Заходи уряду, спрямовані на подолання кризи

Промисловість

Заморожування тарифів на послуги природних монополій, передусім тарифів на електричну та теплову енергію, залізничні перевезення, порто­вих зборів тощо.

• Пільги на імпорт енергозберігаючого обладнання, що не виробляється в Україні.

• Великі інфраструктурні проекти, що мають підви­щити внутрішній попит на національну проми­слову продукцію, зокрема в рамках підготовки до Євро-2012.

• Обмеження імпорту.

• Девальвація національної валюти, завдяки якій вдалося підвищити цінову конкурентоспро­можність українських підприємств.

Фінансова сфера

• Для стабілізації фінансового ринку та допомоги комерційним банкам Національний банк України залучив 16,5 млрд. дол. США кредиту від Міжна­родного валютного фонду (МВФ) (2009), проте у 2010 р. фінансування є проблематичним через жорсткі вимоги МВФ (бюджетний дефіцит — 6 %, підвищення цін на енергоносії для населення, на­ведення порядку в банківській сфері).

• Заборона дострокового закриття депозитів фізични­ми та юридичними особами, що припинило швид­ке вилучення коштів із вітчизняної банківської системи.

• Заборона банкам змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, щодо збільшення розміру відсоткової ставки за кредитними дого­ворами або зменшення її розміру за договорами банківського вкладу.

• Створення Стабілізаційного фонду за рахунок над­планових надходжень від приватизації державно­го майна.

• Націоналізація «проблемних» банків: «Укргаз-банк», «Родовід Банк» та «Київ». Загалом було витрачено 9,57 млрд. гривень.

• Проведення валютних аукціонів НБУ.

• Державна підтримка будівництва доступного жит­ла через сплату державою 30 % вартості будівниц­тва чи придбання доступного житла.

Першочергові завдання України

• Перехід до соціально орієнтованої ринкової еко­номіки, що дозволить використовувати ресурси в інтересах усього населення.

• Політико-економічний курс має ґрунтуватися на свободі особи та інноваційному підприємництві.

• Підтримка експортерів промислової продукції окремих стратегічних галузей (наприклад, авто­мобілебудування, машинобудування, металургії, АПК тощо).

• Реформа податкової системи за прогресивною шка­лою, яка б зменшила тиск на громадян із низьким і середнім доходом, стимулювала організацію но­вого бізнесу та інновації, обкладала б високим по­датком багатство, розкіш, демонстративне спожи­вання.

• Створення нових робочих місць завдяки реалізації державою масштабних інфраструктурних про­ектів.

• Ліквідація або суттєве обмеження податкових пільг.

• Скорочення державного боргу та дефіциту держ­бюджету.

• Переорієнтація державних програм підтримки аг­рарного сектору з великих сільгосппідприємств на господарства населення, що забезпечують продо­вольством місцеві ринки.

• Обмеження приватизації земель сільськогоспо­дарського призначення тільки сільськими жите­лями.

• Боротьба з тіньовою економікою на основі догово­ру між державою і бізнесом.

• Тарифна реформа: підвищення цін на газ, тепло­постачання та електроенергію.

• Підтримка програм професійної підготовки мо­лоді та розширення програм перепідготовки некваліфікованих і старших за віком працівників.

• Пенсійна реформа за рахунок пенсіонерів, які ма­ють найвищі доходи.

За оцінками В. Пинзеника, Україна 2009 року мала публічні ви­датки у 55 % ВВП. Пенсійний фонд має 20 % видатків до ВВП. Це— світовий рекорд.