Західноукраїнські землі у 1921 – 1938 рр.
Відсутність органів самоврядування; заборона українським представникам обіймати адміністративні посади в державі, керівні посади в армії;
обмеження політичних прав українців.
Економічна сфера
— Колоніальний характер економіки, штучне гальмування економічного розвитку;
— панівне становище іноземного капіталу;
— переважання аграрного сектора;
— екстенсивний характер сільського господарства;
Екстенсивний розвиток— розвиток економіки, який характеризується збільшенням кількості продукції, що випускається, за рахунок збільшення витрат людської праці, сировини та матеріалів.
— аграрні реформи 1919 р. (селяни землі не отримали);
— міграція та еміграція населення як результат безземелля та безробіття; розвиток кооперативного руху. Національне життя
Асиміляція українського населення; обмеження у сфері освіти та культури; національне гноблення українського населення.
Політичні партії та організації Східної Галичини
| Назва | Дата створення | Лідери | Ідейні засади і діяльність |
| Комуністична Партія Західної України (КПЗУ) (до 1923 р. Комуністична партія Східної Галичини) | 1919 р. | А. Бараль (Савка), М. Заячківський (Косар), Й. Крілик(Васильків)
| Визволення Західної України шляхом соціалістичної революції, возз'єднання з радянською Україною; перебувала на нелегальному становищі, з 1921 р. увійшла до складу Комуністичної партії Польщі на правах автономної організації |
| Українська військова організація(УВО)
| Липень 1920 р. | Є. Коновалець | Створення Української самостійної соборної держави шляхом загальнонаціо- нального повстання українського народу (методи боротьби: бойкот, саботаж, експропріації майна, індивідуальний терор тощо)
|
| Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) | Липень 1925 р.
| Д.Левицький (голова), С.Баран,В.Мудрий, М. Рудницька
| Створення незалежної соборної України мирним шляхом на демократичних за- садах; захист інтересів українського населення в парламенті, культурно-просвітницька діяльність
|
| Українська соціал-радикальна партія (УСРП) | 1926 р. (об'єднання УРП та УПСР)
| Л. Бачин- ський, С. Макух, М. Стахів
| Здобуття незалежності України легальними методами, соціалістичні перетворення (влада трудовому народу, земля — селянам без викупу, скасування приватної власності тощо)
|
| Організація українських націоналістів (ОУН)
| січень-лютий 1929 р. (об'єднання УВО з іншими націоналістич- ними організаціями)
| Є. Коновалець, С. Бандера
| Створення Української самостійної соборної держави з приватною власністю та національною церквою шляхом всенародного збройного повстання; використання різних методів боротьби, у тому числі терору; співпраця з тими народами і країнами, «що вороже відносяться до займанців України»,«Перманентна революція» — постійні воєнні акції проти Польщі
|
Інтегральний націоналізм— ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів. Основні ідеї інтегрального (чинного) націоналізму
— Визволення України та створення української самостійної держави.
— Воля до життя, до влади, рішучість у боротьбі за здійснення проголошеної мети.
— «Творче насильство ініціативної меншості» — лідерів, фанатів справи, які організують народ і поведуть його за собою.
Аморальність — національна ідея вища за загальнолюдські цінності, вона понад усе. Відсутність вказівок щодо майбутнього політичного та соціально-економічного устрою української держави.