивній діяльності здорових та хворих людей.
Про значення особистісного фактору в перцептивній діяльності говорять дані, отримані при дослідженні хворих з лобним синдромом. В таких хворих порушення підконтрольності, мимовільності, поведінка відрізняється аспонтанністю. Особи важко розпізнають предмети, силуетні, намальовані пунктиром чи затушовані малюнки. Вони не можуть передати зміст картин, що зображають послідовні події.Пацієнти з хворобою Піка (при атрофічному пораженні мозку) не можуть поєднати предмети, що їм пропонуються в одне ціле. Аналогічні порушення спостерігаються у хворих з прогресивним паралічем (при пораженні лобних долей). Такі хворі не можуть вірно розподіляти серію сюжетних картинок і обмежуються лише описанням окремих фрагментів. Приведені приклади показують, що істотну роль у порушеннях у цих осіб відіграють порушення підконтрольності, неможливість порівняння своїх дій і отриманого результату.
Діяльність сприйняття включає основну характеристику людської психіки - пристрасність. Із цього випливає, що процес сприйняття будується по-різному в залежності від того, які мотиви будуть направляти діяльність хворого. Можна очікувати, що перцептивна діяльність у хворих і здорових людей має різну структуру.
Патопсихологічні дослідження показують, що діяльність досліджуваних може визначатися впливом двох мотивів - мотивом експертизи і власним мотивом сприйняття. Власний мотив сприйняття відіграє роль додаткового стимулу дія обох мотивів може забезпечити змістовну інтерпретацію картинок.
Дослідження Е.Т. Соколової показують, що сприйняття істотно залежить від структури діяльності, що реалізується. Особлива роль відводиться мотиваційному компоненту, що визначає напрям, зміст і смисл перцептивного процесу. В випадку нормального розвитку психіки зміна мотивації призводить до переструктурування діяльності людини, а характер сприйняття зумовлюється ведучим мотивом.
При патологічному процесі виникає ряд змін смислоутворення. Так, у шизофреніків смислоутворення затруднене настільки, що експеримент не дозволяє сформувати їхню діяльність. Хворі на епілепсію, навпаки, демонструють легкість, з якою експериментально створений мотив стає смислоутворюючим.
Зміна мотиваційного компоненту змінює структуру сприйняття.