ВСТУП
Актуальність теми. Невисокі темпи розвитку вітчизняного агропромислового комплексу, низький рівень агрокультури та слабка технічна забезпеченість селянських господарств спонукають до поглибленого осмислення існуючого досвіду господарської діяльності, актуалізуючи подальше вивчення аграрної історії України.
В контексті регіоналізації історичних пошуків значна увага приділяється і висвітленню економічного розвитку Волинської губернії. Проблематика перебігу тут переселенських рухів та їх впливу на соціально-економічні процеси у цьому контексті постає як одна із найбільш цікавих та недостатньо досліджених площин історичного минулого краю. В період, що розглядається, міграційні процеси на Волині зумовили масштабні зміни у динаміці етнічного розвитку регіону. Це потребує виокремлення достовірної інформації про етнічні групи, що взяли участь в заселенні та господарському освоєнні частини волинських земель, шляхи їх проникнення на дану територію, географію розселення, особливості господарської діяльності, взаємовідносини з українським населенням та вплив на економічний розвиток губернії. Об’єктивне висвітлення даних аспектів проблематики сприятиме формуванню та реалізації виваженої етнополітики на сучасному етапі державотворення.На фоні поступової інтеграції нашої держави до європейського політичного та економічного співтовариства такого роду наукові праці містять також значну практичну ціннність на зовнішньополітичному рівні. Взаємини з Росією, Німеччиною, Польщею та Чехією (а саме їхні етноси брали активну участь в переселенському русі), як і раніше, являються одними з основних векторів зовнішньої політики України, стають визначальними для її подальшого просування шляхом демократичного розвитку та поглиблення взаємозв’язків у колі розвинутих європейських держав. Вивчення різних аспектів спільного історичного минулого перелічених народів, відповідно, справлятиме значний позитивний вплив на поглиблення політичних, економічних та культурних міждержавних зв’язків.
Теоретична доцільність роботи продиктована тим, що питання розвитку поліетнічного переселенського руху на території регіону не знайшло достатнього висвітлення в історичній науці, а існуючі праці з даної проблематики носять фрагментарний і нерідко тенденційний характер, не використовують весь існуючий комплекс архівних, публіцистичних та інших джерел.
Зв'язок роботи з державними програмами. Дисертація виконана в межах планових наукових тем кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету «Світовий історичний процес і слов’янські народи» (протокол № 11 від 10.04.2007 р.). та відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України «Влада і суспільство на українських землях у ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку в контексті історії Центрально-Східної Європи» (протокол № 10 від 26.10.2004 р., номер державної реєстрації – 0105U000284).
Мета наукового пошуку полягає в комплексному висвітленні трансформації етнічної структури населення та поземельних відносин у Волинській губернії під впливом потужного переселенського руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
- проаналізувати сукупність передумов та причин розвитку поліетнічного переселенського руху;
- прослідкувати трансформацію національної політики уряду в економічній сфері та її вплив на розвиток етнічної структури населення регіону;
- відтворити малодосліджені аспекти й особливості заселення та господарського освоєння частини волинських земель німцями, чехами, поляками, росіянами та євреями;
- охарактеризувати формування та розвиток системи землеволодіння переселенців;
- дослідити вплив переселенського руху на соціально-економічний розвиток краю;
- підвести підсумки наукового дослідження проблеми, визначити актуальні питання, що потребують подальшої розробки.
Об’єктом дослідження є вплив посилення переселенського руху на трансформацію етнічної структури населення та розвиток поземельних відносин у Волинській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Предмет наукового аналізу становлять передумови, причини та перебіг поліетнічного переселенського руху на Волинь в даний історичний період, розвиток землеволодіння різних етнічних груп, особливості їх господарсько-економічної діяльності та вплив на соціально-економічний поступ губернії. Автор зосереджує увагу на переселенському русі п’яти етнічних груп (німців, чехів, поляків, росіян та євреїв), які були найбільш масово представлені в процесі господарської колонізації частини території регіону. Представники інших народів: білоруси, татари, караїми, цигани та ін. переважно осіли на території краю до другої половини ХІХ ст. та в сукупності становили не більше 0,4 % всього населення в період, що розглядається, тому відчутного впливу на динаміку етнічного розвитку не справляли.
Хронологічні рамки роботи охоплюють початок 60-х рр. ХІХ ст. –1914 р. Нижня межа обумовлена ліквідацією кріпосного права в Російській імперії та другим польським повстанням, які стали головними каталізаторами розгортання масового переселенського руху. Верхньою межею взято початок Першої світової війни, що фактично припинив імміграцію на територію губернії окреслених етнічних груп. Інколи для порівняння наводяться фактологічні та статистичні дані першої половини ХІХ ст.
Територіальні межі дослідження обумовлюються адміністративно-територіальним поділом Російської імперії, відповідно до якого Волинська губернія поділялась на 12 повітів і разом з іншими правобережними губерніями входила до Київського генерал-губернаторства. Сьогодні ці землі складають територію Волинської, Житомирської, Рівненської, північну частину Тернопільської та Хмельницької областей. Використання у роботі топоніму «Волинь» стосується лише території Волинської губернії.
