2.Дитячі поведінкові реакції в підлітковому віці.
До дитячих поведінкових реакцій відносяться:
Реакція відмови від контактів, ігор, від їжі - виникає у дітей, раптово відірваних від матері, сім’ї, звичного місця в житті (поступлення в дитячий садочок, переїзд на нове місце проживання).
Ця реакція спостерігалася навіть у інфантильних підлітків, яких насильно відривали від дому, від звичного життя і ровесників.Реакція опозиції - пов’язана з надмірними претензіями до дитини, непосильним для неї навантаженням - вимогою відмінно вчитися, виявляти успіхи в заняттях (музика). Але найчастіше ця реакція - наслідок втрати чи зменшення уваги зі сторони матері і близьких. В дитинстві це трапляється з появою вітчима чи мачухи. Дитина намагається різними способами повернути собі попередню увагу (наприклад, імітує хворобу), чи досаждає супернику, щоб позбутися його і повернути увагу. Реакція опозиції може адресуватися не лише рідним в сім’ї, але й вихователям чи педагогам.
Прояви реакції опозиції різноманітні - прогули, втечі з дому, кражі, спроби самогубства - несерйозні і демонстративні. Прогули і втечі мають на меті позбавитись від труднощів чи привернути увагу. Втікнувши з дому, підлітки тримаються недалеко від дому, намагаються попасти на очі знайомим чи міліції, чи направляються туди, де сподіваються, що їх будуть шукати. З цією ж метою - повернути втрачену увагу підлітки використовують алкоголізацію, «визиваючу» поведінку в суспільних місцях. Всі ці демонстрації говорять: «Зверніть на мене увагу! Позбавте мене від труднощів - ато я пропаду!».
Реакція імітації - виявляється в намаганні наслідувати у всьому якусь особу чи образ. В дитинстві предметом для наслідування є рідні чи старші, з найближчого оточення, пізніше - герої книг і кіно.
У підлітків моделлю для імітації стають яскраві товариші чи кумири модоліжної моди. Приклад для наслідування підліток підбирає не сам, йому він диктується тою групою ровесників, до якої він належить.
Дорослий може стати об’єктом для індивідуальної імітації, коли він є для підлітка взірцем успіху в тій галузі, де сам підліток прагне чогось досягти. В силу цього в одежі, манері поводити себе, підліток, захоплений, наприклад, якимось видом спорту, починає наслідувати спортивного тренера, а підліток, що мріє про кар’єру артиста - відомого актора кіно чи естради.Причиною порушень поведінки реакція наслідування може стати, коли для наслідування служить антисоціальний герой. Не випадково культ насильства, вбивств, грабежів, наслідування «злочинця-супермена» в американському кіно, сприяло росту злочинності в США.
Негативна імітація - зустрічається у підлітків досить рідко. Мова йде не про наслідування негативних моделей поведінки, а про те, що весь модус поведінки будується за принципом протилежного від взірця. Прикладом служить підліток, який підкреслено відмовляється від матеріальних благ у сім’ї, від можливості поступити в вищий навчальний заклад, віддає перевагу поношеній одежі і фізичну працю, яка скромно оплачується, і компанію «невдачливих» друзів. Його поведінка - негатив з моделі, якою був батько - стягувач грошей. У іншого підлітка викручені моральні вимоги до себе пов’язані з тим, що зразком для негативного наслідування була мати - одинока жінка, яка вела розпутне життя.
Реакція негативного наслідування може розглядатися як форма протесту, але відрізняється від реакції опозиції - немає прагнення привернути до себе увагу, чи вимоги позбавлення від труднощів. Ця реакція ближче до боротьби за самостійність, пов’язана з реакцією емансипації.
Реакція компенсації - бажання свою слабість і невдачу в одній галузі заповнити успіхами в іншій - властива як дітям, так і підліткам (в неменшій ступені). Хворобливий, фізично слабкий хлопчик, що нездатний постояти за себе в бійці, показати себе в рухливих іграх, предмет насмішок на уроках фізкультури, компенсує себе відмінними успіхами в навчанні, які вражають енциклопедичними знаннями в галузях, що цікавлять товаришів, які вимушені звертатися до нього за справками і визнавати його певний авторитет. І навпаки, труднощі в навчанні компенсуються «сміливою» поведінкою, керівництвом шайкою шибеників .
Реакція гіперкомпенсації - у підлітків зустрічається частіше, ніж в дитинстві. Тут наполегливо добиваються результатів в тій галузі, де почувають себе слабо. Наприклад, дитина, що перенесла поліомієліт, посилено займається акробатикою і досягає помітних успіхів, чи підліток, що заїкається, займається художнім читанням і виступає на любительських концертах. Полохливість в силу реакції гіперкомпенсації може штовхнути на сміливі дії, які здаються банальними порушеннями поведінки. Власне, в силу гіперкомпенсації полохливі і спокійні діти вибирають види спорту, які вимагають грубої сили - бокс, самбо, карате.