1.Основні підходи до дослідження психіки дитини
Перед шкільним психологом, який працює з 6-7 літніми дітьми, стоїть завдання визначити ступінь готовності дитини до навчання в школі. Проблема визначення шкільної зрілості актуальна і для першокласників, якщо в процесі навчання з’ясовується, що вони не встигають засвоювати навчальну програму.
Для вказаного контингенту дітей обстеження доцільно починати з орієнтованих методів оцінки рівня шкільної зрілості.Використовуючи ці методики психолог оцінює рівень розвитку довільної уваги, саморегуляції - вміння діяти за правилом, ступінь розвитку сенсомоторних зв’язків і тонкої моторики руки, недоліки в мовному розвитку, зорово-просторова орієнтація.
Широко відомий тест шкільної зрілості Керна-Йєрасека включає завдання:
n малювання фігури чоловіка;
n змалювання рукописних літер (фраза “він їв суп”);
n змалюваання групи крапок..
обстеження уваги, темпу сенсомоторних реакцій і стану працездатності проводиться традиційним методом: коректурна проба, лічба за Крепєліним, відрахування та віднімання чисел, пошук числа за таблицями Шульте, проби на перенесення уваги.
Відшукування чисел за таблицями Шульте використовується для дослідження темпу сенсомоторних реакцій та особливостей уваги. Для дітей, які ще не засвоїли поняття числа, цифр, лічби, пропонується аналог - методика П’єрона-Рузена. Дитині пропонується бланк із 10 рядками різних фігур (10 у рядку), які треба заповнити різними значками за зразком. При обробці враховується те, як дитина заповнює фігури, з якого часу починає працювати по пам’яті, без опори на зразок. Фіксується час виконанння завдання і кількість помилок. Здорові діти 6-7 років заповнюють 100 фігур за 3-5 хвилин, допускаючи не більше 1 помилки.
Оцінюючи результати за таблиціми Шульте, порівнюють час, затрачений на кожну таблицю. В нормі - він не перевищує 1 хвилини. На основі результатів будується графік виснаження.
Здорові обстежувані ведуть пошук чисел у таблицях рівномірно, іноді навіть прискорюючи темп. Якщо темп нерівномірний - підвищена виснажуваність. При гіперстенічному варіанті астенії - “крива виснажуваності” характеризується високим початковим рівнем, різким спадом і тенденцією до повернення до початкових показників. При гіпостенічному варіанті - неухильне зниження показників.Завдання на переключення уваги використовується для визначення рухливості психічних процесів. Найчастіше з тією метою використовується таблиця Шульте-Горбова . інертність психічних процесів діагностується в тому випадку, коли час, витрачений на цю таблицю, більше ніж в 2 рази перевищує той, що витрачений на таблицю Шульте.
Дослідження процесів зорового сприйняття проводиться як правило, в тому випадку, коли необхідно перевірити ступінь сформованості в дитини оптико-просторових уявлень, котрі є однією з передумов відмінності в засвоєнні літер і цифр. При порушенні зорового сприйняття опізнавання силуетних, контурних, незавершених, перекреслених, або накладених один на один малюнків утруднене.
Дослідження процесів пам’яті Тест зорової пам’яті. Показують картинки (на 2 сек). Просять назвати що зображено. Кількість малюнків - 30. Результати фіксуються. Обсяг слухової пам’яті за допомогою спеціально підготовлених 2-х серій слів (по 30 слів). Слова промовляються з інтервалом в 2 сек. В нормі діти запам’ятовують від 16 до 22 слів та 15-20 картинок.
Особливості пам’яті: обсяг, динаміка активного запам’ятовування, залежність запам’ятовування від характеру матеріалу, перевірка запам’ятованого - запам’ятовування 10 слів. Здорові діти після першої пропозиції запам’ятовують 5-6 слів, а після третьої - 8-10. Через 30 хвилин, дитину просять повторити слова. В нормі дитина повторює всі, що були названі.