Методологічна база роботи ґрунтується на загальних принципах наукового пізнання: історизму, об’єктивності та системності, які передбачають з’ясування умов виникнення, розвитку й наслідків подій, явищ та процесів, а також розуміння їх причинно-наслідкового зв’язку. Принцип історизму втілений у конкретно-історичному характері дослідження окресленої проблематики, вивченні розвитку переселенського руху в регіональному та загальноімперському вимірах.
Об’єктивності наукового пошуку автор дотримувався при розгляді всіх аспектів проблеми, а висновки та узагальнення робилися тільки за наявності достатньої кількості фактичних відомостей. При аналізі впливу змін в етнічній структурі населення на розвиток системи землеволодіння Волині важливе місце займає системний підхід, завдяки якому імміграція на територію краю ряду етнічних груп постає як цілісний процес, складова частина загальноімперських переселенських рухів.При роботі над дисертацією, розробці її концепції, положень та висновків застосовуються наступні загальнонаукові та історичні методи дослідження: аналітичний, описовий, компаративний, проблемно-хронологічний, статистичний, та історико-географічний. Аналітична оцінка процесів та явищ дозволяє прослідкувати сукупність причин та закономірностей їх розвитку. Описовий метод є невід’ємною складовою висвітлення фактологічних масивів інформації, особливо при характеристиці перебігу переселенського руху та його особливостей. Застосування компаративних методів дозволило визначити та порівняти часову, просторову та якісну специфіку участі різних етнічних груп у заселенні та господарському освоєнні отриманих земель. Відтворити у хронологічній послідовності перебіг тих чи інших процесів дає можливість проблемно-хронологічний підхід. Розкрити масштаби та динаміку переселенського руху, його різноманітних аспектів допомагає статистичний метод дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у роботі, дисертант використав також історико-географічний метод, що передбачає з’ясування територіально-регіональних особливостей трансформації етнічної структури населення під впливом інтенсивного переселенського руху. Комплексне застосовування різних методів дозволило оптимально мобілізувати джерела та історіографічний доробок попередників для розкриття теми та реалізації поставлених завдань.
Наукова новизна роботи:
- на основі широкого кола історичних джерел комплексно розглянуто проблему переселенського руху на територію Волинської губернії, включаючи участь в процесі представників п’яти етнічних груп;
- уточнено та систематизовано сукупність передумов, причин та факторів, що мали вплив на перебіг переселенського руху;
- охарактеризовано розвиток системи чиншового землеволодіння в контексті еволюції етнічного розвитку краю;
- реконструйовано процес заселення та господарського освоєння частини волинських земель польськими селянами;
- відтворено розвиток російського поміщицько-службового переселенського руху;
- висвітлено залучення євреїв до землеробської праці у пореформений період та проаналізовано причини незначної успішності процесу;
- подано характеристику поліетнічного переселенського руху на Волинь в контексті економічного та соціально-політичного розвитку Російської імперії.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Зібраний у роботі фактичний матеріал, теоретичні положення, висновки і узагальнення розширюють наукові знання про зміни в етнічній структурі населення Волині другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та їх вплив на економічний розвиток регіону. Поглиблене вивчення спільних площин життєдіяльності українців та представників інших етнічних спільнот в історичному минулому дає можливість глибше осмислити і врахувати попередній досвід взаємовідносин між народами, необхідний для їх подальшої гармонізації. Статистичні підрахунки та результати наукового пошуку можуть бути використані при здійсненні подальших досліджень краєзнавчого характеру; написанні підручників з економічної та етнічної історії України та праць, присвячених історії Волині. Також матеріали дисертаційної роботи можуть залучатися при підготовці лекційних курсів та семінарських занять у вищих навчальних закладах.
Наукова апробація. Дисертаційна робота обговорювалися на засіданнях кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету та відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Основні положення та висновки дисертації апробовані в доповідях на звітних наукових конференціях професорського-викладацького складу Рівненського державного гуманітарного університету (2006–2009 рр.); ІІ Регіональній науково-практичній конференції «Історія очима молодих дослідників» (Рівне, 13 грудня 2006 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 17–18 травня 2007 р.); ІІІ Регіональній науково-практичній конференції «Історія очима молодих дослідників» (Рівне, 13 грудня 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 16–17 квітня 2008 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 15–16 травня 2008 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (Рівне, 10–11 грудня 2008 р.); І Міжнародній науковій конференції «Євреї на Волині: історія та сучасність» (Житомир, 20 березня 2009 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (Рівне, 9–10 грудня 2009 р.).
Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення в шести статтях у фахових наукових виданнях.
Структура дисертації зумовлена змістом проблеми, метою та завданнями дослідження. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 243 друковані сторінки, в тому числі 39 сторінок – список використаних джерел та літератури (334 бібліографічні позиції) і 19 сторінок – додатки.