1.Патопсихологічна оцінка порушень сприйняття
Порушення сприйняття в меншій мірі, ніж розлади інших сфер психічної діяльності можна патопсихологічно верифікувати. Це пов’язано з суб’єктивним характером переживань відхилень сприйняття.
В результаті того, патопсихологічне дослідження даної психічної сфери направлене, в першу чергу, на виявлення скритих розладів, перевід їх у явні, такі, які можна зареєструвати іншими способами. В якості таких методів запропоновані проби Ашафенбурга, Рейхардта, Ліпмана.При пробі Ашафенбурга досліджуваному пропонується розмовляти по телефону, який попередньо відключений від сітки. При пробі Рейхардта досліджуваному пропонується чистий листок паперу і запропоновано розглянути те, що на ньому намальовано. При пробі Ліпмана після натискування на повіки досліджуваного пропонується сказати, що він бачить. Всі перечислені проби направлені на те, щоб виявити галюцинаторні та ілюзорні образи, наявність яких підозрюється. Але при аналізі проб повністю не можна виключити навіяного характеру галюцинаторних феноменів.
Дослідження сенсорної збудливості подібно до вищеперечислених проб. Це дослідження включає пропозицію вдивитися в малюнки “квадрати, що рухаються” і “хвилястий фон”, що складаються з розміщених в певному порядку і ракурсі квадратів і ліній, які перетинають геометричні фігури. Потім пропонується підрахувати кількість квадратів в кожному ряду чи неясно намальовані фігури. Оцінюються суб’єктивні відчуття, що виникають в процесі експерименту, а також можливий ілюзорний стереоскопічний обман.