Дослідження опосередкованого запам’ятовування проводиться з метою з’ясування ролі мислення в мнемонічних процесах. Дитині зачитують 10 пар слів, між якими є смислові зв’язки, наприклад: ріка - море; яблуко - груша;.
Потім зачитують перше слово, а дитина повторює друге.Методика піктограм для дослідження опосередкованого запам’ятовування використовується для дітей старших 11-12 років . Аналізуються не лише малюнки, а й пояснення підлітка про те, чому він так намалював.
Дослідження процесів мислення та рівня інтелекту
Рівень інтелекту - тест Д. Векслера, шкала інтелекту Біне-Сімона, шкала розвитку Гезелла.
Визначення рівня наочно-дійового мислення, конструктивного праксису важливе в тому випадку, якщо дитині погано вдається виконання завдань за іншими методиками, якщо вона погано володіє мовою. Школярам пропонуються середні та складні завдання з методики кубики Кооса, прогресивні матриці Равена.
Для дослідження рівня процесів узагальнення та абстрагування, послідовності суджень використовують методику класифікації та вилучення предметів. Предметна класифікація важча, оскільки містить більше елементів (колір, форма, деталі малюнка). Набір картинок має передбачати різну складність ступеня узагальнення.
Методика вилучення предметів завдання подають у такій формі::”Подивись уважно на ці 4 малюнки (або прочитай 5 слів). На трьох з них є предмети, які мають щось спільне, їх можна назвати одним словом, а четвертий - зовсім інший, зайвий. Поміркуй і скажи - який”.
В цій методиці потрібно не лише узагальнити предмети, а й вичленити істотну ознаку. Здорові діти легко справляються з тими завданями. Навіть розумово відсталі діти (з дебільністю) старші 8 років правильно виконують нескладні завдання.
Методика вилучення за істотними ознаками ставить ще складніші вимоги до діяльності мислення. Її використовують для дітей старших 11 років. Тут підліток має збагнути абстрактне значення понять і відмовитися від більш легкого неправильного вибору рішення, при якому провокуються замість істотних ознак - часткові.
Методика створення аналогій ще складніша. Тут постійно змінюється модус визначення ознак. Аналогії в кожній серії будують за різними принципами.
Оцінюючи результати важливо врахувати не тільки час виконання і кількість помилок, а й те, як пояснює обстежуваний свої рішення, чи може сам віднайти помилку і виправити її.
Розуміння змісту сюжетних картин. Школярі крім опису персонажів та їх дій повинні охоплювати зміст того, що зображено, розуміти відношення між предметами та особами. Складніший варіант цього завдання - з’ясування послідовності подій. У цьому випадку дають кілька малюнків і пропонують відновити послідовність.
Фіксується правильність розташування картинок, хід міркувань, чи може дитина самостійно виправити помилки. Критерієм успішного виконання є вміння виокремити спільні для всіх малюнків елементи їх зв’язки та зміни, вловити суть розповіді, логічно викласти сюжет, виявляючи при цьому відповідний словниковий запас.
Розуміння розповіді з підтекстом ( прихованим значенням) можливе за високого рівня сформованості словесно-логічного мислення, тому ця методика використовується в роботі з дітьми, які добре володіють мовою. Для молодших школярів використовують добре розроблену методику за оповіданням “Вовк і коза” Л. Толстого та “Ліки” К. Ушинського.
При дослідженні розуміння переносного значення тексту використовують притчі, прислів’я, метафори.
Розуміння преносного значення незнайомого прислів’я миожливе при високому рівні розумової діяльності. В цьому випадку виявляється абстрагування від прямого занчення слів, що забезпечується відтворенням тимчасових зв’язків, усталених у життєвому досвіді між менш- та більш- узагальнюючими словесними значеннями. Нерозуміння переносного змісту свідчить про утруднення абстрактного мислення з фіксацією на загальних, другорядних ознаках.